Комплексне відновлення громад та регіонів: із чого почати

Попри війну та обстріли відбудова України триває. Реальність полягає в тому, що навіть після остаточної перемоги на нас чекають роки відновлення. Але в наших силах уже сьогодні перетворити відбудову на бустер для подальшого розвитку –  якщо підходити до неї комплексно, вміти визначати пріоритети та ефективно планувати.

Саме тому ми запровадили документ, який має на меті сформувати системне бачення відбудови –   Програму комплексного відновлення (ПКВ). Насамперед її мають розробити «території відновлення» –  найбільш постраждалі регіони та громади.

Це без перебільшення головний документ відновлення постраждалих територій, що дає змогу зробити детальну оцінку як усіх ресурсів, так і спричинених війною викликів. Розробка Програми є необхідним для подальшого планування першим кроком, який дає низку переваг для регіонів та громад.

Нещодавно була презентована перша регіональна ПКВ Київської області, на прикладі якої можна побачити, як узагальнення необхідних даних у єдиному джерелі та аналіз допомагає напрацювати конкретні плани щодо відбудови.

Перевага № 1: Системний аналіз ресурсів громади

Найперше, для чого потрібна розробка Програми – системний аналіз даних. Особливо це важливо для територіальних громад, адже ще до повномасштабного вторгення багато громад не мали вичерпної інформації про власні ресурси та проблеми. Здебільшого комплексно не аналізувалися питання безпеки довкілля, культурної та архітектурної спадщини, не приділялася значна увага інженерному захисту територій.

Звісно, для розробки ПКВ громади не мають можливостей проводити повноцінну інвентаризацію. Збір максимальної кількості даних, що наявні в самій громаді, обласній адміністрації та державних реєстрах та базах –  цього буде достатньо для створення повноцінної картини. Зокрема, дані про руйнування можна брати з офіційного джерела верифікованої інформації –  Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Як допоміжні джерела можна використовувати внутрішні документи громади про обстеження пошкоджених об’єктів.

Друга важлива причина розробки КПВ –  оцінка та аналіз викликів, які постали перед громадою та регіоном через повномасштабне вторгнення. Це широке коло питань, таких як заміновані території, екологічні проблеми, відтік населення, руйнування житлової та транспортної інфраструктури тощо. Узагальнення цієї інформації дає зрозуміти, яких заходів першочергово потребує громада. Іншими словами, Програма комплексного відновлення служить для визначення пріоритетності відбудови.

Приклад Київської області. Програма Київщини першочергово передбачає реалізацію обласних програм відновлення житла, відбудову освітніх та медичних закладів, мостів та доріг, проведення розмінування. Також значну увагу приділено безпековому питанню –  проаналізовано інформацію про стан усіх 1963 укриттів області, визначено, в яких була проведена інвентаризація. Уже передбачене обласне та державне фінансування реконструкції та капітального ремонту укриттів, а також розроблена інтерактивна онлайн-мапа сховищ.

Не менш важливим пунктом в Програмах комплексного відновлення громад та регіонів має стати аналіз економічних чинників і потенціалу територій з точки зору бізнесу: що ми маємо станом на зараз, що потрібно покращити чи змінити, які додаткові ресурси залучити, щоб регіон став більш привабливим для потенційних інвесторів і приватного бізнеса.

Цей аналіз має бути максимально комплексним, із залученням нових цифрових інструментів та можливостей, щоб врешті місцеві органи влади, мешканці та інші стейкхолдери (бізнеси, донори, меценати)  мали завжди актуальну соціально-економічну інформацію про територію, її бізнес-розвиток, податкові надходження та інвестиції, демографічні показники тощо.

Перевага № 2: Основа для розробки містобудівної документації та стратегій розвитку

Наразі Уряд за участі нашої команди та інших експертів розроблює нову архітектуру планувальних документів. У результаті стратегічне та просторове планування розвитку громад та регіонів має стати синхронізованим та більш ефективним. Програма комплексного відновлення стане базовим документом у цій новій архітектурі. Вона об’єднує в собі одночасно просторове та стратегічне планування, тож надалі може стати основою для нової містобудівної документації і стратегії розвитку території.

Програма має містити інформацію за всіма ключовими сферами життєдіяльності –  економічну та екологічну оцінку, стан житлової та соціальної інфраструктури, аналіз негативних впливів тощо. Тут допоможе візуалізація інформації, зокрема завдяки системам ГІС (якщо до них є доступ), карт у відкритому доступі або безкоштовних графічних інструментів.

Також ПКВ передбачає аналіз містобудівної документації та визначення її актуальності –  у цьому розділі можна обґрунтувати пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій, перенесення об’єктів виробничої сфери тощо.

Стратегічний компонент ПКВ –  її підсумковий розділ, що має містити перелік і зміст заходів відновлення, відповідальних виконавців, строки та індикатори їх реалізації тощо. Звісно, план заходів має коригуватися відповідно до зміни ситуації.

Приклад Київської області. Серед таких заходів, визначених у Програмі для Київщини –  створення економічних кластерів на базі індустріальних парків «Патон» та «Мироцьке», а також авіаційного кластера та будівництво потужного об’єкту ВПК, проте з міркувань безпеки ми не будемо розголошувати їхнє розташування.

Також завдяки проведеного аналізу ресурсів та потреб були розроблені проєкти, які поки не увійшли в саму програму, але стануть можливими в майбутньому. Йдеться про розвиток аеропорту Гостомель як міжнародного транспортного хабу, зокрема про запуск нової трамвайної лінії Київ –  Буча –  Гостомель –  Блиставиця, а також залізничного сполучення «Київ –  Гостомель». Створення маршрутів є в планах, але для виділення фінансування на проєкт необхідна розробка транспортної моделі Київської області та проведення відповідних розрахунків.

Перевага № 3: Відбудова за новими стандартами та принципами

Ще одна важлива функція Програми комплексного розвитку –  перегляд старих підходів та переосмислення даних про територію. Адже нам потрібно не просто відбудувати зруйноване, а зробити це «краще, ніж було» (build back better). ПКВ має сприяти впровадженню таких сучасних підходів, як раціональне просторове планування, стала міська мобільність, безбар’єрність, інклюзивність, енергоефективність та екологічність. Окрім очевидних переваг, це також допоможе переорієнтувати регіональні проєкти у такий спосіб, щоб на них можна було отримати фінансування від ЄС у рамках Українського Фонду та потенційно –  у рамках інших програм ЄС, зокрема Фонду регіонального розвитку.

Приклад Київської області. Серед заходів, спрямованих на покращення екологічної ситуації, заплановано будівництво 2 сучасних сміттєпереробних заводів механіко-біологічної та термічної обробки –  у містах Бориспіль та Фастів.

У Програмі приділена значна увага безбар’єрності. На території області виявлено 1200 шкіл, лікарень, адміністративних будівель та інших об’єктів соціальної інфраструктури, які потребують реконструкції, щоб відповідати вимогам безбар’єрності. Планується привести у відповідність об’єкти благоустрою, автомобільні та пішохідні дороги. Також презентовано проєкт із розвитку освітньої безбар’єрності –  запуск курсів перекваліфікації для ветеранів війни.

Перевага № 4: Залучення громадян до відновлення

Ключовим етапом підготовки Програми є вивчення потреб громадськості. Для цього має бути створена спеціальна консультативна група з-поміж представників усіх зацікавлених сторін. Також законодавчо закладена необхідність збору пропозицій безпосередньо від громадян.

Досвід регіонів та громад, що вже розроблюють Програму свідчить, що варто спілкуватися з місцевим бізнесом, громадськими організаціями та активістами для того, щоб зібрати від них найбільш актуальні пропозиції. Наприклад, для цього можна використовувати простий та зрозумілий опитувальник. У випадку розробки регіональної Програми необхідно зібрати пропозиції від громад.

Завдяки розробці Програми комплексного відновлення постраждалі регіони та громади зможуть врахувати потреби жителів та позиції експертів –  щоб визначити ключові пріоритети відновлення. Непростий в умовах війни шлях відбудови та розвитку має починатися саме із цього важливого кроку.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства