В ОП пояснили, чому Україні не підходить гібридна модель спецтрибуналу для РФ
Про це розповів заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов на міжнародній конференції «Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Справедливість має відбутися» у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми розпочали цю важливу роботу відразу після ескалації агресії в лютому минулого року. Це дійсно було важко, адже спочатку нам не вірили, спочатку сумнівалися, спочатку обговорювали доречність взагалі існування і створення механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії, за первісний злочин. Сьогодні світ уже не дискутує питання доцільності створення подібного механізму, адже самий кривавий, самий жахливий злочин агресії, який учинений із часів Другої світової війни, потребує максимального жорсткого покарання вищого військово-політичного керівництва країни-агресора», – зазначив він.
Наразі, за словами заступника очільника ОП, не вирішеним питанням залишається питання моделі, як буде працювати трибунал.
Смирнов нагадав, що є спеціальна координаційна група з представників 38 країн, які майже щомісяця збираються в різних куточках світу і обговорюють потенційну модель трибуналу, додавши, що зараз розглядається три такі моделі.
Першою моделлю він назвав створення Спецтрибуналу рішенням Генеральної асамблеї ООН, яке буде максимально легітимним, максимально широким і максимально авторитетним.
Заступник керівника Офісу глави держави розповів, що друга модель – це декларація України у формі міжнародного договору, з якою б наша країна вийшла і звернулася до світової спільноти, яка б, у свою чергу, підписуючи міжнародний договір і ратифікуючи його на своїй території, наповнила б змістом цю модель створення трибуналу.
Він пояснив, що такий варіант приблизно нагадує Нюрнберзький процес і є складним та довгим.
Водночас Смирнов наголошує, що третя модель – гібридна, проте Україна виступає проти неї.
«Вона передбачає створення трибуналу як частини судової системи України. Ризики величезні, навіть суто юридичні. Тому що під час правового режиму воєнного стану ми не можемо внести зміни до Конституції і передбачити створення нового інтернаціоналізованого суду. Другий ризик – більш вагомий – створення подібного трибуналу як частини судової системи України неодмінно призведе до звуження юридичної оцінки злочину агресії до фактично рівня міждержавного конфлікту двох країн, що є дуже небезпечно», – відзначив він.
Смирнов додав, що рішення про притягнення керівництва Росії до відповідальності має бути ухвалене іменем цивілізованого світу, а не іменем України.
Як повідомлялося, до коаліції (Core Group) зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України увійшли представники 38 держав та кілька представників міжнародних організацій, які вже провели низку робочих зустрічей.
Україна спільно з партнерами просуває створення Спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва Російської Федерації за скоєння злочину агресії.
Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
