Вступ України в НАТО відповідає інтересам самого Альянсу - британський генерал
Про це говорили на панельної дискусії «Обґрунтування членства України в НАТО» на Варшавському безпековому форумі, передає Укрінформ.
Ексголова Генерального штабу Великої Британії (2018-2022) генерал Марк Карлтон-Сміт підкреслив, що наразі йдеться не лише про Україну, а про те, що НАТО має поставити собі за мету посилити захист Європи.
За його словами, НАТО має досягти консенсусу в своїх лавах щодо того, чи хоче Альянс насправді поставити заслін авторитаризму та агресії, відновити мир в Центральній і Східній Європі, підсилити стримування, адже в Путіна є «незавершені справи» на Кавказі, в Грузії, в Молдові та, можливо, навіть в країнах Балтії. Десятиліття «двозначності» в уявленні історичної долі України великою мірою заохотили агресора-Росію, додав британський військовий.
«Краща відповідь скептикам у Вашингтоні - реальні дані з поля бою. Російське військо не є непереможним, Україна вже це продемонструвала. Наразі їй просто потрібні інструменти, щоби завершити роботу, яку вона успішно розпочала. Україна потребує перемоги у цій війні», - заявив генерал.
Британський генерал сказав, що безпекова ситуація фундаментально змінилась 24 лютого 2022 року, але можливо, це сталося ще в 2014 році, але Захід це «прогледів» і тепер має визнати цю помилку.
Стосовно можливих домовленостей з Кремлем, Карлтон-Сміт констатував, що навряд чи хто може реально довіряти будь-яким домовленостям з Путіним.
«Не дивно, що в Києві зараз немає «апетиту» до перемир’я, припинення вогню, компромісу, не говорячи вже про поступки, що було би нічим іншим, як фальшивим миром», - сказав генерал.
Він також зазначив, що членство України в НАТО було би дуже вагомим військовим внеском, адже українська армія наразі є однією з найбільших у Європі та дедалі більше стає однією з найдосвідченіших, але умовою членства в НАТО все ж є спроможність держави контролювати свої кордони.
Керівник відділу досліджень Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки Клаудія Майор своєю чергою зазначила, що вільнюський саміт показав відсутність консенсусу в Альянсі щодо членства України, особливо з боку таких важливих гравців як США та ФРН.
«Є політичний критерій щодо територіальних диспутів, але якщо втілювати його «дослівно», це дасть Росії право вето на членство України в НАТО, адже заохочуватиме її продовжувати війну нескінченно. Але в наших інтересах, щоби РФ такого вето не мала. Ми маємо бути креативними», - сказала вона.
«Членство України в НАТО – це не благодійність. Це в наших власних інтересах, … протилежне було би великою безпековою помилкою… Не в наших інтересах – частково окупована Україна та Білорусь як російський військовий хаб», - підкреслила експертка. Вона вважає за необхідне більш активно доводити цю позицію, з тим, щоби публічна підтримка України не зменшувалася.
Найбільшим викликом Майор вважає те, щоби підтримка, безпекові гарантії з боку окремих членів НАТО не підмінили членство в Альянсі.
«Партнерам допомагають, союзників, членів – захищають. Україна прагне членства», - підкреслила експерт.
Народний депутат Верховної Ради України, член Комітету з питань національної безпеки і оборони, заступник голови Української делегації в ПА НАТО Соломія Бобровська, яка також взяла участь у панелі, своєю чергою підкреслила, що не взяти Україну в НАТО «було би величезною помилкою». Вона зазначила, що це питання залежить не від Києва, а від політичної волі партнерів. Євросоюз дав зелене світло, чому НАТО не може зробити те саме?, - запитала депутат і додала, що українців уже дратує фраза про «відчинені двері НАТО».
Бобровська також закликала партнерів не тиснути на Україну в питанні мирних переговорів.
«Люди в Україні, жоден, не зрозуміють, чому ми маємо «заморожувати», чому ми маємо зупинятися лише з тим, щоби потім знову й знову відбивати атаки Росії», - сказала вона.
Як повідомлялося, Варшавський безпековий форум проходить цього року 3-4 жовтня під гаслом: «За вашу та нашу свободу». Форум проводиться 10-й раз.
