Андрій Сахаров: погляд, спрямований у майбутнє

Учасники: Еміне Джапарова – Перший заступник Міністра інформаційної політики України; Семен Глузман – лікар-психіатр і правозахисник, колишній дисидент та політв’язень, президент Ассоціації Психіатрів України; Мустафа Джемілєв – політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв’язень, Народний депутат України від фракції партії Блок Петра Порошенка, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу; Дмитро  Остапенко – генеральний директор Національної філармонії України.

Довідково. Пам’ятний концерт Андрія Сахарова з нагоди відзначення 27 річниці з дня смерті видатного дисидента, правозахисника та лауреата Нобелівської премії пройде в Києві у Національній філармонії 15 грудня о 19.00. 

Книга про нього українською мовою буде представлена днем раніше – 14 грудня. У концерті візьмуть участь відомий соліст Андрій Хотєєв (фортепіано), камерний оркестр Київської Філармонії та камерний хор «КРЕДО». Андрій Хотєєв піаніст світового рівня, народжений у Росії, який емігрував до Німеччини і зараз проживає в Гамбурзі. 

Концерт та публікація книги проводяться за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччини та Фундації Відкрите Суспільство.

Підсумкові матеріали:

Джемілєв: Я вдячний Сахарову, можливо, навіть за те, що залишився живим

Академік і правозахисник Андрій Сахаров, 27-а річниця смерті якого відзначається 14 грудня, зіграв дуже велике значення у формуванні кримськотатарського національного руху і в житті лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.

Про це народний депутат України, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив у п'ятницю на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Андрій Сахаров зіграв дуже велику роль у кримськотатарському національному русі й особливо в моєму житті. Я йому вдячний, можливо, навіть за те, що залишився живим", - розповів Джемілєв.

Він повідомив, що Сахаров двічі приїжджав на його судові процеси: у 1976 році - в Омськ і в 1979 - у Ташкент. 

"Щоправда, процеси були закриті, і я його не бачив, але одна його присутність надавала цьому процесу абсолютно іншого звучання. Тому що там, де був Сахаров, там була увага світової громадськості і я, завдяки цьому, отримував велику моральну підтримку", - зазначив він.

В Омській в'язниці, розповів Джемілєв, під час протестного голодування, яке тривало 303 дні, Сахаров врятував йому життя.

"Це було голодування з примусовим годуванням. Коли наближається летальний кінець, приходять наглядачі, тримають за руки, відкривають розширювачем рот і шлангом ллють так звану поживну рідину. На одному з побачень брат, наводячи аргументи для припинення мого голодування, показав через скло листівку від Сахарова, в якій просив "припинити голодування, бо твоя смерть тільки потішить наших ворогів", - поділився спогадами політик.

"І я припинив, оскільки аргументи людини, яка дуже багато зробила для мене, були переконливими, що врятувало мені життя", - зазначив він.

Згодом, де б політв'язень Джемілєв не знаходився, Сахаров відстежував його і надсилав листи із запитами про стан його здоров'я на адресу МВС і табірного керівництва.

"Якщо він чув, що стосовно мене коїться беззаконня, то писав протести в МВС. Одного разу в Омську в 1976 році мене привели в кабінет начальника табору, де зібрався весь генералітет, і перш за все мене запитали, звідки я знаю академіка Сахарова. Виявляється, він написав скаргу на умови мого утримання", - розповів Джемілєв.

Тоді, після звернення відомого на весь світ академіка, в омській в'язниці Джемілєву значно поліпшили умови утримання.

"Оскільки у мене була виразка шлунку, а мені давали найважчу роботу, мене раптом після його листа перевели на полегшену роботу і навіть стали давати дієтичне харчування. От така історія", - розповів Джемілєв.

Андрій Дмитрович Сахаров (21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР, один з творців першої радянської водневої бомби. Громадський діяч, дисидент і правозахисник, народний депутат СРСР. Лауреат Нобелівської премії миру за 1975 рік. За свою правозахисну діяльність був позбавлений усіх радянських нагород і премій і в 1980 році був висланий з дружиною Оленою Боннер з Москви в Горький. Наприкінці 1986 року йому було дозволено повернутися в Москву.

Джемілєв сподівається, що Генасамблея ООН прийме резолюцію щодо ситуації з правами людини в Криму

Важливо, щоб багато держав на Генеральній асамблеї ООН у грудні підтримали резолюцію щодо ситуації з правами людини в Криму.

Таку думку лідер кримськотатарського національного руху, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв висловив під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченій пам'яті Андрія Сахарова.

"Через місяць, 14-15 грудня, це питання буде розглядатися на Генеральній асамблеї ООН. Я думаю, що обов'язково ця резолюція пройде, проголосує більшість, але для нас важливо, дійсно, щоб багато було держав (на  підтримку резолюції - ред.). Будемо над цим працювати", - сказав Джемілєв.

У свою чергу перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова зазначила, що некоректно порівнювати результати голосування за резолюцію про права людини в Криму з результатами, які отримала резолюція ООН щодо територіальної цілісності України у 2014 році. 

"Позиція країн до питання прав людини є більш делікатною, ніж до питань територіальної цілісності. І тому 73 країни (які підтримали документ - ред.) в такій резолюції це є дійсно перемога. Грузія в 2008 році голосувала свою резолюцію, і отримала підтримку 18 країн, хоч, напевно, не є коректним порівнювати і ці резолюції. Зараз завдання української дипломатії - повторити наші результати. Але важко прогнозувати, бо ми знаємо, що російські дипломати ще більше посилили тиск. Їх рівень спілкування з іноземними делегаціями був дуже високий - на рівні вищого керівництва держав", - наголосила Джапарова.

Перший заступник міністра зазначила, що позиція України в цій резолюції не є політичною, а стосується саме прав людини.

"Росія, згідно гуманітарного права, несе відповідальність за стан громадянського населення в Криму. Тому Україна наполягає на тому, що ця резолюція не спрямована проти Російської Федерації, а в першу чергу спрямована на захист кримськотатарського народу та українців, які потерпають від порушення їх прав. І головним у цій резолюції є те, що вона ще раз активізує механізм моніторингу", - додала Джапарова.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді країни-члени ООН прийняли Резолюцію про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна) під час голосувань на засіданні Третього комітету Генеральної Асамблеї Організації.

Документ підтримали 73 країни, водночас, 76 країн-членів утримались, а 26 учасників засідання проголосували проти резолюції. Резолюція про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна) засуджує масові порушення прав людини в окупованому Криму та закликає Росію як державу-окупанта дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до міжнародного права.

В 2014 році Генасамбеля ООН більшістю голосів підтримала резолюцію щодо територіальної цілісності України. За прийняття документа на засіданні Генасамблеї проголосувало 100 держав, проти висловилося 11, утрималося 58.

У Києві відбудеться концерт пам'яті Андрія Сахарова

З нагоди 27-ї річниці від дня смерті видатного дисидента, правозахисника та лауреата Нобелівської премії Андрія Сахарова у Києві відбудеться концерт його пам'яті.

Про це на прес-конференції в Укрінформі розповів генеральний директор Національної філармонії України Дмитро Остапенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми з великою вдячністю прийняли пропозицію Семена Глузмана та Романа Кофмана, головного диригента академічного симфонічного оркестру Національної філармонії щодо проведення в колонному залі ім. Лисенка концерту пам'яті академіка Андрія Сахарова. Ця подія виходить трохи ширше за межі суто мистецької і, звичайно, має і політичні аспекти. ... Переконані, що це буде дуже серйозна, дуже вагома акція в пам'ять про видатну особистість 20 століття - академіка Андрія Сахарова", - сказав Остапенко. 

Як зазначила на прес-конференції перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, зараз Україні бракує підтримки постатей такого масштабу, як Сахаров.

"Те, що сьогодні переживає Україна - агресія, захист своєї територіальної цілісності, і найактуальніше зараз питання - це захист прав людини. Особливо це відчувається на окупованих територіях, у Криму, на Донбасі. І саме адвокації, міжнародної адвокації нам не вистачає. Раніше за радянських часів, коли ми не жили в інформаційному суспільстві, виходом інформації про порушення прав людини, були люди, особистості. Такі люди, як Сахаров, були запорукою того, що про ці проблеми дізнавався весь світ", - сказала Джапарова.

Вона зазначила, що саме завдяки промові Сахарова, яку від його імені виголосила дружина академіка Олена Боннер, отримуючи Нобелівську премію за свого чоловіка у 1975 році, світ дізнався про боротьбу кримськотатарського народу за право жити на своїй Батьківщині. 

Пам'ятний концерт, присвячений Андрію Сахарову, пройде у Києві у Національній філармонії 15 грудня о 19.00. У його програмі - виступи камерного оркестру філармонії на чолі з головним диригентом Національної опери України народним артистом України Миколою Дядюрою,  всесвітньо відомого піаніста, луареата міжнародних конкурсів Андрія Хотєєва, камерного хору "Кредо». Виступатимуть і солісти - Іванна Пліш, Валерія  Мудра, Віктор Гогунський.

