Розмова, що відкриває можливості: Зеленський нарешті поговорив із Сі

Саме такими словами китайський лідер Сі Цзіньпін відповів президенту Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн на її з французьким колегою Еммануелем Макроном наполегливі заклики зателефонувати Президенту України Володимиру Зеленському.

«Президент Сі підтвердив свою готовність до такої розмови, коли будуть створені вірні умови у слушний час. Я думаю, що це є позитивним чинником», - сказала фон дер Ляєн після переговорів з Сі у Пекіні на початку квітня.

Справді, виглядало дуже дивним, що за більше ніж рік жорстокої російської війни, після тисяч неспростовних доказів звірячих злочинів росіян в Україні, коли вже й дуже далекі від Європи африканські держави почали схилятися на нашу користь, залишалася одна держава з претензіями на світове лідерство, очільник якої ухилявся від розмови з Зеленським. Які б не були мотиви такої поведінки, але це точно не те, чого чекають країни світу від відповідальної глобальної потуги, імідж якої керівництво КНР турботливо плекає.

Ситуація для Пекіна ставала ще більш незручною через наполегливість української сторони й, що важливо, візаві Сі Президента Зеленського. Від початку вторгнення в лютому минулого року Зеленський намагався дипломатичними каналами, без зайвої публічності, вийти на китайського колегу й домовитись про переговори. Пекін не відповідав.

 Коли класичний підхід не спрацював, Київ перейшов до нетрадиційних для дипломатії високого рівня дій і фактично вдався до інформаційного пресингу. Зеленський, міністр Кулеба й зовнішньополітичні команди президентського Офісу та МЗС створили потужну інформаційну хвилю, націлену на те, щоб підштовхнути китайських партнерів до рішення про телефонну розмову. Ентузіазм української сторони, попри вперте мовчання Піднебесної, не зменшувався, а навпаки, з плином часу посилювався, тож вдавати нейтральність китайцям стало дуже некомфортно й навіть шкідливо для авторитету.

Мабуть тому в роковини кривавої війни Китай оприлюднив відомий «мирний план» з 12 пунктів. Потім Сі, заявивши про готовність Пекіна докластись до політичного вирішення «кризи в Україні», поїхав до москви й очікування контакту з Зеленським зросли, бо ж логічним було після зустрічей у кремлі поговорити з Києвом. Але це якщо метою є отримати практичний результат, а з цим, вочевидь, було не дуже оптимістично.

І знадобився ще майже місяць, доки голова КНР вирішив, що «вірні умови і слушний час» настали.

ЩО БУЛО СКАЗАНО

Хай там як, але розмова Зеленського з Сі без сумніву є важливою для нас. Глава нашої держави назвав її «доволі раціональною» і такою, що «відкриває можливості».

«Зараз є можливість дати нову енергію нашим відносинам – України та Китаю. Є можливість застосувати політичний вплив Китаю, щоб повернути силу принципам і правилам, на яких має триматися мир», -  заявив Президент.  

А радник керівника його Офісу Михайло Подоляк підкреслив, що в розмові двох лідерів відбулася фіксація позиції України в міждержавному спілкуванні і її тепер офіційно доведено до китайської сторони.

То про що ж головне було сказано? Позиція України давно відома і зрозуміла: відновлення миру і встановлення справедливості, які мають супроводжуватися виведенням окупаційних військ, покаранням злочинців і відбудовою поруйнованого рашистами. Укрінформ досить детально розповідав про те, що сказав Зеленський Сі.

Зі слів глави держави можна зробити висновок про якісну підготовку до цієї важливої розмови як у частині набору тез і аргументів, так і побудові самої бесіди. Зеленський, судячи з його повідомлень, протягом годинного спілкування чітко і аргументовано виклав позицію Києва стосовно умов припинення війни, перспектив українсько-китайських відносин та заявив про підтримку Україною політики «одного Китаю».

Сі Цзіньпін зі свого боку, якщо коротко, наголосив на рішучій прихильності Пекіна мирному вирішенню кризи (до речі, в оприлюдненій китайській версії розмови жодного разу не згадується слово «війна» і росія) й повідомив, що Китай направить спеціального представника уряду у справах Євразії до України та інших країн для проведення переговорів з усіма сторонами щодо політичного врегулювання «кризи в Україні». Це стало найважливішою новиною і чи не найбільшим за весь час війни кроком китайської сторони в бік її участі у припиненні війни.

Наразі немає подробиць про часові параметри поїздки, склад делегації, заплановані для відвідання країни тощо. Пекін лише уточнив ім’я спецпредставника, посол Лі Хуей, колишній заступник міністра закордонних справ і експосланець у Казахстані та рф. Це досвідчений дипломат із майже півстолітнім стажем роботи в зовнішньополітичному відомстві, один із найавторитетніших фахівців МЗС із питань пострадянського простору, з яким пов’язана вся його дипломатична кар’єра.

Можна не сумніватися у високій обізнаності такого спецпредставника в реальній ситуації відносин України й рф. Водночас, потрібно враховувати, що ключовим у його місії буде просувати інтереси Китаю, які, будьмо відверті, не зовсім резонують із очікуваннями українців. Та й сентименти щодо москви, куди Лі в далекому 1981 році приїхав у своє перше дипломатичне відрядження, а в 2009-му повернувся на десять років керівником дипмісії, не варто прибирати з рахунків.

СТРИМАНИЙ ОПТИМІЗМ СВІТУ І КИТАЙ ЯК ВІДПОВІДАЛЬНА ДЕРЖАВА

Світові лідери й іноземні уряди відреагували на повідомлення про телефонний дзвінок зі стриманим оптимізмом. Узагальнена позиція така: розмова це добре, навіть дуже, але щоб робити висновки, потрібні практичні кроки Китаю. Саме так, активних дій очікують від Пекіна.

У самому ж Китаї телефонний дзвінок став приводом для тверджень про те, що Китай проявив себе відповідальним світовим гравцем і державою з мирною зовнішньополітичною парадигмою, на відміну від, куди без них, Сполучених Штатів, які тільки те й роблять, що дестабілізують світ.

Місцеві коментатори якось випустили з уваги, що ця розмова мала відбутися щонайменше на рік раніше й ініціювала її зовсім не «відповідальна держава» Китай, як мала би діяти справжня глобальна сила з другою за обсягом економікою на планеті, а її дотисла разом із союзниками країна-жертва багатомісячної агресії.

Висновки з події китайські фахівці зробили власні, під потреби Китаю. Найбільш красномовні статті опублікував державний таблоїд Global Times, відомий націоналістичними поглядами.

Так, у його публікації про телефонний дзвінок ідеться про те, що «Україна має інше ставлення до посередницьких зусиль Китаю, ніж США», які «не змогли дати сторонам, включаючи Україну, росію та інші європейські країни, надію на мирне вирішення. Тому навіть Київ, який отримав зброю від Сполучених Штатів і НАТО, тепер прагне діалогу і можливість політичного врегулювання, як того пропонує Китай».

Експерти, яких видання попросило прокоментувати розмову лідерів, переконані, що телефонний дзвінок на прохання України свідчить про велике значення, яке Київ надає своїм зв’язкам із Пекіном, і «визнання провідної ролі Китаю у вирішенні «української кризи».

«Китай став впливовим посередником, якого визнають Україна і росія… Це означає, що позиція Китаю щодо кризи є справедливою та об’єктивною, а Китай є відповідальною великою державою», – сказав, наприклад, експерт Інституту досліджень росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук Ван Сяоцюань.

Наприкінці статті робиться висновок: «Тепер, коли Україна демонструє таке ставлення до посередництва Китаю з іншими відповідними сторонами на європейському континенті, які справді хочуть припинення конфлікту, Київ, можливо, почав усвідомлювати, що військова підтримка США та НАТО не може ефективно захистити Україну чи зупинити кровопролиття, а лише продовжить конфлікт… тепер Київ може почати діяти більш незалежно і приймати прагматичні рішення на основі власних інтересів».

Подібні оцінки викликають серед українців справедливе обурення через повну відірваність від реальності і повторення російських фейків. Проте це наше бачення, українське, а з точки зору сучасного Китаю все правильно!

Потрібно лише згадати, що Китай вважає єдиним конкурентом у світі Сполучені Штати і оцінює події навколо через призму протистояння зі США. У цій системі координат логіка проста – друг мого суперника - не мій друг (це про Україну і США) та навпаки, суперник мого конкурента – мій друг (це вже про США й росію). Тому місцева пропаганда й переконує, що головним порушником спокою у світі є Штати, які створили «українську кризу» і не дозволяють Китаю-миротворцю її загасити.   

Хоча є й більш врівноважені судження про розмову, суть яких зводиться до того, що дзвінок хоч і має швидше символічне значення, дуже важливий для завершення війни.

«Це означає, що Китай готовий долучитись до врегулювання української кризи, хоча ще й невідомо, коли і як», - сказав директор Інституту досліджень США і Тихоокеанського регіону Шанхайського університету міжнародних досліджень Хуан Цзін.

ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КИТАЮ

Дзвінок Сі Зеленському, як і будь-яка довгоочікувана подія, збурив хвилю ажіотажу, коментарів та прогнозів. Але мине ще один-два дні й інші події відтіснять розмову лідерів України і Китаю на другий, потім третій і ще дальший план.

Проте можна констатувати, що Україні разом із партнерами таки вдалося переконати Китай, і його лідер почув від свого візаві українську версію причин війни і шляхів її завершення, а також запевнення в готовності розвивати двосторонні відносини. Як це вплине на ставлення Пекіна до агресії, зараз прогнозувати складно.

Будемо оптимістами й будемо вірити в те, що Пекін таки скористається своїм впливом на москву (а він у нього точно є) і долучиться до припинення агресивної, загарбницької війни, розв’язуючи яку володар кремля не думав про Китай і, насправді, створив для свого стратегічного партнера безліч проблем. Але це станеться у майбутньому – віддаленому чи ближчому.

Свою позитивну роль у відносинах України з Китаєм відіграє і призначення Павла Рябікіна послом України в КНР. Понад дворічна відсутність українського посла мала певне значення у тривалому мовчанні. 

Поки що ж Піднебесна не змінює свого «проросійського нейтралітету», і один дзвінок Сі нічого не вирішить для дня нинішнього. Китай продовжуватиме багато говорити про політичне врегулювання, мирні переговори, але, швидше за все, бездіяльно вичікуватиме і спостерігатиме за розвитком бойових дій на фронті.

Українцям же сьогодні, як і вчора, і завтра, і в наступні дні, потрібно тримати оборону, вірити в себе й партнерів та готувати контрнаступ. Звільнення української землі від російських загарбників точно залежить лише від нас.

Як сказав Президент Зеленський: «Це була тривала й доволі раціональна розмова. Про такі зазвичай говорять, що вони відкривають можливості».  

Володимир Сидоренко, Пекін

Перше фото: Офіс Президента