Індекс реформ 247: середньострокове планування місцевих бюджетів та автоматичний статус УБД
До 247 випуску Індексу реформ за період з 9 до 22 вересня потрапили шість реформ. Загальна оцінка випуску – +1,04 бала (у минулому випуску значення Індексу становило +1,6 бала). Головні події релізу: автоматизація процесу надання статусу учасника бойових дій через електронну систему та повернення до середньострокового планування місцевих бюджетів.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
СТАТУС УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ НАДАВАТИМУТЬ АВТОМАТИЧНО, +2,25 БАЛА
У вересні 2024 року уряд затвердив порядок надання статусу учасника бойових дій (УБД) в автоматичному режимі на час дії воєнного стану.
Раніше військова частина або сама особа мала подати пакет документів для комісії на присвоєння статусу УБД. Відтепер уповноважені командиром чи начальником особи будуть вносити дані про участь у бойових діях до Єдиного державного реєстру ветеранів війни протягом п’яти днів з початку виконання бойового завдання в зоні бойових дій або на окупованих територіях. У системі відображатимуться особисті дані, період, місце та наказ, за яким особа виконувала бойове завдання. Статус учасника автоматично надаватиметься всім, чиї дані внесені у Реєстр. У системі автоматично сформується електронний документ.
До кінця року Мінветеранів має доопрацювати Єдиний державний реєстр ветеранів війни та підʼєднати до реєстру органи сектору безпеки та оборони. А Міноборони має розробити та підтримувати в актуальному стані Довідник районів ведення бойових дій, необхідний для присвоєння УБД.
Порядок автоматичного надання статусу поширюється на військовослужбовців, правоохоронців, членів добровольчих формувань територіальних громад. Виняток – працівники СБУ та розвідувальних органів, для яких залишаються попередні процедури.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТОК
Любов Галан, голова Правозахисного центру для військових «Принцип»:
«Ця постанова є реалізацією раніше ухваленого закону про автоматизацію процесу надання статусу УБД. Ми підтримуємо це рішення, оскільки такі зміни пришвидшують процес із отримання УБД. Це важливі зміни, однак вони не означають повністю автоматизований процес. Тому є куди рухатися у цьому напрямі».
Ольга Термено, керівниця ветеранського напряму ГО «Юридична сотня»:
«Постанова визначає порядок подання відомостей для отримання статусу учасника бойових дій в “автоматичному” режимі. Є встановлений перелік відомостей, які необхідно внести у Реєстр, після цього, якщо з ними все гаразд, – формується запис про наданий статус.
Водночас автоматичний процес все ж передбачає залучення людини, бо відомості до реєстру вносить уповноважена особа відповідної військової частини. Для внесення відомостей встановлений строк: протягом п’яти днів з моменту початку виконання бойового завдання. Тобто тут можливий ризик незнання, неналежного виконання своїх обов’язків відповідальною особою, інші суб’єктивні й об’єктивні фактори, які перешкоджатимуть вчасному та повному внесенню відомостей до реєстру.
Позитивним фактором є те, що не потрібно очікувати рішення комісії про надання статусу, а такий запис дійсно має сформуватися автоматично. Постанова набере чинності за чотири місяці, протягом яких має відбутися технічне вдосконалення реєстру. Тобто поки що цей алгоритм не працює, і, ймовірно, буде вдосконалюватися».
ВІДНОВЛЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ, +2 БАЛИ
Закон 3979-IX оновлює підходи до управління місцевими бюджетами, які дають змогуь краще управляти фінансами громад. Місцеві органи влади будуть зобов’язані складати прогнози місцевих бюджетів (цю норму тимчасово призупинили у 2020 р.) для ефективнішого планування бюджетної політики в середньостроковій перспективі. Виняток – території, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окуповані території.
Закон дозволяє затверджувати місцеві бюджети з профіцитом або дефіцитом за загальним фондом у разі придбання державних цінних паперів на термін понад один рік. Органи місцевого самоврядування зможуть використовувати тимчасово вільні кошти ефективніше, інвестуючи їх у державні облігації (як коротко-, так і середньо- та довгострокові, відповідно до потреб бюджету).
Важливою новелою закону є запровадження щомісячних звітів про бюджетну заборгованість на місцях Казначейством Верховній Раді, Президенту, Кабміну, Рахунковій палаті та Мінфіну. Це дасть змогу отримувати актуальну інформацію, потрібну для оперативного ухвалення рішень про місцеві запозичення та надання гарантій.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ
Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ:
«Закон про відновлення середньострокового планування на місцевому рівні є важливим кроком для виконання зобов’язань України, зокрема в рамках співпраці з МВФ, а також для гармонізації норм Бюджетного кодексу з повноваженнями місцевого самоврядування. Середньострокове планування державного бюджету було відновлено ще минулого року (Бюджетна декларація схвалена цьогоріч), тому природно було поширити це і на місцеві бюджети.
Основні зміни містять:
● Відновлення норм щодо складання середньострокових прогнозів місцевих бюджетів (стаття 75-1 Бюджетного кодексу), що мало б сприяти збалансованому плануванню та підвищенню ефективності управління ресурсами громад (тут і надалі є ризики формального підходу до прогнозування в громадах із недостатньою експертизою, а також складності адаптації до умов економічної нестабільності, через що переважна більшість фінансових фахівців місцевих рад негативно сприймає цей закон).
● Упорядкування процедур місцевих запозичень і гарантій, що дасть можливість громадам залучати ресурси для виконання боргових зобов’язань на більш вигідних умовах.
● Розширення можливостей використання залишків місцевих бюджетів, зокрема їх спрямування на соціальну сферу, інфраструктуру для внутрішньо переміщених осіб та придбання довгострокових цінних паперів. Можливість використання їх на погашення кредиторської заборгованості (що утвориться на кінець року) дає змогу де факто обійти обмеження, провівши закупівлю, але не оплативши її в цьому році. Такий спосіб використання вільних залишків бюджету не зовсім відповідає духу закону. Однак тепер можна відтермінувати фінансування певних витрат, наприклад, ремонт доріг (а це напрям, який “цікавий” місцевим обранцям з електоральної точки зору). Приміром, якщо громада хоче профінансувати ремонт місцевої дороги, то коштом залишків цього зробити не можна. Проте можна почати цей ремонт цього року, взяти на себе зобов’язання оплатити ці роботи, але не оплатити. Це означає, що виникне кредиторська заборгованість бюджету перед підрядниками (виконавцями робіт) наприкінці року. І на початку наступного року з вільних залишків уже можна буде це профінансувати, оскільки такий напрям використання вільних залишків став доступний. За фактом, останні зміни дозволили створити штучну кредиторську заборгованість – тобто зобов’язання, які не покриваються одразу. Отож громада спочатку бере на себе зобов’язання оплатити ремонт, а фактичну оплату перекладає на наступний рік, використовуючи для цього вільні залишки бюджету, обминаючи офіційні обмеження щодо їх витрачання.
● Можливість здійснювати закупівлі для бюджетних установ, які утримуються з інших бюджетів, що дозволяє проводити закупівлі для військових частин. Проте сьогодні немає можливості реалізувати цю норму, оскільки відсутній необхідний код програмної класифікації.
Недоліки закону:
● Назва не зовсім відповідає суті. Закон містить низку змін до Бюджетного кодексу, які не стосуються середньострокового бюджетного планування.
● Тривалий розгляд до ухвалення. Закон був поданий в березні, ухвалений у І читанні наприкінці липні, а загалом – у другій половині вересня. Через це процедури підготовки місцевих прогнозів були відкладені на наступний рік».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Графік 4. Значення певних компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінюваннях змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
реклама