Деколонізація в Україні йде повільно через недостатню увагу і спротив у Раді - В’ятрович

Деколонізація в Україні йде повільно через недостатню увагу і спротив у Раді - В’ятрович

Укрінформ
Деколонізація в Україні відстає від передбачених відповідним законом термінів через недостатню увагу до цього питання і навіть спротив частини парламенту.

Так сказав народний депутат, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович, оцінюючи на пресконференції в Укрінформі проміжні підсумки виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

В’ятрович нагадав, що у нинішньому складі Верховної Ради був спротив щодо декомунізації, але повномасштабне вторгнення поставило на порядок денний ще й деколонізацію, яка, втім, просувається дуже повільно. 

«Деколонізація відстає від тих термінів, які передбачено законом. На жаль, були спроби в різних законопроєктах зупинити чи навіть провести реванш в питаннях декомунізації. Ситуація змінилася після повномасштабного вторгнення, коли громада дуже чітко артикулювала ще й потребу деколонізації. Тому в 2023 році вдалося через цей парламент провести дуже важливий закон про деколонізацію», - нагадав депутат.

При цьому, за його словами, у нинішньому складі парламенту є намагання ігнорувати реалізацію закону про деколонізацію через байдужість деяких депутатів до цього питання або побоювання, що цього не сприймуть їхні виборці.

«Насправді відверто проросійських депутатів у парламенті не так багато, можливо, кілька десятків. Більшість депутатів є байдужими до цих питань, вважаючи, що це не є важливим, а також деякі мажоритарники, які вважають, що їхні виборці цього не сприймуть», - зазначив В’ятрович.

Читайте також: Деколонізація Росії буде гарантією неповторення війн - Чубаров

На його думку, таке недбале ставлення в нинішньому парламенті до питань деколонізації призводить до блокування цього процесу на місцях і ставить під сумнів реалізацію самого закону, який, тим часом, перебуває в площині національної безпеки.

«Недостатня увага парламенту з перейменуваннями дала негативний резонанс по всій Україні, і зараз ми є свідками цілої низки ініціатив на місцях, спрямованих на блокування взагалі реалізації закону про деколонізацію. Соціологія Інституту національної пам’яті показує, що понад 70% українців підтримують деколонізацію, і це треба артикулювати, якщо в частини депутатів бракує розуміння, що на третьому році повномасштабного вторгнення треба усувати маркер «руського міра» з міркувань національної безпеки. Деяким депутатам варто долучитися до цього процесу хоча б з меркантильних виборчих міркувань, що цього хочуть їхні виборці», - вважає В’ятрович.

Читайте також: Представники 130 українських музеїв обговорять у Варшаві деколонізаційні практики

Водночас, на його думку, попри спротив частини депутатів, деколонізація в Україні все ж відбувається, хоча перейменування часто мають формальний характер і не за українською топонімікою.

«Було перейменовано 329 населених пунктів, що стало найвиразнішим маркером того, що деколонізація все ж розпочалася. Але згодом перейменування деяких населених пунктів у парламенті провалили, а деякі перейменовані населені пукти отримали не історичні українські назви, а переклад з російської мови – Южноє стало Південним, Южноукраїнськ став Південноукранськом. Що свідчить про безликість наших перейменувань і страх народних депутатів щодо відновлення історичних назв чи вшанування справді українських героїв в українській топоніміці», - наголосив В’ятрович.

Як повідомляв Укрінформ, діячі культури та мистецтва з України та інших країн написали лист до гендиректорки ЮНЕСКО Одрі Азуле із проханням допомогти відтермінувати процеси деколонізації Одеси до закінчення війни.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-