На перехресті минулого. Культурні колізії польсько-українських відносин
Організатори: Центр суспільних досліджень "Український меридіан" у партнерстві з Інтернет-порталом "POLONEWS".
Учасники: Дмитро Левусь - директор Центру "Український меридіан"; Володимир В’ятрович - голова Українського інституту національної пам’яті України, кандидат історичних наук; Олексій Панич - доктор філософських наук, провідний науковий співробітник видавництва "Дух і літера"; Володимир Цибулько - поет, перекладач, народний депутат України 4-го скликання та інші митці та громадські діячі.
До участі був запрошений: Єву Фігель - директора Польського інституту у Києві.
Довідково. Під час заходу обговорювалися нагальні проблеми українсько-польських відносин у контексті впливу на них подій минулого та інтересів третіх сторін. Учасники спробували віднайти механізм розширення діалогу, завдяки культурі та визначатимуть рівень відповідальності митця як за розвиток діалогу, так і за його руйнування.
Підсумкові матеріали:
Експерт вважає, що українсько-польські відносини потребують перегляду
Україна та Польща мають переглянути свої відносини, оскільки наразі між країнами відсутнє порозуміння.
Про це заявив директор Центру "Український меридіан" Дмитро Левусь під час міжнародного круглого столу в Укрінформі.
“Можна говорити про певну, якщо не кризу в українсько-польських відносинах, то скоріше мова повинна йти про певний перегляд, який має відбутися у цих відносинах”, - сказав Левусь.
На його переконання, на українсько-польські відносини надто сильно впливає минуле.
“Нібито все гаразд в офіційних відносинах, незважаючи на ці непорозуміння, прийняті спільні резолюції парламентами, нібито йде діалог у контексті російської агресії щодо України, але, як на мене, відсутнє порозуміння”, - наголосив експерт.
В’ятрович певен, що протистояння між поляками та українцями почали розкручувати саме польські політики
Значна частина польських політиків розглядає історію, зокрема українсько-польське протистояння, як дешевий резервуар для здобуття політичних дивідендів, і саме вони почали розкручувати конфліктне питання спільної історії.
Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович під час міжнародного круглого столу в Укрінформі.
“На жаль, значна частина польських політиків розглядає історію, зокрема історію українсько-польського протистояння, як дешевий резервуар для здобуття дешевих політичних дивідендів, і власне, вони почали розкручувати це питання. Я переконаний, що російська пропаганда відіграє в цьому важливу роль, але точно не вирішальну. На жаль, те, що ми зараз бачимо у Польщі, є певним відгуком на антиукраїнські настрої, що панують у польському суспільстві”, - сказав В’ятрович.
За його словами, наразі ми є свідками суттєвого "поправішання" політикуму як в Україні, так і в Польщі. Зокрема, в Україні вперше за 25 років незалежності до парламенту не потрапила Комуністична партія, а в Польщі в більшості саме правоцентристська партія.
“І здавалося, що праві сили, які прийшли до влади і завжди вибудовували свою політику на гаслах мобілізації електорату на загрозі російської агресії, у теперішній ситуації мали б врешті-решт дійти до повного порозуміння, коли ця агресія стала реальністю. І несподівано замість того, аби наступив справді новий рівень співпраці між Україною і Польщею, ми стаємо свідками повернення назад у цій співпраці. Причиною є питання, що не пов’язані з сьогоденням, а питання, пов’язані з історією. Причому польські політики, які активізували це питання, постійно говорять про те, що вони змушені були це питання актуалізувати тому, що, нібито, 25 років ми чекали, нічого не робилося ні з українського, ні з польського боку, це питання замовчувалося, і пам’ять жертв вимагає, аби нарешті про це почали говорити”, - розповів історик.
Він також зауважив, що насправді питання польсько-українського порозуміння має дуже довгу історію, при цьому, на найвищому політичному рівні було зроблено все потрібне для того, аби відкласти проблемне питання. Так, він нагадав, що у 1997 році була перша заява президентів Кучми та Кваснєвського, далі були заяви 2003 року, пізніше спільна заява двох парламентів, а також заяви церков та громадських організацій щодо вибачення за сторінки минулого.
“Очевидно, що ці політичні заяви, які ми мали у липні цього року, а мова йде про резолюцію сейму, акти вандалізму, які ми мали за останні 1,5 року на українських могилах, а тепер ще й поява фільму “Волинь”, який взагалі переводить цей польсько-український конфлікт минулого уже не в історичну площину, а в площину якоїсь поп-культури, очевидно, що негативно буде далі впливати на польсько-українські відносини”, - наголосив В’ятрович.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк