Індекс реформ 228: визнання освіти, отриманої на окупованих територіях, та трирівнева структура капіталу для банків

Кінець 2023 року виявився багатим на зміни. До 228-го випуску Індексу реформ за період з 18 по 31 грудня потрапило 16 реформ, які забезпечили прогрес за п’ятьма напрямками спостереження з шести. Індекс склав +1,4 бала (з діапазону від -5 до +5). У попередньому випуску він був майже вдвічі нижчим (+0,8 бала),  зазначає експертка «Вокс Україна».

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

ДЛЯ БАНКІВ ЗАПРОВАДЯТЬ НОВУ (ТРИРІВНЕВУ) СТРУКТУРУ КАПІТАЛУ, +1,5 БАЛА

У 2024 році українські банки мають впровадити трирівневу структуру капіталу. Це рішення є частиною гармонізації регулювання банківського сектору з європейськими нормами та стандартами Базель 3 (ухвалений у 2010-2011 рр.).

Нове Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу передбачає, що регулятивний капітал складатиметься з 3-х частин (раніше він складався тільки з основного та додаткового капіталу):

• основного капіталу І рівня (акції / паї у статутному капіталі банку, емісійний дохід, прибуток, резервний фонд банку); 
• додаткового капіталу І рівня (інструмент з умовами списання / конверсії за його балансовою вартістю), 
• капіталу ІІ рівня (привілейовані акції в зареєстрованому статутному капіталі банку, субординований борг). 

Конкретні складові регулятивного банки мають затверджувати з Національним банком України.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Віталій Ваврищук, Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU:

«Постанова НБУ впроваджує нову структуру та новий алгоритм розрахунку регулятивного капіталу банків. Документ впроваджує норми, що майже в усіх аспектах відображають європейське законодавство та стандарти Базель 3 у частині вимог до регулятивного капіталу кредитних установ.  

Зараз регулятивний капітал поділяється на основний та додатковий, а після впровадження нових вимог складатиметься із капіталу першого рівня (своєю чергою поділяється на основний та додатковий капітал першого рівня) та капітал другого рівня. 

Докорінно змінюються правила вирахувань з капіталу (зменшення капіталу на окремі складові активів), а також логіка пруденційних фільтрів (наприклад, врахування в капіталі переоцінок активів). Важлива новація – це зарахування нерозподіленого прибутку банків (за виконання певних умов) до капіталу найвищої якості. За чинними правилами, нерозподілений прибуток – це переважно додатковий капітал. Показники достатності капіталу за оновленими правилами будуть більш реалістично відображати платоспроможність банків.

За оцінками НБУ, для переважної більшості фінустанов перехід на нову структуру капіталу не призведе до погіршення показників достатності капіталу».

ЗАКОН ПРО ВИЗНАННЯ ОСВІТИ, ЗДОБУТОЇ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ, +1 БАЛ

Наприкінці 2023 року Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує для дітей, що здобували освіту на тимчасово окупованих територіях, отримання українських документів про освіту. 

Для підтвердження шкільної освіти, їм потрібно буде скласти атестацію, що включатиме в себе іспит з української мови, літератури, історії України та основ держави і права. Вимоги до атестації з професійної та фахової передвищої має визначити Кабмін.

Освіта на рівні бакалавра буде визнаватися частково (максимум 75% освітньої програми), а вищі освітні / наукові ступені не визнаватимуться зовсім (крім магістерських ступенів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування). Також Кабмін має скласти перелік професій для яких визнання попередніх результатів навчання на тимчасово окупованих територіях буде неможливе. Вірогідно, це зроблено з метою уникнення присудження українських освітніх та наукових ступенів за псевдонаукову діяльність.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ

Віра Іванчук, аналітикиня Київської школи економіки, членкиня Громадської ради при Міністерстві освіти та науки України:

«Цей закон дозволить молодим українцям, що проживали на тимчасово окупованій території (ТОТ), з меншим бюрократичним навантаженням продовжити навчання на підконтрольній території України чи визнати результати навчання.

Особливості закону: 

• Україна не визнавала і не визнає дипломи видані органами окупаційної влади, але визнає результати навчання — тобто знання та навички, які були здобуті під час навчання на ТОТ. Для підтвердження знань необхідно проходження відповідної атестації в Україні.
• Учням, щоб забезпечити визнання результатів попереднього навчання та продовжити навчання на підконтрольній території, потрібно пройти річне оцінювання або державну підсумкову атестацію.
• Для школярів з ТОТ, які хочуть отримати українське свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти необхідно пройти атестацію — іспит з української мови, історії України та основ держави та права (нововведення). 
• Щоб визнати результати навчання у ПТУ, технікумах, коледжах (тобто фахову передвищу освіту) студент має пройти атестацію. Якщо вона складена незадовільно, то студента можуть відправити на переатестацію або додаткове навчання за індивідуальним графіком.
• Результати навчання бакалаврів з ТОТ, у разі успішної атестації, визнають в обсязі не більше 75% загального обсягу освітньої програми. Цій процедурі має передувати визнання документів про повну загальну середню освіту (атестація зі зазначених вище предметів).
• Освітній рівень «Магістр» та наукові ступені, отримані на окупованих територіях, не визнаються взагалі. Це забезпечить написання дипломів, дисертацій та інших підсумкових кваліфікаційних робіт за українськими правилами. 
• Атестація та додаткове навчання для учнів з ТОТ буде для них безкоштовним — за рахунок коштів державного бюджету. Також у молоді з ТОТ буде можливість відвідувати адаптаційні заняття з психологічної допомоги. 

Таке спрощення визнання навчальних результатів для учнів/студентів з окупованих територій є кроком на зустріч для їх повернення в українське освітнє поле, адже окупаційна адміністрація докладає все більше зусиль для виявлення та спроб репресій сімей, що паралельно навчають дітей в українських школах онлайн. В той же час атестація підтвердить готовність дітей з ТОТ інтегруватися в український культурний простір та продемонструвати набуті ними знання».

ЗАКОН ПРО ЗАПАСИ НАФТИ ТА НАФТОПРОДУКТІВ, +1 БАЛ

Потребу створити в Україні стратегічний резерв нафти і нафтопродуктів обговорюють вже близько 20 років — згадка про нього була і в Енергетичній стратегії України до 2030 року, ухваленій ще у 2006 році. І ось нарешті законотворці перейшли від справ до діла.

Підписаний наприкінці грудня закон 3484-IX впроваджує у наше законодавства принципи Директиви 2009/119/ЄС та регулює створення в Україні резерву з мінімальними запасами нафти і нафтопродуктів. Нафту та нафтопродукти із запасів не можна використовувати в комерційних цілях, вони призначені виключно для подолання кризових явищ на ринку нафтопродуктів. Рішення про використання запасів буде приймати Кабмін.

За законом запас нафти та нафтопродуктів має бути не меншим, ніж більша з цих величин:

• обсяг імпорту нафти та нафтопродуктів за 90 днів;
• обсяг внутрішнього споживання за 61 день.

Як мінімум третину запасів мають становити нафтопродукти.

Фінансувати створення та зберігання резерву будуть суб’єкти ринку за власні кошти. Цей обов’язок вводиться поступово, протягом 8 років. В частині створення мінімальних запасів нафти зобов’язання лягає на них через півроку після завершення воєнного стану.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Роман Ніцович, директор з досліджень, аналітичний центр DiXi Group:

«Прийнятий Закон дозволяє почати предметне впровадження вимог Директиви 2009/119/ЄС і таким чином забезпечити безперервне постачання нафти та нафтопродуктів на внутрішній ринок у разі виникнення кризової ситуації. Разом з тим, саме виконання Закону буде довгим. 

По пальному цільовий обсяг запасів буде досягнуто не раніше 2032-2033 рр., а зобов’язання щодо мінімальних запасів нафти виникають через 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Частина резервів може зберігатись за кордоном».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління	+1,0
Закон про удосконалення процедур суддівської кар’єри	+1,0
Державні фінанси	0,0
Монетарна політика	+3,0
Оновлено порядок авторизації надавачів фінансових послуг	+0,8
Страховики та страхові посередники розкриватимуть інформацію про страховика та страховий продукт на власних вебсайтах	+1,0
Політика винагороди в банках відповідатиме принципам ЄС щодо сталого розвитку	+1,0
Для банків запровадять нову (трирівневу) структуру капіталу	+1,5
Імплементація директиви ЄС Solvency IІ щодо платоспроможності страховиків	+1,0
Граничну ставку мікрокредитування опускають із 2,5% до 1% за добу	+1,0
Бізнес середовище	+1,8
Закон про криміналізацію контрабанди	+1,0
Закон про страхування інвестицій від воєнних ризиків	+1,0
Аптеки у лікарнях будуть зобов’язані долучитися до програми «Доступні ліки»	+1,0
Енергетика	+0,8
Закон про запаси нафти та нафтопродуктів	+1,0
Людський капітал	+2,0
Закон про спрощення правил ввезення гуманітарної допомоги	+1,0
Закон про визнання освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях України	+1,0
Закон, який дозволить військовим безоплатно зберігати статеві клітини у кріобанках	+1,0
Закон, яким передбачено розмежування культурних та соціальних закладів і послуг	+0,5
Уряд затвердив порядок раннього виявлення порушень розвитку у дітей до 4 років	+1,0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка

«Вокс Україна»

VoxUkraine – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства