Зеленський звернувся до політиків і народу Швейцарії
Укрінформ наводить повний текст звернення.
До швейцарців
Шановний пане Президенте, дорогий Ігнаціо!
Я вітаю усіх швейцарських друзів України! Вітаю увесь народ Швейцарії!
Я вдячний вам за підтримку нашого народу.
Вдячний за те, що захищаєте свободу разом з усіма, хто її цінує.
Це дуже важливо зараз. У наш час. Час особливий.
І особливо важливо – від вас.
Коли терор став національною ідеєю однієї з найбільших держав світу. Основою їхньої зовнішньої політики.
Коли злочини тероризму вчиняє не якийсь маргінал чи група осіб і не організація, а держава. Яка має ядерний арсенал.
Коли постійний член Радбезу ООН свідомо руйнує все те, для чого будували ООН. Розвʼязавши проти нас жорстоку, криваву, безглузду війну.
Але все ж – ми зараз маємо шанс. Шанс показати не тільки Росії, але і будь-якому агресору у світі, будь-якій державі-терористу, що війна зруйнує не жертву, а того, хто з нею прийшов.
І, можливо, це останній шанс для людства – зупинити війни. Зупинити державний терор.
І я кажу зараз вам. Швейцарії. Державі, яка має дуже довгу історію миру. І ще довшу історію впливу. У багатьох сферах – вирішального впливу на світ.
Ще до того, як я став Президентом, я думав – яким би хотілося бачити життя наших любих українців.
Я часто бував у вашій країні. І добре знаю, як ви живете. І одного разу, стоячи біля Шийонського замку, я запитав у своїх друзів – ми були однією компанією - а чому ми не можемо саме так жити?
Такий рівень життя мати. На такому рівні, на високому. І з такою ж свободою. Такими дружніми громадами. І з такою впевненістю у власних силах.
І мені щиро хотілося, щоб українці жили як швейцарці, я казав. Щоб могли спільно вирішувати усе про власне, своє життя. Про свою землю. Не чекаючи чогось від політиків, зайвих слів, а голосуючи на референдумі.
Щоб могли бути впевнені попри всі фінансові кризи у світі, що їхня держава – вона все витримає і залишиться лідером. Лідером довіри, лідером стабільності. Мрією для усіх людей. Успішних, не дуже – неважливо, якого рівня, просто для всіх людей.
Щоб українці могли, як швейцарці, відчувати, що вони живуть у справжніх громадах, які дбають про спільне для всіх – про благо для кожного.
Можливо, для вас це все звичні речі. Для нас це реформи. І це шлях, який ми проходимо і ми хотіли пройти.
І ми приймали відповідні закони. Щоб все це працювало. Ми давали можливості. Можливості нашим людям.
Щоб з часом ми прийшли до життя, до рівня життя, як у вас.
І ми робили це. Поки не настав чорний день. 24 лютого. День початку повномасштабного російського вторгнення на нашу землю, в Україну.
І тоді все змінилось.
Змінилось для кожного з нас і кожної, змінилось для українців. Впевнений, змінилось для всіх європейців. І змінилось для усіх світових демократій.
Змінилось і для вас.
Я вдячний вам і вашій державі за те, що ви підтримали нас у такий складний час. Що ви не залишились осторонь. І не сказали – що все це не про вас.
Бо, насправді, неможливо залишатись осторонь від того, що у 21-му столітті, у центрі Європи, на мирні міста летять сотні ракет та авіабомб.
Неможливо залишатись осторонь, коли армія найбільшої – хоч і тільки за розмірами – держави світу спрямовує увесь свій вбивчий потенціал на руйнацію нас – руйнацію лікарень, звичайних шкіл, церков, університетів, пологових будинків, житлових кварталів.
Неможливо бути байдужими, коли вбивають дітей. Станом на сьогоднішній ранок російська армія вбила 112 українських дітей.
І так само, як мені хотілося, щоб українці жили як швейцарці... Так само я хочу, щоб ви – були і стали як українці. В боротьбі проти зла.
Щоб не було питання про банки. Про ваші банки. Де зберігаються гроші всіх тих, хто розв’язав цю війну.
Це болісно і це неприємно. Але це – також боротьба проти зла.
Щоб було повне заморожування активів цих людей, їх рахунків – це потрібно. Це є велика боротьба, і ви це можете.
Я хочу, щоб ви стали українцями, які відчувають, що це таке – коли руйнують цілі міста, мирні міста. Руйнують за наказами тих, хто любить жити у громадах – різних, європейських, у ваших громадах, у прекрасних швейцарських громадах.
Хто насолоджується нерухомістю у вашій державі.
І це було б справедливо – позбавити їх цього привілею. Позбавити того, що вони забирають у нас.
І я хочу, щоб ви були, як українці, в питанні про бізнес. Про бізнес, який працює в Росії попри усе. Попри цю війну.
Попри усіх наших вбитих дітей. Попри вбитих людей. Попри зруйновані міста. Як наше місто Маріуполь, героїчний Маріуполь, який вже тижні знаходиться у повній блокаді. Уявіть собі - без їжі, без води, без електрики. Просто під бомбами.
"Good food. Good life". Хороша їжа. Хороше життя. Так звучить слоган компанії Нестлє. Вашої компанії, яка відмовляється залишати Росію. І навіть зараз – коли звідти лунають погрози ще іншим ще іншим країнам Європи. Вже не тільки нам. Коли звідти лунає вже навіть і ядерний шантаж, з боку Росії.
І я хочу, щоб всі ви, швейцарці, стали зараз – як всі ми, українці. Я хочу, щоб ми з вами зараз не втратили наш спільний шанс.
Шанс повернути мир, шанс зупинити будь-які війни у світі. Бо коли Швейцарія з вами – ви точно успішні. Бо коли Україна з вами, ви точно міцні.
Минулого року ми домовлялись про велику конференцію з паном Президентом вашої країни. Конференцію в Лугано. Заради трансформації економіки, заради реформ України.
Вона мала відбутись у цьому липні. Як і черговий саміт перших леді та джентльменів.
І я вірю, я знаю, що ми можемо їх провести. В цьому році. На вашій землі.
Заради відновлення й розвитку України. Заради того, щоб ви мали нагоду знову і знову проявляти все те найкраще, що є у ваших серцях. У наших серцях.
В серцях усіх тих людей, хто бореться за свободу і бореться за життя.
Вдячний вам. Вдячний Швейцарії!
Слава Україні!
Фото: ОП
