Нову редакцію законопроєкту про медіа направлять на оцінку до Єврокомісії
Про це під час круглого столу в Укрінформі повідомила генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк.
Вона зауважила, що в оновленій редакції законопроєкту про медіа, яку опубліковано на сайті Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, усунуто майже всі розбіжності з Директивою про аудіовізуальні медіапослуги, які раніше були виявлені.
"Ми вже віддали в переклад версію (законопроєкту про медіа – ред.), яку оприлюднено на сайті, щоб офіційно нотою через МЗС направити Європейській комісії... Європейська комісія має оцінити, наскільки ця редакція закону імплементує рекомендацію, яку надали у рішенні щодо кандидатства України в ЄС", - сказала Форсюк.
Вона зауважила, що рекомендації Єврокомісії щодо законопроєкту обов'язково врахують до ухвалення у парламенті.
"Ми дуже розраховуємо, що цей законопроєкт буде підписаний Президентом до 1 грудня, тому що в грудні Єврокомісія буде здійснювати оцінку семи рекомендацій, які нам надавали, частиною яких є закон про медіа", - додала Форсюк.
Голова офісу Ради Європи в України Стен Ньорлов зауважив, що РЄ готова надати офіційну експертизу доопрацьованої версії законопроєкту про медіа, якщо буде такий запит українських органів влади.
"Ми вважаємо прийняття закону про медіа пріоритетом для вирішення викликів у аудіовізуальному секторі, які ще актуальні і не вирішені. Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, яка призведе до ефективного регульованого медіасередовища", - сказав він.
Заступник міністра культури на інформаційної політики Тарас Шевченко наголосив, що процес ухвалення закону про медіа є невід'ємною складовою руху до ЄС, і він має бути пройдений швидко, відкрито і прозоро, з можливістю всім зацікавленим висловити позиції щодо законопроєкту.
"Цей закон є також питанням інформаційної безпеки, тому що ми повинні мати дієві механізми, як державні органи в умовах війни можуть реагувати на виклики", - сказав він.
Як повідомлялося, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, його перша заступниця Ірина Констанкевич і голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук внесли пропозиції до законопроєкту “Про медіа”. Вони спрямовані на вдосконалення проєкту закону про медіа (№ 2693-д), який Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики у липні 2020 року рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу.
Серед іншого, у проєкті закону уточнюється визначення онлайн-медіа — “медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа”. Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.
У проєкті закону зазначається, що документ спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа та визначає правовий статус, порядок формування, діяльності та повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення як єдиного органу державного регулювання у сфері медіа.
