Підсумки саміту G20: спільне комюніке є, але Україні хотілося б іншого
На індонезійському курортному острові Балі завершився дводенний саміт лідерів країн “Великої двадцятки”. Тлом цього заходу стала ракетна атака країни-агресорки по Україні — наймасовіша з початку повномасштабного вторгнення. Це не могло не вплинути на підсумки саміту.
Важливо нагадати, що напередодні зустрічі G20 звучали різні прогнози: від “цей саміт для росії стане провальним” до “через строкатість учасників, які беруть у ньому участь, не варто чекати якихось результатів”. В статусі головної інтриги перебувало підсумкове комюніке. Міжнародні ЗМІ з посиланнями на різноманітні джерела повідомляли, що спільної заяви взагалі не буде через протиріччя щодо рф. А якщо й буде, то роздільним, себто країни-учасниці саміту розділяться на кілька груп залежно від своєї позиції. Ще одне припущення — документ буде у форматі 19+1, коли більшість його підпишуть, а раша опублікує щось окреме. Детальніше про це — у нашому попередньому матеріалі.
То що по факту?
А по факту, “Велика двадцятка” таки ухвалила спільну заяву, у якій, зокрема, засудила війну росії проти України і згадала резолюцію Генасамблеї ООН із закликом до рф вивести усі свої війська з міжнародно визнаної території нашої держави.
Щоправда, у тексті зазначають, що “більшість країн-членів рішуче засуджують війну в Україні та наголошують, що вона спричиняє велетенські страждання та погіршує існуючі проблеми у глобальній економіці”, але є й пасаж про “відмінність поглядів щодо ситуації та санкцій”. Також йдеться про те, що слід дотримуватися міжнародного права, а погрози застосування ядерної зброї є неприйнятними. Лідери вітають продовження роботи “зернового коридору” через Чорне море.
Тож чи став цей саміт таким, як очікувалося?
“У підсумковому комюніке йдеться, що переважна більшість країн визнають факт російської агресії, закликають припинити руйнівну війну, залишити територію України й так далі”, - зазначає політолог Ігор Рейтерович.
Також є ознаки, які вказують на те, що певною мірою навіть змінилася позиція, хай поки непублічно, Китаю та Індії — країн, які виступали, скажемо так, миротворцями, говорили про необхідність сідати за стіл перемовин, дослухатися до позицій рф.
“Не скажу, що офіційні Пекін та Нью-Делі були шоковані, але точно роздратовані діями москви (масованими ракетними обстрілами). Бо російські представники їм говорять одне, а роблять зовсім інше. Тому те, що зробила рф - зіграло їй просто у величезний мінус. І ті можливості, ті шпаринки, які ще залишалися у форматі спілкування G20, вони для них, як мені здається, на сьогоднішній день практично закрилися”, - стверджує політолог.
В найближчі кілька місяців росіян на жодні подібні саміти взагалі не запрошуватимуть.
“Усі вкотре пересвідчилися: ця держава, її представники — неадекватні, вони демонстративно показують, що плювати хотіли на будь-які розмови та заклики. Натомість — робитимуть так, як вважають за потрібне”, - додав він.
Отже, два висновки. Перший — росії дуже детально й чітко сказали щодо неприпустимості застосування ядерної зброї. Причому навіть на рівні розмов.
“Причому цей “привіт” москва отримала як з Вашингтону, так і з Пекіну. Думаю, що ця інформація буде ще більш деталізована й розширена найближчим часом різними каналами — і дипломатичними, і чисто інформаційними. І ця позиція додатково буде донесена до відома рф”, - переконує Ігор Рейтерович.
Другий висновок — цей саміт показав, що певною мірою подібні утворення, тобто "Велика двадцятка", є не надто дієздатними.
“І в підсумковій резолюції це фактично констатується. Учасники саміту прямо говорять, що в їхніх повноваженнях немає безпекових чи інших питань, але водночас присутня теза, що, можливо, це треба змінити. Себто переглянути діяльність таких утворень так, щоби перебування в них не виглядало як участь у клубі за інтересами, а щоби члени цього "клубу" мали механізми впливу на того, хто починає поводитися неадекватно”.
На рівні ООН стало вже зрозуміло, що це організація, яка значною мірою зараз є нежиттєздатною. На рівні "двадцятки" ще зберігалась певна віра в те, що якісь міжособистісні домовленості між лідерами можуть якось вплинути на ситуацію.
