eHealth: що це насправді та для кого?

Жорстока війна не змогла зупинити прагнення суспільства до змін. І поки наші відважні воїни боронять країну від безжального ворога, ми в тилу намагаємось створити рішення, що працюватимуть на користь наших людей та приноситимуть відчутну користь системі охорони здоров’я.

Нам важливо, щоб громадянам не потрібно було бігати за медичними довідками, щоб вони могли отримати гарантовані державою медичні послуги та ліки безоплатно в будь-якому закладі, що має відповідний договір із НСЗУ, щоб у них був повний доступ до їх медичних даних та ці дані були захищені. Тому активно працюємо на діджиталізацією охорони здоров’я, що робить простішим життя медикам та пацієнтам, налагоджує ефективний збір та зберігання медичних даних, веде до повного переходу від паперових до електронних форм звітності.

Публічно ми часто говоримо про окремі складові електронної охорони здоров’я – декларації із сімейними лікарями, електронні медичні записи, направлення та рецепти, неонатальний скринінг, медичні висновки тощо. Бо це вкрай важлива частина цифровізації охорони здоров’я – електронні інструменти, які приносять користь та зручність пацієнтам s медичній спільноті. Це те, що вже зараз дозволило змінити систему та відмовитись від багатьох паперових довідок та документів.

Та всі вони є лише частиною великої екосистеми – електронної охорони здоров’я, або eHealth. Часто під поняттям eHealth мають на увазі лише електронну систему охорони здоров’я – ключову інформаційну система охорони здоров’я, яка дає можливість обробляти та створювати перераховані вище документи. Однак насправді eHealth – це значно ширше поняття. Це ціла екосистема інформаційних відносин між учасниками медичного середовища, де завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям:

● підвищується якість надання медичних послуг та їх доступність,
● покращується профілактичний нагляд за здоров’ям,
● розширюється доступ до медичної освіти та медичних даних,
● покращуються знання та створюються можливості для проведення якісних досліджень у сфері охорони здоров’я, і що найважливіше
● розширюються права та можливості пацієнтів.

Що ж включає в себе екосистема eHealth?

1. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Її ключовим елементом звичайно є ЕСОЗ – двокомпонентна система, що включає центральну базу даних та медичні інформаційні системи. МІСи – програмні продукти, що дають можливість автоматизувати роботу ЗОЗ та створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі. Саме завдяки цій системі вдалось реалізувати ідею реформи охорони здоров’я та забезпечити існуючу прозору систему фінансування.

Однак ЕСОЗ – це лише одна з систем eHealth. Інші системи не менш важливі та дуже часто взаємодіють з ЕСОЗ для передачі та перевірки даних. До прикладу, це такі системи як:

● ЕЛІССЗ – система, що містить дані про випадки захворювання та їх розслідування, агрегує і аналізує дані, пов'язує лабораторні дані з випадками захворювань;
● е-Stock та MedData – системи, що допомагають із управлінням запасами та обігом лікарських засобів та медичних виробів.

Це не вичерпний перелік систем, що є частиною екосистеми eHealth. Адже це живий організм, що розвивається та росте і нові системи, які розробляються та створюються, враховують глобальну картину та можливості взаємодії з іншими системами та реєстрами.

2. РЕЄСТРИ ТА ДАНІ

Ще одним компонентом, який включає в себе екосистема eHealth є реєстри сфери охорони здоров’я. Частина з них включені в інформаційно-телекомунікаційні системи, однак більшість функціонує автономно. МОЗ спільно із проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» працює над аудитом таких реєстрів та їх подальшою систематизацію, структуруванням, а також виведенням з експлуатації застарілих реєстрів/систем.

Важливим з точки зору аналізу даних є такий компонент екосистеми eHealth як інформаційно-аналітичні панелі та інші інструменти, приміром:

● дашборди Національної служби здоров'я, де в декілька кліків можна дізнатися, кількість укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, карту місць надання медичної допомоги тощо;

●  дашборди «Центру громадського здоров’я» з аналітичною інформацією щодо динаміки захворюваності на COVID-19, епідеміологічну ситуацію загалом;

●  телеграм-бот «Медичних закупівель України» — агрегатор інформації, отриманої від лікарень, з допомогою якого кожен може дізнатися про наявність та залишки препаратів, закуплених «Медичними закупівлями України», а також про тендери, очікувані поставки та закуплені товари. Крім цього, за допомогою боту можна визначити найближчий пункт щеплення проти COVID-19 та перевірити наявність в ньому вакцини.

Завдяки таким інструментам можна отримати доступ до відкритої інформації у сфері охорони здоров’я, що може бути корисним як самим медичним закладам, так і громадськості, державним та місцевим органам влади, самим пацієнтам.

Крім цього, МОЗ спільно із проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розпочав роботу над створенням унікальної платформи візуалізації даних охорони здоров’я. Така платформа збиратиме дані, що зберігаються зараз у різних системах охорони здоров’я, а також реєстрах охорони здоров’я чи інших місцях. Найважливіші показники системи охорони здоров’я в одному місці точно будуть корисними:

● управлінцям у сфері охорони здоров’я та громадським організаціям для аналізу даних про надання медичних послуг, фінансових показників медичних закладів, закупівель та залишків медичних засобів тощо;
● лікарям та науковцям, розробникам фармацевтичної продукції для аналізу розповсюдження захворювань, повторних діагнозів, застосування медичних засобів, інших показників для дослідження факторів, що впливають на здоров’я населення України.

3. ТЕЛЕМЕДИЦИНА

Надзвичайно важливий для пацієнта та медичної спільноти напрям розвитку електронної охорони здоров’я – це телемедицина. Це те, що напряму покращує доступність надання медичних послуг завдяки використанню засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією.

За час повномасштабної війни впроваджено 7 пілотних телемедичних рішень, а саме: телемедичне консультування щодо вибухо-вогнепальних та опікових травм, консультативна мережа з використанням пристроїв віртуальної присутності (робот Litev3), телемедична реабілітація «RGS» з напряму нейросенсативних розладів, віртуальна операційна «Epiqar», медичний робот «HomeDoctor», телемедична кардіотокографія KTG «Carebits».

Крім цього, телемедичний напрям eHealth включає діджитал-освіту лікарів та пацієнтів, медичні інформаційні послуги та самообслуговування через цифрові комунікаційні технології.

4. ІНШІ ЦИФРОВІ ПРОЄКТИ

Усі цифрові проєкти, які визначено для розробки на 2023 рік (а на сьогодні їх 107) є також частиною eHealth. Цей перелік включає як розробку окремих електронних інструментів, якими будуть користуватись пацієнти та медичні працівники, так і створення систем та функціоналу, що допоможуть покращити управління та функціонування елементів електронної охорони здоров’я. Вони стосуються громадського здоров'я, звітів, договорів та оплат за програмою медичних гарантій, нових можливостей для медичних і фармацевтичних працівників та пацієнтів, даних і аналітики, прогнозування у сфері та цифрової освіти. Після їх реалізації, кожен із них перейде в іншу групу складових eHealth: стануть повноцінними системами, чи будуть віднесені до інших складових.

У рамках розвитку eHealth бачимо перед собою багато викликів та складнощів, як то питання кібербезпеки, пошкодження інфраструктури та перебої з енергоживленням, недостатність ресурсів, потреба в розвитку цифрової грамотності користувачів електронних сервісів та багато інших. Однак, маючи план та розуміючи потенційні перешкоди щодо його реалізації, впевнені, що зможемо побудувати ефективну та високотехнологічну електронну охорону здоров’я, що допомагатиме пацієнту, медику та робитиме сильнішою державу.

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства