Росія використовує ядерний шантаж як елемент стримування НАТО від запрошення України - експерт
Поки вона матиме цей гібридний важіль тиску, складно розраховувати на завершення війни і прогрес у питанні членства в НАТО. Таку думку висловив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар під час дискусії на тему: "На шляху до членства в НАТО: Україна як безпековий гарантер Європи" в Медіацентрі Україна-Укрінформ.
"Глибинна причина страху НАТО (перед запрошенням України до Альянсу і реакцією на це Росії - ред.) полягає в тому, що Альянс і США намагаються будь-що уникнути ядерної конфронтації. Але ядерна конфронтація - це реалії, і не США чи інші члени ядерного клубу є її ініціаторами. Зараз можна зробити ретроспективу і побачити, що це була абсолютно свідома орієнтація путінського режиму на таку ядерну ескалацію. Поки що вона відбувається в режимі ядерного шантажу - це ще не ядерний терор, але Росія протягом цих 17 місяців з початку повномасштабного вторгнення поступово, щабель за щаблем, намагається цей поріг подолати", - сказав Гончар.
У цьому контексті він нагадав, що затверджена РФ у червні 2020 року ядерна доктрина, з точки зору Кремля, дає йому "легальне підгрунтя" для такого ядерного шантажу.
Експерт спрогнозував, що російський ядерний терор ще може буди попереду, а ядерний шантаж уже має місце, причому у гібридній формі.
"Маючи під контролем найбільшу в Україні і в Європі Запорізьку АЕС, Росія використовує це як важіль тиску не тільки на Україну, але так само і на країни-члени НАТО і на Альянс у цілому, і, по суті, підводить до виникнення інциденту з серйозними наслідками... Поки цей ядерний шантаж не буде припинений, говорити про якийсь прогрес, як це формулюють наші західні партнери, у вирішенні питання війни в Україні, не доводиться, тому що Росія грає на підвищення ставок, використовуючи саме ядерний аргумент як аргумент стримування НАТО, на східному фланзі якого 17 місяців іде повномасштабна війна, а загалом - десятий рік", - констатував президент Центру глобалістики.
На його переконання, питання денуклеризація Росії має бути поставлене у міжнародний порядок денний на цьому етапі принаймні для осмислення і пошуку можливих варіантів.
"Коли ми говоримо про запрошення України до членства в НАТО - не вийшло на Вільнюському саміті, можливо, на Вашингтонському, на мій погляд, поки працюватиме цей чинник ядерного шантажу, а в Альянсі буде тією чи іншою мірою присутній страх, то складно розраховувати на поступ у даному питанні. Але нам своє робить", - зауважив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі 20 липня заявив, що після проведення додаткових інспекцій на Запорізькій АЕС упродовж останнього тижня експерти не виявили вибухівки чи мін, проте доступ до даху станції вони від Росії ще не отримали.
21 липня постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк заявив, що члени місії МАГАТЕ на Запорізькій АЕС не мають негайного та безумовного доступу до усієї території станції і можуть днями очікувати від російської окупаційної адміністрації схвалення доступу до запитуваних місць.
