Експерт оцінив шанси домовитися з Туреччиною про транзит мінних тральників

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Він зазначив, що для Туреччини конвенція Монтре дуже важлива як один зі стовпів її суверенітету. Вона чинна у тому вигляді, в якому була ухвалена у 1936 році, і відтоді її жодного разу не призупиняли та не вносили жодних правок.

«У Туреччині існує доволі широкий консенсус щодо непорушності конвенції Монтре. Оскільки Туреччина кваліфікувала російську «спеціальну військову операцію» 24 лютого 2022 року як війну, згідно з цією конвенцією вона й закрила прохід для військових суден для обох країн. Шансів, що турки змінять, доповнять або в якийсь інший спосіб проінтерпретують конвенцію Монтре, практично немає», - сказав експерт.

Водночас він нагадав, що турецька сторона висувала ініціативу з розмінування Чорного моря, яка об’єднала б три чорноморські країни НАТО, – Болгарію, Румунію і Туреччину.

«Туреччина вважає, що цього достатньо. Звісно, там є ще ревнощі, що Британії може дістатися левова частина успіху (в розмінуванні Чорного моря – ред.), якого ще немає. Крім цього, слід розуміти загальну ситуацію і оцінювати складну конфліктну взаємодію Туреччини з Росією. Вона полягає в тому, щоб, як мінімум, не створювати прецеденти і не давати приводу для інтерпретацій», - зауважив директор Центру близькосхідних досліджень.

На його думку, вкрай малоймовірно, що Україна або союзники зможуть якимось чином вплинути на турків, аби вони змінили свої підходи.

Коментуючи варіанти отримання Україною двох мінних тральщиків з Великої Британії, Семиволос зазначив, що їх можна було б перевезти Дунаєм, але для цього необхідно отримати дозвіл кожної з країн, територією яких він протікає. У цьому контексті він спрогнозував, що принаймні дві дунайські країни – Угорщина і Сербія – навряд чи дадуть добро на транспортування цих суден.

Щодо переправлення суходолом до Болгарії або Румунії і спуску їх на воду в цих країнах, експерт зауважив, що для цього теж необхідні дозволи, окрім того, такий варіант доставки вкрай дорогий.

На думку експерта, є ще варіант багатосторонньої домовленості Британії з Румунією або Болгарією, які могли б купити в неї ці судна, а потім подарувати або продати Україні, умовно, за одну гривню.

«Якщо ці судна будуть румунськими або болгарськими, то ніхто їх затримати не зможе, бо ці країни не ведуть війни. Тоді у нас можуть виникнути проблеми з турками, але якщо ми домовимося з ними про такий хід, то, в принципі, формально конвенція Монтре не буде порушена», - зазначив Семиволос.

Як повідомлялося, у Туреччині заявили про намір заборонити двом мінним тральникам, які Велика Британія передає Україні, пройти транзитом через її води на шляху до Чорного моря, посилаючись на конвенцію Монтре.

Велика Британія і Норвегія у грудні минулого року створили морську коаліцію для підтримки України. Повідомлялося, що нове об'єднання постачатиме кораблі та інші транспортні засоби українським захисникам для ведення бойових дій на морі.

Конвенція Монтре, прийнята 1936 року на Конференції про режим Чорноморських проток, відновила суверенітет Туреччини над протоками з Чорного у Середземне море.

Конвенція зберігає за торговими суднами всіх країн свободу проходу через протоку як в мирний, так і у воєнний час. Проте режим проходу військових кораблів різний відносно чорноморських і нечорноморських держав. За умови попереднього повідомлення влади Туреччини чорноморські держави можуть проводити через протоки в мирний час свої військові кораблі будь-якого класу. Для військових кораблів нечорноморських держав введені істотні обмеження по класу (проходять лише дрібні надводні кораблі) і по тоннажу. Загальний тоннаж військових суден нечорноморських держав в Чорному морі не повинен перевищувати 30 000 тонн (з можливістю підвищення цього мінімуму до 45 000 тонн у разі збільшення ВМС чорноморських країн) з терміном перебування не більше 21 діб. У разі участі Туреччини у війні, а також якщо вона вважатиме, що їй безпосередньо загрожує війна, їй надано право дозволяти або забороняти прохід через протоки будь-яких військових кораблів. Під час війни, в якій вона не бере участь, протоки повинні бути закриті для проходу військових суден будь-якої воюючої держави.