Про що мріють російські історики?

Учасники: проф. Володимир Сергійчук; проф. Віктор Даниленко; проф. Богдан Андрусишин; проф. Ігор Гирич; Володимир Огризко - керівник Центру дослідження Росії.

Довідково. Днями група українських та російських істориків у рамках семінару, який відбувся у Хельсінкі розповіли про пріорітети історичної науки.

Українські вчені акцентували на кількох важливих напрямках досіджень. Зокрема,  йшлося про  порівняльний аналіз першої російсько - більшовицької війни проти України після розпаду імперії Романових з сучасною агресією Росії проти України; дослідження, пов'язані з проблематикою Голодомору - геноциду українців у СРСР у 1932 - 1933 рр., боротьбу України за незалежність  у роки Другої світової війни; русифікації України у радянський період тощо.

Підсумкові матеріали:

Українські науковці поки не бачать можливості спільних з Росією проектів у рамках мережі "Історики без кордонів"

Українські історики розглядають можливість приєднатися до міжнародної мережі  "Історики без кордонів", проте вважають неможливими жодні спільні проекти з російськими істориками, доки триватиме агресія Росії на Донбасі та окупація Криму. 

Про це на прес-конференції в Укрінформі у п`ятницю заявив керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко.

"Екс-міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя минулого року створив світову мережу "Історики без кордонів", метою якої є об'єктивне дослідження історичних фактів і запобігання використанню історії для обгрунтування негідних політичних дій. Вони запросили українських колег приєднатися до цього руху. На нашу думку, це справді дуже позитивний процес, ми також хочемо робити свій внесок у те, щоб історія була неполітизована,  тому колеги розглядають можливість приєднатися до цієї групи істориків", - сказав Огризко. 

Він розповів, що засновник цієї організації нещодавно звернувся до українських істориків з пропозицією приїхати до Гельсінки й поговорити про пріоритети української історіографії у 20 столітті. На семінар, який відбувся 30 січня, Туоміоя запросив також групу російських істориків, щоб провести порівняльний аналіз, чим займаються українські та російські науковці.

"Суть і сенс цієї зустрічі полягав у тому, щоб спробувати зрозуміти, чи є шанс для чогось спільного. Ми чітко і ясно сказали, що доти, поки Росія проводитиме відносно України агресивну політику, доки все те, що продовжується у Криму і на Донбасі, не завершиться, жодних шансів на жодні спільні проекти немає", - підкреслив Огризко.

Він зауважив, що з тих тем, які пропонували для обговорення на семінарі російські історики, випливало підсвідоме бажання "давайте зробимо вигляд, що нічого поганого в українсько-російських відносинах не відбувається, і почнемо співпрацювати як історики - нейтральні, позаполітичні і таке інше". 

"Так от, було чітко заявлено: дорогі друзі, облиште ці ваші надії, що в такий спосіб ми будемо розмивати оцей спільний конфлікт, який маємо через агресію Росії, так не вийде. Виконуйте те, що потрібно, а потім ми думатимемо про форми можливої співпраці", - заявив Огризко.

Керівник Центру дослідження Росії поінформував, що 20 лютого у Стокгольмі відбудеться чергова зустріч  руху "Історики без кордонів", де говоритимуть про історію й політику та взаємодію цих двох великих пластів суспільного процесу. За його словами, це надзвичайно цікаві теми і для українських істориків, тому в цьому сенсі співпраця з організацією продовжуватиметься. 

Професор Володимир Сергійчук, який робив доповідь на семінарі в  Гельсінки, у свою чергу розповів, що, коли фінські колеги попросили подавати пропозиції для спільного дослідження, українська сторона запропонувала тему "Походження українського і російського народу".

"Проте росіяни  сказали: ні, цієї теми не треба,  давайте тільки 20-те століття. Вони хотіли нав'язати нам тему, яка постійно звучала і в кулуарах, і за столом: давайте візьмемо таку глобальну тему, вона дуже важлива: "Чому розвалився Радянський Союз".  Оце їх найбільше цікавить. Ми їм дали п'ять чи шість тем, вони прослухали, але жодного відгуку, що давайте розглядати, не було", - констатував Сергійчук. 

Він поінформував, що українські вчені на семінарі акцентували увагу на кількох важливих напрямках досліджень. Зокрема,  йшлося про порівняльний аналіз першої російсько-більшовицької війни проти України після розпаду імперії Романових з сучасною агресією Росії проти України; дослідження, пов'язані з проблематикою Голодомору - геноциду українців у СРСР у 1932 - 1933 рр., боротьбу України за незалежність  у роки Другої світової війни; русифікації України у радянський період тощо.

 За словами Сергійчука, українські науковці також запропонували фінській стороні в рамках асоціації "Історики без кордонів" дослідити інші теми, зокрема "Вплив розвалу Російської імперії на долю народів України, Фінляндії і Німеччини"

"Але ми казали: давайте роглянемо її не на території Росії - це перша умова, а десь у Берліні, Гельсінки чи Києві", - зазначив науковець. 

 У травні 2016 року 300 істориків з різних країн світу зібралися в Гельсінки, щоб заснувати міжнародну мережу "Історики без кордонів". До складу її керівного органу увійшли, зокрема, екс-прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт, професор всесвітньої історії Оксфордського універистету Маргарет Мекміллан та інші. 

На конференції було схвалено декларацію, яку мають підписати всі охочі вступити до міжнародної мережі. У декларації міститься вимога, що всі архіви мають бути відкритими для дослідників.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк