Ідеї деколонізації рф гучно пролунали у стінах Європарламенту
В останній день січня у Брюсселі відбувся 5-й Форум вільних народів постросії. Доводилося спостерігати за попередніми чотирма форумами, проведеними протягом 2022 року. Бачити, як формувалася, структурувалася нова спільнота. І ось зараз стався якісний стрибок. ФВНП став Подією, чинником суспільного, політичного життя Європи.
СИМВОЛІЧНА ЗМІНА ВИВІСКИ: ВІД РОСІЇ – ДО ПОСТРОСІЇ
Спочатку простежимо за розгортанням процесу. Перший захід Форуму (дводенний) відкрився 8 травня у Варшаві. Символічна дата - день закінчення Другої світової війни в Європі (загальноєвропейський день, але не радянський, спеціально віднесений Сталіним "на пізніше"). У такому часі проведення був символізм. Провал путінського бліцкригу, ідеологічно заснованого на побєдобєсії, обіцяв російській імперії (що за якимось непорозумінням, як і раніше називалася федерацією), тяжке майбутнє. Але власне шалена ідея розпочати війну такого масштабу («спецоперацію», як думав путін) показала весь рівень неадекватності існуючої держави, яка підлягає перебудові. Важливо ще зауважити, що тоді подія називалася «Форумом вільних народів росії».
Другий Форум відбувся 22-24 липня у Празі. На нього вже почали звертати увагу у путінській росії, висловлювати невдоволення-погрози. У чеській столиці було ухвалено «Декларацію про деколонізацію росії». У ній констатувалося, що рф сьогодні – країна-терорист, яку очолюють військові злочинці. Відповідно країна стоїть на порозі хаосу та громадянської війни. Перешкодити цьому може лише контрольована деколонізація росії. (І далі – багато важливого, про що можете почитати в Укрінформі)
Після ухвалення такого документа колишня назва спільноти набула вигляду незграбного, суперечливого. Оскільки «росія», про необхідність деколонізації якої заявлено, винесено в заголовок. Тому на Третьому Форумі, який відбувся у Гданську 23-25 вересня, назву підкоригували, привівши її у відповідність до Декларації – «Форум вільних народів постросії».
До речі, якщо ви звернули увагу на те, що два із трьох перших форумів відбулися у Польщі, то зробили це правильно. Оскільки вагому підтримку його організаторам надають польські політики, євродепутати Анна Фотига (була головою польського МЗС у 2006-2007 роках) та Косма Злотовський.
Четвертий Форум відбувся 7-11 грудня у шведському Гельсінгборзі. У грудні ж так звані депутати так званої держдуми так званої росії ухвалили в першому читанні одразу два закони, які мають безпосереднє відношення до ФВНП. Нові юридичні норми запроваджують покарання та прирівнюють до екстремізму поширення і демонстрацію карт та зображень, що «спростовують територіальну цілісність росії». Приводом для розробки такого закону була карта, яка стала одним із фірмових знаків, символів Форуму. На ній на місці нинішньої ерефії розміщено кілька десятків держав зі своїми прапорами.
І це показник діяльності ФВНП, якщо через нього доводиться приймати нові заборонні закони, а його карта переходить зі стадії мрій до категорії самоздійснюваних прогнозів.
ПОВТОРЕННЯ – МАТИ НАВЧАННЯ: НАРОДИ РОСІЇ ХОЧУТЬ СВОБОДИ
І ось П'ятий Форум на тему «Імперська Росія: завоювання, геноцид та колонізація. Перспективи деімперіалізації та деколонізації» – у Брюсселі. Не просто у столиці Європейського Союзу, а у будівлі Європарламенту. А це вже надавало всій події нового забарвлення. Такий майданчик проведення знаменував вихід на новий рівень.
Річ у тім, що Злотовський і Фотига згадані вище, входять до партії «Право і Справедливість», а в Європарламенті вони перебувають у фракції «Європейські консерватори та реформісти», ECR. («ПіС» зі своїми 24 мандатами - у Європарламенті стрижень цієї фракції, до якої входять 63 депутати).
Хтось може застерегти від запалу, нагадавши, що всього в ЄП 705 мандатів, а значить, вага цієї фракції не така велика. Але однаково, символічне значення заходу, проведеного тут, важко переоцінити. Тим більше, що окрім Фотиги та Злотовського, одну з панелей вів латиш Робертс Зіле, який також входить до ECR. Але що важливіше – рік тому Зіле було обрано одним із віцепрезидентів Європарламенту (першим із балтійських депутатів). А віцепрезидент ЄП, який веде захід ФВНП, демонструє рівень визнання, легітимізує як усю назву, так і кожне слово, з якого він складається, зокрема крайнє: «Форум вільних народів постросії».
Тепер про контент. Мені як людині, котра слухала виступи не тільки на цьому, а й на минулих Форумах, цілком очевидно, що часто його учасникам доводиться в чомусь повторюватися. Але не тому, що їм нема чого сказати нового. А тому, що потрібно пояснювати новому, дедалі ширшому колу глядачів і слухачів, проблеми свого народу, свого регіону, який мав нещастя опинитися у складі імперії, росії. Так відбувається тому, що в Європі, у світі взагалі слабо розуміють сутність нинішньої рф, росії - імперії, що недорозпалася.
ДОВГИЙ І ТЯЖКИЙ РОЗПАД КЛАПТЕВОЇ ІМПЕРІЇ – РОСІЇ
Напрошується порівняння… Австро-Угорську імперію часто називали «клаптевою». Її неприродність була настільки очевидною тому, що вона знаходилася в центрі Європи, – з її розвиненим інформаційним та політичним життям. Однак остаточний розпад і Австро-Угорщини затягнувся на дві світові війни.
З російською імперією – ситуація ще складніша. Її величезні території для світу століттями були в інформаційній та політичній тіні. А якщо інформація звідти і з'являлася, то відфільтрована Петербургом чи Москвою. За радянської влади імперський характер існування цих просторів був закамуфльований вигадками про будівництво нового суспільства.
Це призвело до аберації зору, що виявилася і в 1991 році, на час розвалу СРСР. Російські імперці широкого спектра, від ліберального до фашистського, обурювалися зрадницьким відходом 14 «братніх республік». Але вже РРФСР, перетворена в Росію, вважалася точно – єдиною, неподільною, так би мовити, «історичною росією». Ну а Захід, зачарований спогадами про "велику російську культуру" і наляканий страшилками про "розповзання" ядерної зброї у разі наступного етапу дезінтеграції імперії, з цим погодився.
У серпні 1990 року в Казані та Уфі Єльцин у різних варіаціях давав обіцянку: «Беріть суверенітету стільки, скільки зможете проковтнути». Але вже після розпаду Радянського Союзу подібні тези лунали дедалі рідше і тихіше. Натомість бомбардування та обстріли російсько-чеченської війни – дедалі гучніше. А з приходом до влади його «наступника» путіна розпочалося тотальне повернення до жорсткої моделі централізації.
Зараз кремль робить все, щоб викреслити з історії, з самої пам'яті те, що в 1992-1993 роках про бажання вийти зі складу рф голосно заявляли не тільки Чечня-Ічкерія, а й Татарстан. Чечню окупували заново, Казань утримали погрозами транспортної блокади та обіцянками найширшої автономії. Але зараз, через три десятиліття, від автономії майже нічого не залишилося, бачимо системну асиміляцію.
Парадоксально, але кремль, готуючи та обґрунтовуючи свою агресію проти нас, пропагандистськи називав Україну «державою, зшитою зі шматочків». Тоді як насправді сама рф, Росія, навіть після 1991 року залишалася імперією. І саме – «клаптевою». Чи багато спільного між Петербургом і Тувою, Рязанню і Бурятією, Саратовом і Саха (Якутією), Калінінградом і Чукоткою?
Тож найважливіша функція Форуму: пояснення Європі, всій міжнародній спільноті, що розпад рф – такий само нормальний, природний, як і розпад СРСР (на 5-му Форумі недарма кілька разів згадували невдалий виступ Буша-старшого у Верховній Раді 1 серпня 1991 року, коли він умовляв українців не чинити опір збереженню Союзу).
Народи, регіони, що живуть на території нинішньої росії, мають право бути вільними і не залежати від диктату імперського центру, злочинних забаганок безумців у кремлі.
Але це важливо і для світу. Цивілізована, контрольована дезінтеграція росії у будь-якому разі – менша загроза для людства, ніж непередбачувана у своїй агресивності, переповнена імперськими комплексами та ракетами єдина росія.
ПОТРІБНО ЗАВЕРШИТИ ПРОЦЕС, РОЗПОЧАТИЙ 100 РОКІВ ТОМУ
Складно переказати, навіть тезово, вісім годин промов від людей розумних, які багато знають, які репрезентують такі різні народи, регіони, а також різноманітні галузі гуманітарних знань. Тому я вдався до опитування. Запитав у кількох учасників Форуму, чий виступ їм запам'ятався найбільше і чому. У двох категоріях – представники вільних народів та регіонів, а також окремо – запрошені експерти.
У першому випадку всі назвали Ахмеда Закаєва. І це очікувано. Закаєв має великий авторитет, він був першим віцепрем'єром Ічкерії та головою кабінету міністрів у екзилі. Але річ не тільки в цьому. У виступі Закаєва була не тільки системно викладена концепція, а й важлива, цікава новина.
«Наш уряд цього року 11 травня, до 105-ї річниці створення Горської республіки, планує провести установчу конференцію для того, щоб реанімувати та відновити це державне утворення», – сказав представник Ічкерії.
Офіційно незалежність Горської республіки, до якої увійшли народи Північного Кавказу з населенням до 3 млн осіб, проголошено 11 травня 1918 року на мирній конференції в Батумі. «З огляду на агресію росії, що триває сьогодні, в Україні глибоко символічним є союз УНР і Горської республіки. 1919 року було підготовлено Договір між Директорією УНР та союзним парламентом Горської республіки», – нагадав Закаєв. Цей документ роздали присутнім на Форумі. Він демонструє історичну спадкоємність з тим, що у жовтні минулого року Верховна Рада визнала факт окупації Ічкерії росією.
І взагалі, зі слів Закаєва, головна імперська установка росії щодо кавказців ніколи не змінювалася, незважаючи на зміну політичного устрою, зміну царів, генсеків та президентів. Її сутність – «підкорити чи винищити». Тому сьогодні дедалі очевиднішою стає необхідність демонтажу російської держави.
«Наразі найкращі представники окупованих народів Кавказу воюють на українському фронті, відбиваючи атаки ворога та звільняючи окуповані землі України. Є впевненість, що мужня і героїчна відсіч української армії російським загарбникам і світова підтримка народу України, який бореться, зламає хребет російським агресорам», – наголосив Закаєв. Відповідно, перемога України у війні проти росії є принципово важливою для всіх – саме вона дасть змогу розпочати перетворення.
Водночас слід наголосити, що цікавих та важливих виступів було дуже багато. І з боку добре знайомих діячів, і, що не менш важливо, від зовсім молодих хлопців, у яких вже відчуваються лідерські риси. Тому зацікавленим варто порадити повну трансляцію Форуму.
АМБІЦІЙНІ ПЛАНИ ФОРУМУ ВНП – ВИЇЗД У США, ЯПОНІЮ
Пізнавальними, сильними були виступи всіх експертів, багато з яких добре відомі в Україні. Але мої респонденти звернули особливу увагу на доповідь австрійського економіста, консультанта з розвитку Ґюнтера Фелінгера. Втім, тут були й абсолютно об'єктивні показники. Після виступу австрійця на панелі «Наслідки атаки москви на Україну – на народи та регіони в росії» надійшло найбільше запитань із зали. Дослідник «підкупив» слухачів не лише глибокими знаннями, а й тонким розумінням реалій росії, України, чітким усвідомленням алгоритмів пострадянської трансформації суспільства.
…Тільки-но 5-й Форум у Брюсселі завершився, як на його обліковому записі в ТГ-каналі з'явилося повідомлення: «Наступні форуми ВНП будуть у квітні в США та у червні в Японії». Ця амбітна заява, з одного боку, логічна. Настав час популяризувати ідею деколонізації росії не тільки в Європі, а й у США, а також по іншу сторону Євразії, в Японії. Оскільки для реалізації цієї концепції потрібні світове розуміння та підтримка.
Однак виникають й інші природні запитання – переїзд такого громіздкого заходу через океан – велика логістична проблема (фінанси, координація, візи тощо). Чи не забракне сил організаторам спільноти, яка склалася зовсім недавно? З цього приводу один із моїх респондентів відповів так: «Якщо Магалецький (організатор ФВНП – ред.) зумів менш ніж за рік вивести Форум на рівень Брюсселя, Європарламенту, то вірю, що в нього і в США, Японії теж вийде».
І ось тут треба сказати кілька слів про згадувану людину. Олег Магалецький – українець. Але саме він займається організацією Форумів вільних народів постросії. Чи нормально це, чи немає в цьому певного протиріччя? За день до відкриття брюссельського Форуму Олег просто та логічно пояснив свою мотивацію проєкту «Idel. Реалії». Він хоче миру та безпеки – Україні, світу. А найнадійніший шлях для цього – переформатування росії, допомога її народам та регіонам у звільненні.
Тож до зустрічі у квітні, на 6-му Форумі ВНП у США.
Олег Кудрін, Рига
