Shahed вже не «змінює правила гри»: дайджест пропаганди за 10 травня 2023 року
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 10 травня.
- ЗСУ проти іранського «аналоговнет»
- Пєсков-молодший офіційно стане терористом у ЄС
- кремль перейнявся польським перейменуванням
- Як у коробку з під олії голосувався «статус Л/ДНР»
ЗСУ проти іранського «аналоговнет»
«Окупанти в ніч проти 10 травня атакували Дніпропетровську область дронами-камікадзе Shahed. У відповідь спрацювала українська ППО, яка знищила три безпілотники». За цим, вже дещо (нажаль) буденним повідомленням – велике досягнення.
Нещодавно очільник відділу зовнішніх зв’язків МО Ірану Хамзех Галандарі в інтерв’ю виданню IRNA заявив, що минулого року ефективність зброї іранського виробництва стала зрозуміла всьому світові, вочевидь, маючи на увазі саме дрони-камікадзе.
«Світ був здивований, побачивши, що країна, яка була повністю в біді в усіх сферах і якій було заборонено доступ до будь-яких технологій, зараз досягла такого рівня, коли… її зброя змінює правила гри», – заявив Галандарі.
НАСПРАВДІ, іранський посадовець не уточнив, про що йдеться, але ця новина привернула увагу світової спільноти, звісно, в контексті того, що Росія почала масово застосовувати саме іранські БПЛА Shahed для обстрілів території України.
Офіційно Тегеран визнав, що поставив Москві невелику партію дронів, наполягаючи, що це було перед повномасштабним вторгненням в Україну. Але у ЗМІ неодноразово з’являлися новини, як РФ регулярно отримує зброю від Ірану.
Спочатку Shahed дійсно становили проблему для української ППО.
13 вересня ЗСУ вперше знищили іранський БПЛА. Під час останньої (на даний момент) масованої атаки – 8 травня було збито усі 35 Shahed. Тож успіх очевидний. Зважаючи на те, що нещодавно ЗСУ затупили путінський «кинджал», іранський «аналоговнет» вже жодних правил гри не змінить.
Пєсков-молодший офіційно стане терористом у ЄС
Поки Пригожин погрожує «щасливому дідусю» відходом з Бахмуту (що й так відбувається завдяки ЗСУ), країни світу потроху визнають його ПВК «Вагнер» терористичною організацією.
Парламент Франції одностайно ухвалив відповідну резолюцію, яка закликає уряд і держави Європейського Союзу (вслід за США) внести це міжнародне транснаціональне терористичне угруповання до відповідного списку.
НАСПРАВДІ, резолюція поки що не має обов’язкової сили і носить рекомендаційний характер, але показує єдність всього (дуже широкого) спектра політичних сил Франції з цього питання.
У документі згадуються численні злочини «вагнерівців» на війні в Україні, Африці, Сирії та в інших куточках світу.
У випадку ухвалення відповідного рішення урядом Франції це означатиме, що всі персонажі, які мають стосунок до «Вагнера», потрапивши до рук французів десь, наприклад, у Африці, будуть розглядатися саме як члени або пособники терористів.
Уряд Великої Британії також збирається найближчими тижнями визнати ПВК «Вагнер» терористичною організацією.
Ці рішення, крім іншого, напряму можуть вдарити по родині Дмитра Пєскова – прессекретаря путіна, чий син Микола нібито воював у «Вагнері». Також відомо, що донька Пєскова Єлизавета живе і працює у Франції, де управляє фондом, а Микола довгий час жив у Великій Британії та, напевно, має, якщо не громадянство, то посвідку на проживання в цій країні.
Таким чином, він практично автоматично стає міжнародним терористом, а Єлизавета та Дмитро Пєскови у Франції та Великій Британії (а згодом і в ЄС) проходитимуть як люди, пов’язані з тероризмом. З усіма відповідними наслідками.
То ж, піар-шоу зі службою Пєскова-молодшого у «Вагнер» зіграло злий жарт вже з найближчим оточенням путіна.
кремль перейнявся польським перейменуванням
Сам прессекретар путіна 10 травня коментував рішення Варшави змінити у польській мові назву міста Калінінград на Крулевець. Він назвав це «навіть не русофобією, а якимось процесом на межі божевілля». Пєсков вважає, що «Польща протягом усієї історії іноді скочується в божевілля своєї ненависті до росіян, і нічого хорошого для поляків це не приносить».
Експрезидент РФ Медведєв заявив, що «тоді замість Кракова — Krakau, Гданська — Danzig і не Польща — Царство Польське у складі росії».
НАСПРАВДІ, Комісія з унормування географічних назв за межами Польщі пояснила, що нинішня російська назва міста є «штучною і не пов’язаною ні з містом, ні з регіоном». А колишнього «всесоюзного старосту» Михайла Калініна (на честь якого і перейменували німецьке місто), назвала «злочинцем, відповідальним за рішення про масове вбивство польських громадян (Катинський злочин)».
Назва «Крулевець» є польським аналогом історичної назви «Кенігсберг», яка використовувалася протягом 700 років, коли місто контролювалося Тевтонським Орденом, Пруссією та Німеччиною. Протягом 190 років місто належало польським королям. Лише в 1945 році Кенігсберг був окупований СРСР, а в 1946 перейменований на Калінінград.
«Кожна країна має право використовувати у своїй мові традиційні назви, що становлять її культурну спадщину, але не в праві примушувати інші країни використовувати в їхніх мовах неприйнятні для них імена», – йдеться у комюніке комісії.
Рефлексії Росії з цього приводу взагалі не зрозумілі. Особливо з огляду на те, що вона й досі вперто штурмує якийсь Артемівськ, а не Бахмут, періодично перейменовує Донецьк на Сталіно, Волгоград на Сталінград й т.д.
З цього приводу варто загадати, що під час підготовки та проведення заходів з окупації «нових територій Росії» на чеському сатиричному сайті з’явилася петиція про анексію Калінінградської області. Вона містила вимоги щодо забезпечення 98% голосів за приєднання області до Чехії та перейменування міста на Краловець (чеський смисловий переклад назви Königsberg), щоб «розширити свою територію і нарешті отримати вихід до моря».
В якості перших інфраструктурних проєктів користувачі розробляли концепції, наприклад, забезпечення перетікання пивопроводу «Пивний потік – 1» з Праги до Кралівця.
Жарти жартами, але 11 березня, нагадаємо, російський інформпростір буквально підірвало доручення президента України Володимира Зеленського прем’єр-міністру Денису Шмигалю щодо «ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з урахуванням можливих міжнародно-правових наслідків питання перейменування назви «Росія» на «Московія» із заміною терміну «Російська Федерація» на «Московська Федерація».
Тодішня риторика Москви також не відрізнялася оригінальністю. Офіційний представник МЗС РФ Захарова на це заявила: «Це ще одне свідчення про спробу створення з України «анти-Росії».
Кремль дуже любить гратися в перейменування, і дуже не любить програвати. Але програє і в цьому. Вже на офіційному рівні.
Як у коробку з під олії голосувався «статус Л/ДНР»
І наостанок також про своєрідне, але криваве перейменування. 11 травня пропаганда буде волати про «початок возз’єднання Донбасу з Росією». Адже 9 років тому відбулися так звані «референдуми щодо статусу ДНР та ЛНР».
НАСПРАВДІ, говорити про юридичну нікчемність цієї події з огляду на подальші вже зайве. Хоча б тому, що за Конституцією України питання територіальної цілісності країни можна обговорювати лише на всенародному референдумі.
Цікаві цифри деяких міст, які були намальовані на замовлення Москви, та їхня подальша доля.
Тоді, у «ДНР» найбільша «явка» була зафіксована в Горлівці — 96%, Новогродівці — 87,38%, Красноармійську (Покровську) — 81,66%, Слов’янську — близько 80%, в Торезі (Чистяковому) — 78,31 %.
Низькою була явка в Маріуполі — 27,38 %, яку «новороси» пояснювали тим, що у місті працювало лише чотири дільниці (тоді як на виборах 2012 року їх чомусь нараховувалося 100), через що, мовляв, багато людей не встигло проголосувати. Жодних списків виборців не було, адже бойовики не змогли отримати доступ до реєстрів.
У підсумку все звелося до того, що, наприклад, у Приморському районі Маріуполя «бюлетені» (без голограмного захисту, підписів та печаток, роздруковані на принтері), кидали не до скриньки для голосування, а в коробку з-під олії.
З того часу в «ДНР» немає ані Слов’янська, ані Покровська. Маріуполь зруйнований вщент.
Вся ця «референдумна» маячня не була визнана жодною країною у світі. Найбільш дотепно охарактеризував те, що відбулося 11 травня 2014 року, тодішній міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг: «Результати пісенного конкурсу «Євробачення» заслуговують на більшу довіру та значущість, ніж результати цього «референдуму».
Навіть, Москва тоді офіційно лише засвідчила «повагу до волевиявлення народу Донбасу» і висловила сподівання, що «практична реалізація підсумків референдумів пройде цивілізованим шляхом без жодних рецидивів насильства через діалог між представниками Києва, Донецька та Луганська».
А після цього негайно почала себе поводити як справжній кривавий рецидивіст, що у підсумку й призвело до повномасштабної війни з Україною.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