“Проте росія продемонструвала, що їй плювати на всіх і вся. І навіть участь в таких неформальних клубах для неї не є чимось важливим, порівняно з тим, щоб показати всьому світу, що і як вона уміє робити. Вибачте, але це реально країна-мавпа. Причому мавпа не з точки зору розвитку, а з точки зору того, що мавпи ледь не єдині тварини на планеті, які полюбляють відходами своєї життєдіяльності кидатися в інших. Така росія. Вона сідає десь у кутку й починає всіх закидувати власним лайном. Мені здалося, що дев'ятнадцять цивілізованих представників "Великої двадцятки" нарешті побачили абсолютно дику країну під назвою "російська федерація"”, - не підбирає дипломатичних слів експерт.
Поведінка учасників саміту, а також їх взаємовідносини з лавровим — були дуже показові. По суті, ніхто не захотів із ним зустрічатися. А те, що це зробили представник МЗС Китаю та представник ООН — це зовсім не те, на що рф розраховувала.
“От росія й показала в перший день саміту, що може зробити. Втім, ефект від ракетних ударів, на який розраховували в кремлі, спрацював у протилежному напрямку. Учасники G20 це оцінили, покрутили пальцем біля скроні й дійшли висновку, що з такою публікою таки немає сенсу мати справи ”, - зазначив пан Рейтерович.
Висновок: підсумки саміту, а також його тло — позитивно вплинуть на Україну.
“Масований обстріл нашої держави, а також інцидент, який трапився на території Польщі — все це не призведе до послаблення підтримки України. Навпаки — підтримка лише посилиться. Навіть ті країни, які раніше або вагалися, або надавали значно менше допомоги, ніж ми розраховували — гадаю, зараз змінять свою позицію й зрозуміють одну дуже просту річ: якщо вони самі воювати не хочуть — їм треба по-максимуму озброювати Україну, яка є щитом не тільки Європи, а всього цивілізованого світу. Те, що відбулося на саміті G20, потім ракетний обстріл, історія з Польщею — призведе до того, що "Рамштайн-7" пройде в дуже жвавій дискусії. І це буде дискусія виключно в бік посилення України”.
Навіть якщо на територію Польщі справді впала наша ракета — це стане приводом не для критики і звинувачень, а для того, щоби надати Україні сучасніші засоби ППО/ПРО. Засоби, які дозволять якомога ефективніше збивати ворожі цілі.
“Багато хто перебуває в зоні ризику, бо раша все більше намагатиметься бити по інфраструктурі, яка знаходиться на Заході України. Тож ще раз: черговим ракетним ударом рф лише зробила собі гірше: ми ж отримаємо від світу ще більше підтримки”, - резюмував політолог.
“Єдине, що змогли зробити члени G20 — це комюніке, в якому зазначено, що позиція членів щодо війни росії проти України не одностайна”
“На жаль, на відміну від попередніх криз, цього разу G20 продемонструвала свою неефективність. Будь-який майданчик, де право голосу мають росія та КНР, блокується останнім”, - каже експерт-міжнародник Агія Загребельська.
За її словами, для КНР росія залишається стратегічно важливим активом.
“Відносини з московою для Пекіна важливіше, ніж зв‘язки із Заходом. І хоча Сі непокоїть певний рівень демонстрації зближення, але це пов’язано лише із загрозою посилення заходів експортного контролю”, - стверджує вона.
Риторика китайського лідера залишалася відкаліброваною проти США — як у двосторонніх зустрічах, так і на самому саміті.
“Зустріч Сі-Байден призвела поки до одного — вони продовжують розмовляти. Що також непогано. Можливо, це поверне Пекін за стіл для вирішення екологічних викликів та боргової кризи. І це було б важливим результатом”, - наголосила Агія Загребельська.
“G20 поступово перетворюється на G19. росія стає токсичною навіть для таких своїх давніх партнерів як Китай та Індія”
“Всі прогнози зруйнували саме росіяни. Вони пішли на нарочиту і безпрецедентну не лише за останні 9 місяців війни ракетну атаку проти України в перший же день зустрічі G20. Дехто вважає, що це була відповідь на критику путіна на саміті і помста за втрату Херсона. Проте такі атаки за день не готуються”, - коментує дипломат Вадим Трюхан.
Той факт, що путін з пригожиним не витерпіли доби до завершення саміту й санкціонували удар вже в його перший день — свідчить про їхню крайню роздратованість. Такого фону для саміту спрогнозувати не міг ніхто.
Що стосується висновків, то ключових — три.
Перший — G20 поступово перетворюється на G19.
“росія стає токсичною вже і для таких своїх давніх партнерів як Китай, Індія тощо. Навряд чи ми її побачимо на наступному саміту у наступному році”, - передрікає дипломат.
Другий висновок — між найбільшими економіками світу існують серйозні протиріччя щодо шляхів вирішення питань, які загрожують всьому світу.
“Проте головні точки дотику, такі як ядерна безпека, клімат, пандемії тощо, можуть стати поєднуючись ланками на майбутнє”, - сподівається пан Трюхан.
Ну і, третій висновок, головний для нас: Україна — це пріоритетна тема на радарах у всіх ключових геополітичних гравців.
“Проблема лиш в тому, що крім друзів, які стали вже нашими де-факто союзниками, є й такі держави, які досі готові торгувати нашим суверенітетом заради своїх вигод”, - додав експерт.
“Як і прогнозувалось, рф цей саміт для себе провалила. Мало того, що путін не насмілився взяти в ньому участь, так і його вірний пес лавров ретирувався, лиш відмітившись для проформи”, - акцентує Вадим Трюхан.
А ще, доволі неочікувано, як для нинішнього моменту, учасники таки погодили спільну декларацію з формулюваннями щодо «засудження російської агресії» більшістю присутніх.
В решті ж все як завжди. Джентльменський набір дискусій, двосторонніх зустрічей тощо. Хіба Джо Байден з Сі Цзіньпіном порадували конструктивністю спільних заяв після їхньої тривалої зустрічі перед початком саміту.
“Результати саміту G20 не набагато, але дещо перевищили попередні очікування”
“На підсумок саміту, його учасників та загальне інформаційно-політичне тло вплинула, крім усього іншого, промова президента України. Вона була яскравою. Переконаний, що деякі тези, зокрема про те, що не можна йти на компроміс із совістю, суверенітетом і територіальною цілісністю своєї країни — увійдуть в історію”, - каже директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
На його думку, це викликало величезне роздратування росії. Про що, власне, і сказав лавров.
“І зверніть увагу: можливо вперше за весь час війни, та й узагалі за багато років, кремль устами лаврова виступив усупереч традиційної, базової тези власної ж пропаганди, яка полягає в тому, що нібито Київ — це маріонетка Вашингтону, що Київ робить усе, що скажуть його закордонні куратори - акцентує політолог. - А тут роздратований лавров фактично сказав, що Зеленський західних партнерів «не слухається». Це було визнання того, що в України, її керівництва існує власна позиція, яка полягає у захисті національних інтересів. І це дуже важливий момент”.
І це роздратування рф проявилося і у масованому обстрілі України.
“Цей обстріл, скоріш за все, готувався заздалегідь. Тобто справа тут не тільки в промові нашого президента, хоча і вона викликала злість кремля, це також була помста і за Херсон, і як спосіб вплинути на учасників саміту G20. Це традиційна тактика рф через подібні акції, через загострення - впливати на переговорний процес. Але рф отримала прямо протилежний ефект, - стверджує пан Фесенко. - Ні, сенсацій на цьому саміті не відбулося, та й не очікувалися. Але той факт, що таки вдалося ухвалити спільне комюніке із засудженням російської агресії проти України... Так, рф засудила більшість, але не всі. Тим не менш, це дуже важливо, особливо враховуючи те, що це сталося на такому строкатому зібранні як G20”.
Ще один важливий для України позитив — продовження так званої “зернової угоди”.
І про переговори між США і Китаєм.
“За попередніми оцінками та контекстом — обидві сторони нібито налаштовані на продовження діалогу. Звісно, кардинальних змін не відбулося. Китай, як і раніше, залишається зі своєю подвійною позицією до війни рф проти України. Проте для нас важливо, щоб між Вашингтоном і Пекіном не заходила коса на камінь, бо це відволікатиме увагу від українського питання. Загалом же, підсумовуючи, результати саміту G20 певною мірою перевищили мої попередні очікування”, - підсумував Володимир Фесенко.
А ми все ж таки зазначимо, що подібні оцінки розділяють далеко не всі експерти.
Мирослав Ліскович. Київ
