Минулий місяць ознаменувався низкою важливих для України подій за участю іноземних партнерів, найперше – 32-а річниця Незалежності, проведення у Києві саміту Кримської платформи, а також візити Президента Володимира Зеленського з командою до низки країн, де вперше офіційно оголосили про надання Україні винищувачів F-16 та було проведено саміт з Балканськими країнами.

Про це та багато інших питань міжнародної активності України, у тому числі, коли можемо розраховувати на підписання першого двостороннього договору щодо гарантій безпеки і деталі підготовки Глобального саміту миру – Укрінформ розпитав у заступника керівника Офісу Президента Ігоря Жовкви.

КРАЇНИ РОЗУМІЮТЬ, ЩО РАНО ЧИ ПІЗНО УКРАЇНА ДІЙДЕ ДО АДМІНМЕЖІ З КРИМОМ І В КРИМ

- Україна уже вдруге в умовах повномасштабного російського вторгнення приймала іноземних гостей з нагоди урочистостей до Дня Незалежності та організовувала черговий саміт Кримської платформи. Ігорю Івановичу, чим Кримська платформа-2023 відрізнялася від Кримської платформи-2022?

- Саміт Кримської платформи ми проводили вже втретє. Дуже важливо, що зросла кількість учасників, які були присутні на саміті цього року – загалом 63 країни і міжнародні організації. Деякі країни доєдналися уперше, як, наприклад, Тимор-Лешті, Сербія, Бахрейн, ОАЕ. З’явилися нові міжнародні організації – Дунайська комісія, Всесвітня туристична організація та ЮНЕСКО.

І, якщо минулого року особисто до Києва прибув лише Президент Польщі Анджей Дуда, то цьогоріч участь оффлайн взяли шість президентів і прем’єрів, зросла кількість учасників на рівні лідерів, які виступили онлайн чи надіслали відеозвернення.

Це свідчить, що тема деокупації Криму знаходиться, так би мовити, на радарах уваги світових лідерів.

Подивіться онлайн-виступ Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Уважно проаналізуйте його промову, почуєте відповіді на багато запитань. Такі серйозні країни не приймають рішення про виступ без того, щоб думати про майбутню модель розвитку Криму.

Ще одним важливим компонентом саміту стала зацікавленість бізнесу. Так, 27 українських та іноземних компаній цього року долучилися до роботи саміту. З 14-ма з них, які вже зараз заявляють про готовність заходити в Крим після деокупації, було підписано меморандум. Документ є відкритим до приєднання.

- У які сфери готовий заходити бізнес у Крим після звільнення?

- Мова йде про готельний бізнес, авіакомпанії, туристичні компанії, ресторанний, банковий бізнес, сферу енергетики, ІТ компанії тощо. Тобто весь той бізнес, який зараз присутній в Україні, точно буде присутній у звільненому Криму. Тим більше, що Крим буде дійсно унікальним майданчиком з багатьма можливостями.

- За три роки самітів Кримської платформи нинішній демонструє деякий практичний результат? Що Україна може запропонувати бізнесу, аби зацікавити зайти до деокупованого Криму?

- Безумовно, багато лідерів говорили про практичні речі. Бізнес, який говорить про присутність у Криму, звіряє цю позицію з державою, у якій знаходиться його головний офіс.

На відміну від минулорічного саміту, який проводився у важчих умовах, адже тоді ми лише починали контрнаступальні операції, сьогодні, коли маємо вже успіхи, в тому числі у Херсонській області, – країни розуміють, що рано чи пізно Україна дійде до адмінмежі з Кримом і в Крим.

Україна, звичайно, зі свого боку надає пропозиції бізнесу. Не можу поки розкривати їх публічно, щоб на бізнес не почався тиск з боку країни-агресора. Компанії працюють в різних регіонах світу, і виявляти нині зацікавленість в роботі у звільненому Криму – це вже серйозний ризик. Вони на це пішли, і ми їм вдячні.

- За кілька днів після проведення Кримської платформи Президент Володимир Зеленський в одному з інтерв’ю не виключив, що коли Україна підійде на адмінкордон з півостровом, можна буде «політично дотиснути демілітаризацію Росії на території українського Криму». Чи означає це відмову від повернення військовим шляхом або, скажімо, свідчить про наполягання партнерів діяти саме дипломатичними методами?

- Не треба інтерпретувати слова Президента. Він не говорив про відмову від повернення Криму військовим шляхом. Ця готовність нікуди не зникає.

Якщо ви запитуєте мене, чи обговорювали ми шляхи деокупації Криму з іноземними партнерами, з якими зустрічалися нещодавно, то це не було першочерговим предметом наших розмов із ними.

Адже лише Україна буде вирішувати, яким чином деокуповувати Крим. Лише Президент України і народ України будуть вирішувати – що для нас є перемога. І тут ситуація не змінилася.

А в ході нещодавніх візитів обговорювали, наприклад, оборонну допомогу. Увесь минулий тиждень пройшов під егідою коаліції винищувачів.

КОЖНА З 14-ТИ КРАЇН-УЧАСНИЦЬ АВІАЦІЙНОЇ КОАЛІЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ СВІЙ ВНЕСОК

- Нарешті ми отримали перші офіційні дані щодо F-16.

- Уже три країни – Нідерланди, Данія, Норвегія оголосили про конкретну кількість літаків F-16, деякі – про навчання пілотів. Але не тільки про F-16 іде мова. У Швеції ми говорили про «Гріпени» як зі шведським прем’єр-міністром, так і з усіма лідерами парламентських партій. І вже через два дні після візиту Президента Зеленського лідер опозиції, Магдалена Андерсон, робить твіт, де просить уряд Швеції розпочати аналіз щодо того, яка кількість «Гріпенів» може бути передана Україні.

Ми розуміємо, Швеція ще не є членом НАТО і поки що має сама нести повну відповідальність за свою безпеку. Але ми усвідомлюємо, що Швеція дуже скоро стане членом НАТО. До речі, Україна в цьому плані Швеції допомагає, говоримо з Туреччиною по всіх каналах.

Коли Швеція стане повноправним членом НАТО, тоді питання щодо літаків піде швидше.

- Поки є три країни, які заявили про готовність надати нам винищувачі, ще кілька інших – про навчання пілотів та інженерного персоналу. Чи будуть інші?

- В авіаційній коаліції, яка фактично почала формуватися 1 червня під час візиту Президента України в Кишинів, – 14 країн. Ми вже тоді говорили про кількість літаків, але без повідомлень у пресі. Потім на одному з Рамштайнів формально утворилася ця коаліція, і кожна країна-учасниця увійшла до неї свідомо, ніхто нікого не тягнув.

Просто є певні процедури. Наприклад, F-16 – це машина американського виробництва. США мають надати дозвіл кожній із країн на їх постачання або навіть на використання для навчання. Тому відповідні країни проходили ці процедури.

Деякі держави на сьогодні ще не встигли публічно заявити про свою участь. Однак кожна з 14-ти учасниць забезпечить свій внесок.

НЕ БУДЕ БУДАПЕШТА-2, 3 АБО 4. ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ – ЦЕ БУДУТЬ ЧІТКІ, ЮРИДИЧНО ВИВІРЕНІ, ЮРИДИЧНО ЗОБОВ’ЯЗУЮЧІ ДОКУМЕНТИ

– Скільки зараз країн уже оголосили про свої наміри приєднатися до Декларації Групи семи про гарантії безпеки?

- На сьогодні 21 країна долучилася до власне країн G7. Тобто це 7 плюс 21. Ми, до речі, не змушуємо жодну країну, але говоримо про те, що Декларація відкрита.

Нагадаю, що ця Декларація була розповсюджена серед усіх членів НАТО на саміті у Вільнюсі, але до неї почали вже приєднуватися не лише члени Альянсу. Із трьома країнами – США, Великою Британією, Канадою – ми вже відкрили переговори про двосторонні юридично зобов’язуючі документи. Можу анонсувати, що невдовзі розраховуємо розпочати переговори ще з однією країною.

- Як надовго може затягнутися процес переговорів й укладення договорів? На це можуть піти роки?

- Ні, роками він тривати не буде. До кінця цього року мають бути фіналізовані переговори з тими, з ким почали першими, і в ідеалі такі документи мають бути підписані.

Не забувайте, договори мають пройти процедури затвердження.

- Президент говорив, що зі США прагнемо укласти найпотужніший договір.

- Звичайно, тому ми з ними першими й почали ці переговори.

- Там може бути закладена, наприклад, ізраїльська модель?

- Не обов’язково. Нагадаю, що Штати мають ще «корейську», «японську» моделі. А ми пишемо свій договір. Є декілька варіантів, за якими можемо піти.

- Із якими ще державами плануємо отримати досить сильні гарантії?

- Думаю, що з усіма країнами G7 могли б мати такі договори.

- Існують побоювання, що ці договори носитимуть суто декларативний характер…

- Ще одного повторення Будапештського меморандуму точно не буде. Не буде Будапешту-2, 3 чи 4. А будуть чіткі, юридично вивірені, юридично зобов’язуючі документи.

Є Декларація G7. Ми свідомо визначалися зі статусом цього документа як декларацією, яка є відкритою, аби дати змогу більшій кількості країн приєднатися. Бачите, трішки більше місяця минуло, а вже плюс 21 країна – втричі більше, ніж було на момент її схвалення на Вільнюському саміті.

Вона є основою, базисом, який містить мінімальний перелік гарантій, які мали би ввійти у двосторонні чи багатосторонні документи – до речі, не виключено, що документи можуть бути також багатосторонніми. Далі вже працюємо над конкретикою з кожною окремою державою-партнером.

- Чому Україна потребує гарантій безпеки, зрозуміло. А яка мотивація в наших партнерів надавати нам ці гарантії?

- Вони їм самим вигідні, бо ці гарантії безпеки будуть не лише для України, а й для всього нашого регіону. Як можна говорити про безпеку Європейського континенту, не говорячи про безпеку України?! Як можна говорити про безпеку наших сусідів, безпеку в будь-якій європейській країні, якщо немає гарантій неповторення агресії після того, як Україна переможе?!

Тому ці гарантії безпеки спрямовані на забезпечення неможливості подальшої суттєвої ескалації агресії й неможливості відновлення агресії після перемоги.

Коли країни ставили свої підписи під документом, вони йшли на це свідомо.

Так, найкращі гарантії безпеки для України – це членство в НАТО. Це питання ніхто не знімає з порядку денного і в Декларації прописано, що всі ці гарантії діятимуть, поки Україна переслідує свою мету на членство в євроатлантичній спільноті. Але цього точно не станеться до перемоги України, тому потрібні гарантії.

КИТАЙ, ІНДІЯ, ПІВДЕННЯ АФРИКА І САУДІВСЬКА АРАВІЯ ГОВОРИЛИ ПРО МИР В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ФОРМУЛИ

- Паралельно з переговорами по гарантіях Україна готує Глобальний саміт миру. Уже є розуміння, де і коли він відбудеться?

- Формулу миру Президента Зеленського підтримує все більше і більше країн. Дуже розраховуємо на інавгураційний саміт восени. Щодо місця проведення, то тут усе залежить від того, куди зголосяться приїхати лідери, яких ми хочемо бачити на саміті, і країни-господаря, аби вона могла вжити всіх заходів для візиту якомога більшої кількості лідерів Глобального Півдня.

Була зустріч дипрадників у Копенгагені з обговорення Формули миру, тоді зібралися представники 15 держав, у тому числі чотири – Глобального Півдня. А потім у Джидді – уже 42 держави. Світ об’єднався навколо того, що мир в Україні буде на основі української формули.

Китай, Індія, Південна Африка і Саудівська Аравія говорили про мир в Україні на основі української формули.

Щотижня відбуваються зустрічі на рівні послів, щоразу з якогось конкретного пункту. У цю середу на зустрічі щодо пункту «Продовольча безпека», яку проводив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, були присутні представники 74 країн.

Працюємо по робочих групах. Є 10 груп відповідно до 10 пунктів Формули. В Офісі Президента, наприклад, працює робоча група під головуванням Андрія Єрмака і моїм головуванням щодо пункту 9-го, який стосується неможливості ескалації війни і неможливості повторення агресії.

За кожною групою закріплені профільні міністри, представники ОП, залучаються експерти.

Зараз відчувається потреба в проведенні ще одного раунду на рівні радників, він має відбутися десь найближчим часом.

І що важливо – уже ніхто не говорить про якісь альтернативні плани.

- Тобто нема «китайського», «африканського», «бразильського»?..

- Немає! Так, коригуються формулювання певних пунктів Формули – не порядок пунктів, не наявність того чи іншого пункту, про це ніхто не сперечається, а саме формулювання з огляду на позиції певних держав.

- Що конкретно Україна прагне отримати від Глобального саміту миру?

- Початок процесу. Підтвердження української Формули миру. І після цього саміту не з’явиться вже жодного іншого альтернативного плану!

Після Глобального саміту миру проводитимуться заходи по кожному з пунктів, уже не на рівні лідерів, а на рівні міністрів, радників.

У нас вже по кожному пункту є розуміння, скільки приблизно країн братимуть участь у його реалізації.

- Є такий пункт, який усі оминають?

- Нема такого пункту. Дуже популярні пункти щодо продовольчої, ядерної безпеки, екології, обміну полоненими.

Є менш популярні – відведення російських військ, притягнення РФ до відповідальності, фіксація завершення війни.

Ми не вимагаємо від кожної країни брати участь у десяти пунктах. Ми вимагаємо розділяти загальну філософію всієї Формули миру і обирати найбільш прийнятні для себе пункти.

Так, участь в одному-двох пунктах є нормальним для країн Глобального Півдня. Проте ми очікуємо, що США і європейські партнери братимуть участь у більшості пунктів, а ЄС і ООН як інституції – в усіх пунктах.

- Як прокладаєте містки до країн Глобального Півдня, зокрема Латинської Америки? 24 серпня у Києві з візитом перебував Президент Португалії, країни, яка історично має досить тісні взаємозв’язки з Бразилією, чи говорили з ним про допомогу в налагодженні контактів?

- Дійсно, президент Португалії має хороші стосунки з президентом Бразилії. І ми обговорили з ним кілька форматів взаємодії. З прем’єр-міністром Іспанії також обговорювалося розширення присутності України в цьому регіоні.

До речі, не зникає з порядку денного для нашої дипломатії, для команди Офісу проведення саміту Україна - Латинська Америка. Хочемо провести такий саміт, можливо, в одній з латиноамериканських країн.

Та зверніть увагу, країни в Латинській Америці вже доволі активно нас підтримують. Коста-Рика, наприклад, брала участь у Кримській платформі, увійшла до Core Group по створенню трибуналу. Так само Гватемала. Президент Чилі особисто відстоював Україну на саміті ЄС-CELAC, коли говорив, що Росія веде імперіалістичну війну проти України.

Раніше йішлося про розширення нашої присутності, в тому числі дипломатичної, на Африканському континенті. Можна так само говорити про розширення нашої присутності в Латинській Америці. У нас, здається, зараз шість посольств у регіоні. Цього, очевидно мало. І треба не лише посольства відкривати, а, наприклад, і торговельні доми.

Україна цікава, в тому числі регіону Латинської Америки. Це ми бачимо з контактів Президента України. Відповідно, на це мають працювати й уряд, і наша дипломатична служба.

ТУРЕЧЧИНА ДОКЛАДАЄ ЗУСИЛЬ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ВЖЕ ІСНУЮЧОЇ УГОДИ З РОСІЄЮ ТА ООН ПО ЗЕРНУ

- Президент Туреччини на початку вересня планує візит у Росію й зустріч з Путіним, щоб обговорити роботу «зернового коридору». Чи обговорювала турецька сторона свою позицію на цих переговорах з Україною?

- Безумовно. Ми завжди з турецькою стороною координуємо свої позиції. І це вже стало традицією.

- Можливо, незабаром Президент Ердоган відвідає й Україну?

- Він має запрошення від нашого Президента відвідати Україну, про це йшлося тоді, коли Володимир Зеленський був у Стамбулі (7 липня – ред.). Президент Туреччини – бажаний гість в Україні.

Безумовно, хотілось би його бачити якнайшвидше, є багато питань, про які, очевидно, дуже бажано говорити тет-а-тет, напряму, а не іншими засобам зв'язку.

- У ЗМІ була інформація, що Туреччина нібито обговорює з Катаром та Росією так звану «нову зернову угоду». Що відомо Україні з цього приводу?

- Можу сказати, що з цілком очевидних причин це більше схоже на фейк, який запускає навмисно країна-агресор.

Нам нічого не відомо про можливість підготовки такої угоди. Натомість нам відомо, що Туреччина дійсно докладає всіх зусиль до відновлення вже існуючої угоди, яку мала з Росією й ООН по зерну.

У ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПРЕКРАСНІ ВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ ДУДОЮ, «ПОХОЛОДАННЯ МІЖ НАМИ НЕМА»

- У продовження теми зерна… На урочистих заходах у Києві з нагоди Дня Незалежності не було Президента Польщі Анджея Дуди. Це якось пов’язано з нашими суперечностями щодо блокування транзиту українського зерна?

- Як нам пояснила офіційно польська сторона, Президент Дуда через завантаженість графіку не зміг вчасно прибути до Києва. Але він був на зв'язку – виступив онлайн на саміті Кримської платформи, де, як завжди, підтримував Україну та необхідність деокупації Криму.

24 серпня відбулася телефонна розмова, ініційована паном Дудою – він подзвонив Президенту України привітати з Днем Незалежності. Говорили про майбутні контакти, про ті питання, які є в нас на порядку денному.

До речі, тут немає ніякої інтриги, у Президента Зеленського прекрасні відносини з Президентом Дудою, «похолодання» між нами немає.

Ми завжди відверто говоримо, і Польща знає нашу позицію. Польща знає нашу позицію про неприпустимість порушення європейського права, принципів спільного ринку ЄС, Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, у тому числі всеохопної зони вільної торгівлі. Не може легально одна країна-член ЄС встановити одноосібно двосторонні обмеження на експорт з України будь-яких видів товарів. Крапка. Якщо вона це робить, вона порушує принцип існування Європейського Союзу. І за це має бути реакція Європейської Комісії.

Також Україна має право юридичного реагування – звернення в арбітраж, зокрема, що ми обов’язково зробимо, якщо порушення принципів спільного ринку триватиме.

- До жовтня Україна повинна виконати сім рекомендацій Єврокомісії, аби в грудні мати змогу розпочати переговори про вступ у ЄС. Нещодавно профільна віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина пояснила, що ми можемо не почути до цього часу про виконання семи рекомендацій на 100%, але держава забезпечить виконання усіх узгоджених законодавчих й інституційних кроків. Чи це не стане перешкодою для отримання позитивного висновку ЄК?

- Від представників і Єврокомісії, у тому числі Президентки Урсули фон дер Ляєн, і від лідерів тих держав, з якими зустрічається Президент України, я чув, що нам потрібно сім рекомендацій виконати на 120%, щоб процес наступних етапів нашої євроінтеграції був бездоганним, щоб не було жодних запитань.

В уряду є чітке завдання від Президента повністю виконати всі сім рекомендацій до підготовки звіту Єврокомісією. Президент його не змінював і не знімав.

- Є у нас потенціал встигнути все виконати?

- Уряд запевняє, що є. Парламент має прийняти ще декілька відповідних законів, ми бачимо по динаміці, що там усе йде непогано. Один з важливих законів, наприклад, який ще треба прийняти – зміни до закону про нацменшини відповідно до пропозицій Венеційської комісії.

Чи не щотижня Президент проводить нараду по цих семи рекомендаціях. Остання така нарада відбулася у середу, 30 серпня. Пані Стефанішина звітувала про успіхи у виконанні рекомендацій.

Президентка Єврокомісії запевняє Президента Зеленського, що якщо Україна виконає свою домашню роботу, висновок буде позитивним.

А потім графік дуже простий. Середина жовтня – позитивний висновок щодо виконання Україною семи рекомендацій, далі Європейська Рада 14-15 грудня і прийняття рішення про початок переговорів про вступ.

Олена Литвиненко
Фото: Руслан Канюка