У липні 2021 року Кабмін схвалив Стратегію реформування державного управління України на 2022–2025 роки та затвердив план заходів з її реалізації. Одне з головних завдань реформи держуправління полягало у формуванні професійної, доброчесної, відповідальної, відкритої та мотивованої державної служби. Планувалося, що на роботу будуть залучати найкращих співробітників, які покажуть високий результат.
Україна впевнено рухалася у напрямку втілення Стратегії в життя, але розв’язана путіним війна змінила плани.
Укрінформ поговорив із міністром Кабінету міністрів Олегом Немчіновим про те, як нинішні складні умови вплинули на цю сферу діяльності уряду.
НАРАЗІ ДЕРЖАВА ВИКОНУЄ СВОЇ ФУНКЦІЇ, ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ПРАЦЮЮТЬ ЧІТКО Й ЗЛАГОДЖЕНО
- Вже третій місяць ми живемо в умовах повномасштабної війни. Країна перейшла на воєнні рейки. Як це вплинуло на державну службу?
- Нам усім довелося пристосуватися до нової реальності, вчитися жити в реаліях нового етапу війни. Безумовно, ці зміни торкнулися й державної служби. Також зрозуміло, що після завершення війни державна служба вже не буде такою, якою була раніше. Ми всі не будемо такими, як раніше.
Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко та злагоджено, як годинник.
Більшість державних службовців намагаються, наскільки це можливо в таких умовах, організувати роботу незалежно від місця перебування. Про це, зокрема, свідчить повноцінне функціонування органів влади, інфраструктури, вчасна виплата зарплат і пенсій, надання послуг тощо.
Дуже болюче питання – перебування державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях. Попри небезпеку, більшість тримаються та демонструють надзвичайне лідерство: консультують людей з правових, фінансових і життєвих питань, допомагають громадянам.
- Наскільки змінився функціонал держслужбовців?
- У кількісному вимірі важко відповісти на ваше запитання: це - 10, 20 чи 30 відсотків… Одне можу сказати: в умовах бойових дій органи влади швидко зорієнтувалися та змогли налагодити свою роботу. Одночасно частина завдань та функцій державних органів у зв’язку з новими умовами роботи та життя тимчасово, у період воєнного стану, втратила свою актуальність, а частина потребує перегляду та адаптації до умов воєнного часу, щоби швидко реагувати на нові виклики.
Таким чином, існує необхідність перегляду основних завдань та функцій державних органів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування під час дії воєнного стану, оптимізації використання фінансових, людських та ІТ-ресурсів, забезпечення безпеки працівників, збереження даних. Ми постійно працюємо над цим.
І найважливіше – всі ці події яскраво засвідчили, наскільки важливим є цифровий компонент в державній службі. У цьому плані нам дуже допомагає Інформаційна система управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS). З її допомогою відновлено контакти працівників, готуються накази з кадрових питань і призначення. Ця система є альтернативою паперовому діловодству, яке неможливе під час воєнного стану. Тобто, фактично, HRMIS є ключовим кроком до запуску в Україні цифрової державної служби.
З ДЕЯКИМИ ПРАЦІВНИКАМИ НЕМАЄ ЗВ’ЯЗКУ, І МИ НЕ ЗНАЄМО, ЧИ ВОНИ ЖИВІ
- Чи багато державних службовців виїхало із початком повномасштабного вторгнення рф?
- Наразі у нас немає статистики в цілому, по всіх державних службовцях. Безпосередньо у мене є моніторинг лише по центральних органах виконавчої влади, що безпосередньо підпорядковані Кабінету міністрів України.
По звітах за квітень видно, що в середньому від 5 до 10 відсотків державних службовців перебували за кордоном. Але ні для кого не секрет, що переважна більшість держслужбовців - це жінки. І саме вони були вимушені полишати свої домівки з дітьми. З деякими нашими працівниками, на жаль, досі немає зв’язку або ми не можемо встановити їх місце перебування і взагалі, чи живі вони ще. Але активно працюємо над тим, щоби визначити де хто є.
- Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою зобов'язав усіх чиновників повернутися до 25 квітня з-за кордону. Чи багато вже повернулися?
- У першу чергу Кабінет міністрів України врегулював режим роботи державних службовців в умовах воєнного стану. Адже в умовах російської агресії багато держслужбовців, які виконували свої обов’язки, наприклад, у місті Києві і проживали в населених пунктах Київщини - тій самій Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці - фактично опинились в епіцентрі бойових дій. І в таких випадках більшість з них (з огляду на те, що серед державних службовців традиційно великою є кількість жінок) були змушені покинути свої домівки. Хтось переїхав в інші, безпечні регіони, а хтось скористався можливістю і виїхав з дітьми за кордон.
Виходячи з цього, держава й урегульовує питання: кому й чому можна продовжувати працювати віддалено. Водночас не варто забувати, що усі державні службовці, як і службовці органів місцевого самоврядування, як військовослужбовці, як рятувальники, як і медики, вступаючи на посаду, складають присягу, якою вони зобов’язуються виконувати свої обов’язки.
Зараз, коли вже налагодилася робота, знята блокада Києва, у багатьох, хоча не у всіх, на жаль, є можливість повернутися до їх домівок. Ми пропонуємо врегулювати цей процес зі своїм керівництвом: або продовжити роботу дистанційно, або вийти на роботу.
Ми прекрасно розуміємо, що залишається велика кількість державних службовців, які не можуть цього зробити через те, що їхнє робоче місце зруйновано або окуповано, це стосується більшої частини Херсонської області, великої частини Запорізької, значної частини Донецької, Луганської та Харківської областей. Зокрема, і місцевих військових адміністрацій, які функціонували на лінії розмежування. Для таких державних службовців ми пропонуємо спільно з їхніми керівниками знайти можливість працювати віддалено та у безпечних регіонах, звернувшись до відповідних військово-цивільних адміністрацій.
- А чи є проблеми з оплатою праці державних службовців?
- В умовах війни переважна більшість державних службовців виконує службові обов’язки в штатному режимі або дистанційно. Деякі працівники перебувають у простої. Виплати їм мають бути не нижчими від двох третин посадового окладу.
ФОКУС РОБОТИ З МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ Й ЕКСПЕРТАМИ ЗМІСТИВСЯ
- Чи ведеться нині якась робота із міжнародними партнерами або експертами щодо реформування цієї сфери?
- Робота із міжнародними партнерами та експертами продовжується, але її фокус змістився.
У цій роботі є два основних напрямки. Перший – задоволення негайних потреб країни у всіх сферах, включаючи військову, гуманітарну, соціально-економічну. Другий – підготовка до відновлення країни після війни. Партнери та експерти, які працюють на цьому напрямку, залучаються до вивчення міжнародного досвіду, підготовки проєктів планів відновлення, допомагають координувати міжнародну допомогу.
Підтримка від наших колег – неймовірна, і вона – надзвичайно важлива для нас. Європейська спільнота пропонує руку допомоги для державної служби, державного управління, для уряду України. Неабияку допомогу нам, як і раніше, надає Представництво ЄС в Україні. Єврокомісія ухвалила рішення про переорієнтування усіх спільних програм на забезпечення стійкості нашої держави. Проєкт «Підтримка всебічної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) надає допомогу уряду щодо державного управління та комунікаційної підтримки.
- На вашу думку, наскільки ця війна загальмує реформування сфери державного управління?
- Я б говорив не про гальмування реформ у цій сфері, а про розвиток в іншій площині, під іншим кутом. Ми постійно говоримо про те, що система державного управління загалом і державна служба зокрема мають змінитися. І, мабуть, події, що сталися останнім часом, яскраво продемонстрували, якими ж, власне, ці зміни мають бути.
Вважаю, що вся публічна служба досить швидко зорієнтувалася і перебудувалася настільки, наскільки це можливо. Усі змогли пересвідчитися, наскільки важливою є цифровізація державної служби, наскільки вагомими для налагодження дистанційної роботи є правильно вибудувані внутрішні комунікації всередині органу, наскільки важливим є лідерство керівників і їх готовність швидко ухвалювати рішення.
Однак, звичайно, певні ініціативи зупинилися. Наприклад, класифікація посад і реформа оплати праці, децентралізація певних адміністративних послуг. Проте після війни більшість проєктів будуть відновлені. Але після нашої перемоги буде важливо провести оцінку та пріоритезацію реформ, щоб зосереджуватись виключно на тому, що максимально відповідатиме потребам країни з точки зору післявоєнного відновлення.
Також сподіваюсь, що ми отримаємо статус країни-кандидата на членство в ЄС, і це поставить перед нами новий обсяг завдань щодо приведення державної політики у відповідність до стандартів ЄС. Тому після нашої перемоги реформи не просто відновляться, а будуть переосмислені й наповнені новим змістом.
Олена Собко, Київ.
Фото: Євген Котенко, Геннадій Мінченко