Поточний тиждень у Брюсселі був насичений подіями, пов’язаними з європейською безпекою. Ця тема розглядалася під час двох окремих зустрічей Ради міністрів ЄС за участі керівників зовнішньополітичних відомств та міністрів оборони, в ході Форуму Шумана з безпеки й оборони. У вівторок Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо підписали двосторонню угоду про безпеку та довгострокову підтримку, подібні документи днями Україна уклала з Португалією та Іспанією.
Зрештою, у штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Ради Україна-НАТО за участі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної. У ході спілкування з пресою після цієї зустрічі вона відповіла на запитання кореспондента Укрінформу, які склалися у незаплановане бліц-інтерв’ю.
З ОГЛЯДУ НА ДІЇ РОСІЇ НЕОБХІДНІСТЬ ЗАПРОШЕННЯ УКРАЇНИ В НАТО Є ОЧЕВИДНОЮ
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг недвозначно заявив, що не бачить консенсусу серед країн-членів стосовно запрошення України до членства в НАТО під час саміту у Вашингтоні. Чи може вплинути на такі настрої союзників ситуація на полі бою в Україні?
- Безумовно, те, що відбувається тепер в Україні, впливає на рішення, що стосуються насамперед забезпечення України засобами протиповітряної оборони. Тому що, окрім мети окупації певних територій, Російська Федерація використовує тактику обезлюднення, – саме це відбувається зараз на Харківському напрямку. Фактично створюються умови в Харківській області, за яких громадяни не можуть (там) проживати, економіка не може там розвиватися. Відповідно зростає потреба в засобах протиповітряної оборони, щоб Україна могла існувати. Це стосується не лише Харківського напрямку, але й Сумщини, Запоріжжя та інших південних напрямків.
Дійсно, ситуація на полі бою впливає на рішення союзників. Але стосовно запрошення - є й інші фактори. Наприклад, коли Росія опротестувала позицію союзників в частині кордонів у Балтійському морі. Це, звичайно, певна гра, але буйки в естонській частині територіальних вод зникли. Якщо б таке відбулося в межах територіальних вод у Чорному морі в Україні, це б розглядалося як спроба порушення морських кордонів.
На сьогодні всі ці події лягають у пакет рішень, які відображують розуміння: ця війна має бути завершена в Україні, що Росія таки має – і це підтверджено вже конкретними рішеннями Російської Федерації – намір наступати або поширювати агресію на територію союзників. Тому, безумовно, саме питання запрошення України (до НАТО, – ред.) вже не матиме такого політичного великого значення. Це очевидне рішення, яке має бути ухваленим.
СИЛИ ППО НАТО МОГЛИ Б ЗАХИЩАТИ ЧАСТИНУ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
- Чи розглядали союзники створення певної зони протиповітряної безпеки вздовж західного кордону України для одночасного захисту як України, так і її сусідів-союзників по Альянсу?
- Так. Сьогодні в рамках Ради Україна-НАТО я порушила це питання, в комплексі з питанням, що в Україні має бути забезпечена наявність не менше семи, та, ймовірно, трьох додаткових систем "Patriot", які дадуть змогу закрити українське небо. Водночас оскільки на сьогодні союзники не можуть координувати зусилля так, щоб усі ці системи були поставлені негайно, частина систем, розміщених на території (країн) східного флангу НАТО могла б використовуватися для захисту повітряного простору цих країн, а також певної частини повітряного простору вглиб території України для захисту кордонів НАТО.
Я знаю, яким точно має бути таке рішення. Це рішення може бути ухвалене Військовим комітетом НАТО. Я його запропонувала. Зараз це рішення розглядається. Формальний запит від української сторони був надісланий раніше, на рівні військових та Міністерства оборони, і сьогодні – на моєму рівні.
ЯДЕРНЕ СТРИМУВАННЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ АЛЬЯНСУ
- Чи вдалося під час дискусії в ході Ради Україна-НАТО почути реакцію союзників на ядерний шантаж з боку Росії, зокрема, на розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі? Чи розглядаються наразі у цьому зв’язку якісь ідеї щодо можливості розміщення на території України західних елементів протиракетної оборони або навіть певних елементів ядерної зброї країн-союзниць?
