Українська воєнна дипломатія: мистецтво неможливого
Робота керівників дипломатичної команди України у 2023 році у цифровому вимірі виглядає так: Президент Володимир Зеленський з грудня минулого року здійснив 14 закордонних візитів, під час яких відвідав 34 країни, провів майже 170 телефонних дзвінків та близько 260 міжнародних зустрічей.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба мав 140 двосторонніх міжнародних зустрічей і 88 телефонних розмов, а українська воєнна дипломатія, за його словами, працювала 24 години на добу сім днів на тиждень.
«Ми не завжди були дипломатичними, напевно, ми часто діяли некласично і неочікувано, навіть нетерпляче, але ми зробили за цей рік речі, які на початку року здавалися майже недосяжними», - сказав Президент у виступі перед дипломатами у день їхнього професійного свята.
Укрінформ разом з експертами розбирався, з якими здобутками українська дипломатія завершує нинішній рік і які завдання будуть пріоритетними у 2024 році.
ГРУДНЕВА ПРОМІЖНА ПЕРЕМОГА ПІСЛЯ ВАЖКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ОСЕНІ
Про те, що дипломатам треба готуватися до важкої політичної осені, Президент попередив їх ще на початку серпня на нараді послів у Закарпатті, яка проходила лише трохи більш як через пів року після попередньої грудневої.
«Зараз – найважливіші пів року. За місяць у країнах-партнерах починається новий політичний сезон. Він має стати таким же проукраїнським, як і попередні політичні сезони. Є час підготуватися. Нам потрібні рішення заради України», - наголосив Зеленський.
Одне з основних таких рішень – щодо початку переговорів про вступ України до ЄС – лідери європейських країн таки ухвалили.
Зеленський назвав його головним політичним результатом року. За його словами, «це було дійсно непросто, і це ще м’яко кажучи».
Президент також перерахував інші політико-дипломатичні результати року. Зокрема, головним оборонним результатом він назвав повітряний щит України, який міцнішає щомісяця, головним стратегічним результатом – просування української Формули миру.
Зеленський відзначив і важливий інституційний результат – зближення України з НАТО, яке проявляється у роботі Ради Україна-НАТО, та створення нової архітектури безпекових гарантій у межах вільнюської декларації «Групи семи».
Президент також акцентував увагу на розширенні географії української зовнішньої політики. Він, зокрема, повідомив, що цього року розпочали роботу посольства України в Гані та Руанді, отримано згоду іноземних держав на відкриття закордонних дипломатичних установ у Ботсвані, Кот-д’Івуарі, Демократичній Республіці Конго, Мавританії, Мозамбіку і Султанаті Оман.
Щоправда, у планах на 2023 рік було відкриття нових посольств у десяти африканських країнах і торговельного дому Україна-Африка з представництвами у столицях найбільш перспективних країн Африканського континенту, тобто загалом представлення у 30 країнах Африки.
Але Україна все ж таки просувається на африканському треку шляхом і поступового розширення представництва на континенті, і зміцнення контактів: Зеленський протягом року провів 34 зустрічі або телефонні розмови з главами держав Африки та Близького Сходу, а Дмитро Кулеба мав 47 таких контактів телефоном, під час офіційних візитів та зустрічей в рамках міжнародних заходів.
Колишній міністр закордонних справ, директор Центру вивчення Росії Володимир Огризко, коментуючи дипломатичні підсумки 2023 року, висловив думку, що вони є «більш ніж позитивними».
«Звичайно, завжди можна хотіти більшого, але давайте візьмемо один приклад – те, що на саміті Євроради ухвалено рішення щодо початку переговорів з Україною про вступ до ЄС. Це ж не про техніку – скільки там глав відкрито, скільки тисяч документів чи законів має бути переформатовано під європейські правові норми. Це про політичне рішення, про те, що Україна вже в головах наших західних партнерів є частиною ЄС. А хто як не українська дипломатія в широкому розумінні – не лише працівники МЗС, а й Президент, і Верховна Рада, і Кабмін, і кожне конкретне відомство, і громадськість - виконали всю цю роботу, яка увінчалася успіхом. До цього часу ми таких результатів не мали», - зазначив він у розмові з Укрінформом.
Політолог Олеся Яхно також вважає, що найкращою характеристикою української дипломатії є конкретні результати.
«Українська дипломатія причетна до таких важливих рішень та процесів, як формування та утримання міжнародної коаліції на підтримку України, оборонних коаліцій, початок перемовин про двосторонні гарантії з країнами Заходу, старт процесу руху України до ЄС, відміна квот ЄС для багатьох товарів/послуг, звільнення полонених, зернова угода (до виходу РФ), судові процеси у міжнародних судах та інших», - сказала вона у коментарі Укрінформу.
А директор Інституту світової політики Євген Магда у розмові з Укрінформом назвав дипломатичні підсумки 2023 року для України «діалектичними».
Він відзначив як очевидний успіх рішення Євроради про початок переговорів з Молдовою та Україною про вступ до ЄС.
«Це серйозний крок на шляху євроінтеграції, який, щоправда, не завершиться протягом 2-3 наступних років. Про це треба говорити відверто», - вважає експерт.
На його думку, до активу України також можна віднести саміт НАТО у Вільнюсі, «хоча й не у тому вигляді, як цього прагнули у Києві».
Магда також назвав вагомою демонстрацією підтримки з боку США візит Джозефа Байдена до Києва, водночас зауваживши, що він формувався «заокеанським порядком денним».
НОВІ/СТАРІ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНИЙ РІК
Перерахувавши у виступі перед дипломатами спільні здобутки, Президент зауважив, що «все це хороші результати, але найкращі – попереду».
«Цілі наступного року дуже конкретні – нам потрібно більше зброї, бо ніхто здаватися не збирається», - підкреслив Зеленський.
Він також наголосив на необхідності напрацювання переговорної рамки та початку повної інтеграції з ЄС в усіх сферах, максимального наповнення змістом кожної оборонної коаліції в межах формату «Рамштайн» та в інших форматах, постійному посиленні санкцій щодо Росії та важливості співпраці з партнерами щодо використання заморожених російських активів на користь України.
Президент поставив усій зовнішньополітичній команді ще одне конкретне завдання - знайти ключ до рішення про НАТО для України.
«Це дуже непросто. Всі партнери України мають усвідомити, що зараз настає час приєднати силу нашої держави, нашого народу, силу наших воїнів, силу геополітичного значення України до спільної сили всієї Європи. Ефективна підготовка до Вашингтонського саміту – це одна з ключових цілей 2024 року», - наголосив він.
ПРОРАХУНКИ ЧИ НЕПЕРЕБОРНІ ОБСТАВИНИ?
Звісно, в українських дипломатів цьогоріч були не лише перемоги. Президент сам визнав, що Росія проробила дуже серйозну дипломатичну роботу і досягла успіху на близькосхідному треку. Як наслідок, деякі держави почали вагатися, кому допомагати - Україні чи Ізраїлю.
Однак директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що тут важко казати про прорахунки української дипломатії.
«Дипломати діють у реальних умовах, коли обставини мають нездоланну силу. Те, що палестино-ізраїльський конфлікт розколює світ, не новина. Війна в Газі проявила ці протиріччя дуже наочно», - сказав він у коментарі Укрінформу.
За словами експерта, арабські пропагандисти і до початку війни на Близькому Сході часто порівнювали ці конфлікти і представляли їх як зразок подвійних стандартів країн Заходу, адже за міжнародним правом окупація українських територій та окупація палестинських має однаковий статус. Росія також активно використовує антизахідний і особливо антиамериканський мета-наратив і знаходить підтримку у арабської вулиці, констатував Семиволос.
«На жаль, у цих обставинах Україна може небагато. Але навіть у таких умовах варто дотримуватися принципів міжнародного права та балансу у ставленні до близькосхідного конфлікту», - вважає експерт.
Євген Магда у спілкуванні з Укрінформом привернув увагу до проблем у відносинах з сусідами.
На його думку, підсумки парламентських виборів у Словаччині та повернення Роберта Фіцо, прогнозована, але від того не менш прикра позиція Віктора Орбана, криза у відносинах з Польщею несуть загрозу позиціям України.
«Це напруження фактично може скувати ініціативи нашої дипломатії», - спрогнозував він.
Водночас, на думку Володимира Огризка, сучасні українські дипломати – не менші герої, ніж наші бійці на фронті.
«Без їхньої допомоги не сформувалася б антиросійська антипутінська коаліція, наші героїчні Збройні сили не мали б тієї зброї, якою вони сьогодні б’ють ворога, без роботи українських дипломатів не було б значно кращого розуміння в західних столицях, що Росія – це зло, з яким треба боротися. Тому, мені здається, що висмикувати якісь окремі фактики і робити з них висновки загального характеру, непрофесійно», - вважає колишній міністр.
Ще одне болісне питання, з яким Україна входить у 2024 рік, - проблеми з отриманням військової та фінансової підтримки від партнерів, зокрема Сполучених Штатів.
Приміром, якщо торік із США наприкінці року нам повідомляли, що Україна отримає нову партію військової допомоги від міністерства оборони США на 850 млн доларів, то цьогоріч Пентагон заявив, що кошти на військову допомогу Україні закінчаться 30 грудня, якщо Конгрес не схвалить нове фінансування.
Чи є в цьому недопрацювання українських дипломатів? Опитані Укрінформом експерти вважають, що причиною є скоріше затяжний характер російсько-української війни.
«Останнім часом ми бачимо, що отримувати додаткову військову та фінансову допомогу стає дещо складніше. Думаю, це, скоріше, є одним із наслідків розтягнутої у часі війни, коли в окремих країнах проявляються внутрішньополітичні ситуації, зокрема, пов’язані з виборами, а також зʼявляються нові/старі конфлікти у різних регіонах», - сказала політолог Олеся Яхно у коментарі Укрінформу.
Євген Магда також не бачить у цьому недопрацювання українських дипломатів.
«Швидше, питання у тому, що тривалий характер російсько-української війни створює попит на внутрішні зміни в Україні, ефективну парламентську дипломатію, більш ефективне використання медіа», - вважає експерт.
А Володимир Огризко акцентував, що немає зменшення військової підтримки, є затримка у її наданні Україні.
«Але ця затримка буде подолана вже всередині січня наступного року, тобто через кілька тижнів, і я думаю, все те, що потрібно, Україна отримає і від США, і від ЄС. Тому, мені здається, тут немає навіть натяку на якусь проблему української зовнішньої політики чи дипломатії. Йдеться про внутрішньополітичні процеси в тих самих США, заручником яких ми, на превеликий жаль, сьогодні є», - зазначив він.
***
Після важкої політичної осені Україна входить у не менш складний рік з безліччю нових зовнішніх викликів.
Як з ними впоратися? Пораду дипломатам на прикладі досягнення рішення щодо початку перемовин про вступ до ЄС дав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба:
«І нагадую ще раз усім: якщо вам хтось колись буде розказувати: цього не буде, це неможливо, Україна ніколи цього не отримає, просто посміхайтеся, розвертайтеся, йдіть від цих людей і ніколи їх більше не слухайте».
Надія Юрченко, Київ
Перше фото: ОП
