Ще один «розіп’ятий хлопчик»: «шоколадний» фейк російської пропаганди
Черговим «доказом» кровожерливості стало зображення шоколадної плитки з промовистою назвою «Смерть Алешки». На обгортці кондитерського виробу розміщено портрет хлопчика у шоломофоні з траурною стрічкою. Пропагандисти стверджують, що українці бажають смерті російським дітям.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює сутність фейку, створеного для російської та іноземної аудиторії.
Створення та поширення фейку
Єдиним «свідченням» існування цієї некроманської шоколадки є фото, вперше викладене у пропагандистському Twitter-акаунті Donbass Devushka 30 січня. Акаунт є каналом розповсюдження антиукраїнської та антиамериканської пропаганди англійською мовою, значна частина публікацій ‒ меми, колажі та інший графічний контент.
Автори публікації стверджують, що на фото зображено вироблену в Україні плитку шоколаду. Ключовий меседж фейку викладено в описі: «українці бажають смерті дитині за те, що вона пишається своєю країною». За добу було зроблено майже 150 ретвітів, тоді як для більшості публікацій цей показник рідко перевищує 20.
В українському сегменті соціальних мереж згадок «Смерть Алешки» небагато. Публікації з’явилися після російських, шоколадка згадується в них як черговий приклад недолугості російської фабрики фейків. І це не дивно: адже українській аудиторії, на відміну від російської, образ хлопчика «Альоши» не є широко відомим.
Натомість російські Telegram-канали та пропагандистські медіа активно «підсвічують» тему. Протягом 30-31 січня новини про «Альошу» з’явилися у каналах Анатолія Шарія, Романа Голованова, Руслана Осташка, «Оплот ТВ» та десятках російськомовних пабліків соцмережі «Вконтакте».
Для роботи з іноземною аудиторією було задіяно акаунти Twitter і «Вконтакте», що спеціалізуються на російській пропаганді. Переклади та перекази оригінального допису було опубліковано крім англійської, ще й іспанською, італійською, французькою та грецькою мовами.
Звідки взявся «Альошка»
Хлопчик з’явився у російському медіапросторі навесні 2022 року. Тоді у Telegram-каналах та соціальних мережах поширювалося нібито «вірусне» відео про маленького мешканця Бєлгородської області рф, який бігав вздовж траси у шоломофоні та вітав бронетехніку, що їхала в бік кордону з Україною.
Та само як і «бабця з червоним прапором», восьмирічний Олексій Павліченко став одним із символів пропаганди загарбницької війни проти України ‒ архетипними образами беззахисних «старих та дітей», яких необхідно «рятувати від укронацистів».
Але якщо історія мешканки Харківщини Анни Іванової стала відвертим провалом ‒ у першу чергу через пояснення Центру стратегічних комунікацій, то медійну розкрутку «Альошки» можна вважати в цілому успішним кейсом. Сюжети про нього зняли федеральні та регіональні телеканали, він став героєм публікацій найпопулярніших російських новинних медіа, та потрапив у поле зору воєнкорів.
Кампанія велася професійно, із використанням популярних PR-технологій та регулярним генеруванням інформаційних приводів, серед яких були:
- зустрічі хлопчика з російськими військовими та фотосесії у військовій формі;
- подяка від Міноборони рф;
- екскурсія до школи з кадетським класом та переодягання у форму поліцейського;
- почесне включення Олексія Павліченка до лав Юнармії;
- поява в різних частинах рф стінописів з «Альошкою»;
- участь та перемога у всеросійському конкурсі «Дети-герои», поїздка до москви та отримання нагороди у раді федерації.
Родзинкою кампанії став випуск лімітованої серії шоколаду «Альошка» (алюзія на відому ще з радянських часів «Альонку»).
Щоправда, під час рекламної фотосесії на руці хлопчика опинився патч чи то з сербським, чи то просто перевернутим російським прапором.
Кілька плиток губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков у серпні особисто подарував путіну.
Тому є підстави вважати свіжий «шоколадний» фейк частиною цієї кампанії. російська пропаганда місяцями закохувала аудиторію в хлопчика Альошу, щоб потім використати його образ як емоційний тригер для генерації чергової хвилі гніву серед довірливих споживачів контенту.
Кейс «Альошки» ‒ це логічне продовження злочинної політики кремля з мілітаризації дитинства. Яка, своєю чергою, є складовою квазірелігійного культу війни. Залучення дітей до нього здійснюється шляхом участі у парамілітарних організаціях (таких як Юнармія) та щорічних карнавалізованих святкуваннях Дня Перемоги.
Офіс генерального прокурора України станом на кінець грудня 2022 року задокументував загибель 450 та поранення 867 українських дітей внаслідок російського вторгнення.
11-місячного Микиту Зеленського, 15-річну Марію Лебідь та 17-річного Максима Богуцького вбила російська протикорабельна ракета Х-22, що влучила у багатоповерхівку в Дніпрі 14 січня. Дітей, які загинули у Маріуполі та інших знищених та окупованих росіянами українських містах і селах, ще доведеться підрахувати й оплакати.
Поки російська армія вбиває реальних українських дітей, російська пропаганда цинічно звинувачує українців у бажанні вбивати маленьких росіян. Щоб маховик війни не зупинявся, а її підтримка у рф залишалася стабільно високою. Це є черговим свідченням того, що російські «бійці інформаційного фронту» є воєнними злочинцями. Такими самими, як російські військові та політичне керівництво рф.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