- Безумовно, це не була б та інформація, яку я б комунікувала публічно. Хоча коли ми говоримо про закриття українського неба та про захист кордонів країн-партнерів по НАТО, ці питання розглядаються в комплексі. Особливо важливим це питання вбачається для колег із Франції, які вже працюють над рішенням щодо направлення в Україну своїх інструкторів. Для Франції, як для ядерної держави, питання ядерного стримування має дуже велике значення. Я впевнена, що саме у цьому напрямі вони найближчим часом можуть відіграти дуже серйозну роль.
САМІТ МИРУ МОЖЕ СТВОРИТИ НОВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОТИ ВІЙНИ
- Якими є ваші очікування від Саміту миру у Швейцарії, зокрема з огляду на те, що туди запрошені, як зазначив Президент, лідери більше ніж 90 країн? Як їх позиція може вплинути на уточнення або трансформацію Української формули миру? Або ж ми будемо просто доносити до них нашу позицію?
- Безумовно, Саміт миру – це перший великий міжнародний майданчик, спрямований на завершення війни та відновлення миру в Європі. До цього ми говорили переважно про військову допомогу, про те, що Україна бореться на полі бою за свою незалежність. Тому це початок великого політичного виміру для завершення війни.
Безумовно, будуть певні модифікації, і вже була анонсована опція наступної зустрічі в одній з арабських країн. Але можу сказати, що сьогодні на рівні Ради Україна-НАТО всі союзники, від Сполучених Штатів Америки до Туреччини, підтвердили свою відданість цьому заходу, анонсували участь прем’єр-міністрів або лідерів країн на саміті у Швейцарії.
Безумовно, цей майданчик не можна недооцінювати. Тому що це, в принципі, після завершення Другої світової війни та після створення всіх систем міжнародного права, надає єдиний новий інструмент, який дає змогу завершити цю війну, не зв’язуючи себе певними конвенційними механізмами.
УКРАЇНА І СВІТ МАЮТЬ БУТИ СТІЙКИМИ ДО РОСІЙСЬКОЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
- У публічному просторі з’явилася інформація, що в одній із згаданих вами арабських країн восени може відбутися зустріч за участі Євросоюзу і Російської Федерації стосовно повернення миру в Україну. Чи є в української сторони інформація щодо таких перемовин і чи є прийнятним таке посередництво для України? Про що взагалі наразі можна домовлятися з Росією?
- Ми точно маємо сконцентруватися тепер на Саміті миру, який відбудеться у червні у Швейцарії. Ми точно маємо сконцентруватися на тому, щоб на ньому була забезпечена найвища політична присутність не лише наших найближчих союзників, але й країн Глобального Півдня, Азії.
Безумовно, ми маємо зосередитися на тому, щоб жодні російські компанії з дезінформації не мали успіху. Це дискредитація української влади, це дискредитація Формули миру й самого Мирного саміту, щоб цей захід не був успішним. Маємо всі зусилля спрямувати зараз на це і залежно від його (Саміту миру, – ред.) результатів будемо вже розуміти, якими будуть наступні заходи в рамках реалізації Формули миру Президента Зеленського.
Але не маймо ілюзій, що Російська Федерація хоче залучатися у конструктивні переговори. Навпаки, окрім «підвантажування» щодо правового статусу української влади, ми бачимо заяви певних третіх країн, які пропонують альтернативні майданчики та альтернативні «формули миру». Це вже від бажання розтягнути порядок денний – точно так, як у них (росіян) тепер є бажання розтягнути фронт. Тож нам треба залишатися стійкими, не розпорошуватися, концентруватися на тих рішенням, які є важливими сьогодні.
- Саме з огляду на ті пропозиції, що пролунали від деяких з цих третіх країн, зокрема від Китаю і Бразилії, стосовно «альтернативних шляхів» до миру в Україні, хотілося б від вас почути конкретну відповідь: чи готова Україна поступитися членством в НАТО задля досягнення миру?
- Буквально сорок хвилин тому завершилася Рада Україна-НАТО, на якій ми зафіксували дуже чітку позицію, що членство України в НАТО є незворотним. Це позиція тепер не лише України, але й 32-х країн-союзниць по НАТО.
Дмитро Шкурко, Брюссель
Фото: Геннадій Мінченко, NATO