Днем раніше, 14 грудня, відбудеться презентація книги про Андрія Сахарова українською мовою.

Концерт та публікація книги проводяться за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччини та Фундації "Відкрите суспільство".

Джемілєв: Ми з Сахаровим зустрілися через 20 років заочної дружби, коли я звільнився з табору, а він із заслання

Правозахисна діяльність, що тривала роками, і дружба політв'язня Джемілєва і академіка Сахарова увінчалася особистою зустріччю тільки в 1986 році.

Про це в п'ятницю на прес-конференції в Укрінформі розповів народний депутат України Мустафа Джемілєв, повідомляє кореспондент Укрінформу. 

"Насправді ми підтримували стосунки протягом близько 20 років, але жодного разу не бачилися. Розмови були тільки по телефону, і інколи ми листувалися. Вперше я побачив Сахарова в 1986 році. Я звільнився з Магаданського табору, і мій шлях лежав через Москву. І саме в ці дні рішенням полютбюро ЦК КПРС Сахарова звільнили з Горьковського заслання", - розповів Джемілєв.

За його словами, тодішній генсек КПРС Михайло Горбачов особисто подзвонив Сахарову в місто Горький і повідомив, що він може повернутися в свою московську квартиру, але Андрій Дмитрович відповів, що повертатися один не буде і приїде до Москви, якщо тільки будуть звільнені його друзі-політв'язні.

"У списку політв'язнів, який Сахаров представив Горбачову і який потім був у руках президента США Рейгана під час зустрічі з Горбачевим в Рейк'явіку, за однією версією було 18 осіб, за іншою - 23, і я був в цьому списку четвертим або п'ятим", - згадував Джемілєв.

За його словами, проїжджаючи через Москву, він зупинився у відомої провозахисниці, нині покійної, Лариси Богораз, яка повідомила Джемілєву, що тільки вчора повернувся до Москви Сахаров і треба з ним обов'язково зустрітися.

"Піднявшись на його поверх, ми побачили на дверях табличку: "Просимо не турбувати з 18 до 19 годин". Ми спустилися вниз, щоб почекати хвилин 15, а там, як виявилось, вже чергувала ціла армія іноземних кореспондентів. Всі чекали, щоб зустрітися з Сахаровим", - розповів Джемілєв.

Коли разом з дружиною він в натовпі журналістів пройшов до Сахарова і почав представлятися, Сахаров спочатку запитав: "Стоп, який Мустафа Джемілєв?", а потім радісно покликав дружину: "Люся, дивися хто до нас прийшов!".

"Так ми нарешті особисто зустрілися, обнялися і відразу ж почалася його прес-конференція. Основне запитання було - якими будуть дії правозахисників у "перебудові", що розгортається в СРСР. Тоді Сахаров говорив про необхідність повернення депортованих на батьківщину, у тому числі, про повернення кримських татар - до Криму", - згадував Джемілєв.

Того дня Сахаров представив Джемілєва світовим ЗМІ і політв'язень, який лише звільнився з радянської тюрьми, розповів журналістам про кримськотатарський національний рух.

"Коли всі гості розійшлися, ми ще залишилися і до трьох годин ночі обговорювали, що робитимемо далі. Цікава така деталь. Ми вже викликали таксі і мали виїжджати, але раптом він попросив почекати, і його не було хвилин 10-15, він щось шукав. Потім виніс іграшку із словами: "Це від мене вашому синові Хайсеру". Дивно, що він запам'ятав і те, що у нас син, і те, що його звуть Хайсер. Така у нього була натура", - сказав Джемілєв.

Остання зустріч з Сахаровим була 14 грудня 1989 року - в день його смерті.

"Саме цього дня кримські татари, турки-месхетинці і поволзькие німці проводили в Москві демонстрацію. Того дня ми дізналися, що помер Сахаров, і кинулися до нього. Там були нескінченні ряди людей, які чекали черги, щоб попрощатися з ним. Рішенням похоронної комісії я був в почесній варті. Така у мене була з ним остання зустріч", - розповів Джемілєв.

Андрій Дмитрович Сахаров (21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР, один з творців першої радянської водневої бомби. Громадський діяч, дисидент і правозахисник, народний депутат СРСР. Лауреат Нобелівської премії миру за 1975 рік. За свою правозахисну діяльність був позбавлений всіх радянських нагород і премій і в 1980 році був висланий з дружиною Оленою Боннер з Москви до Горького. Наприкінці 1986 року йому було дозволено повернутися до Москви.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк