Державна програма "Онкологія" завершена. Як бути хворим у 2017?

Організатор: Ресурс для онкопацієнтів onco.com.ua.

Учасники: Роман Ілик - заступник Міністра охорони здоров’я;  Наталія Нізова - генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ; Олена Колесник - директор Національного інституту раку; Етері Жданова - пацієнтка, голова ГО " Центр допомоги онкопацієнтам"; Лілія Гудзь - головний редактор onco.com.ua.

Довідково. Понад мільйон українців є  хворими на рак, щороку число людей, які чують такий діагноз, зростає. У 2016 році завершилася десятирічна державна програма “Онкологія", пацієнти і лікарі стурбовані – чи зможе галузь розвиватися без цільової програми? На яку допомогу зможуть розраховувати онкохворі?  Як проходять  державні закупки  і  чи почали ліки надходити в регіони?  Що означає фокус на профілактиці в онкології?

Підсумкові матеріали:

У МОЗ запевнили, що держава не припиняє фінансування лікування онкохворих

Завершення у 2016 році державної програми лікування онкологічних захворювань не має позначитися на лікуванні пацієнтів.

Про це сказав заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик у вівторок на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства. 

«Міністерство охорони здоров'я передбачило збільшення фінансування лікування онкохворих з  397 млн грн в 2016 році до 445 млн грн у 2017 році. Більше ніж на 200 млн збільшено фінансування лікування дитячої онкології», - сказав Ілик.

За його словами, раніше на кошти, які держава виділяла на придбання ліків для онкохворих, фінансувати вдавалося лише 18% від реальної потреби. Втім попри завершення программи по лікуванню онкології, яка діяла в Україні останні 10 років, держава продовжує проводити закупівлі ліків для онкохворих через міжнародні організації. 

«З урахуванням  того, що зараз ми маємо можливість закуповувати ліки через міжнародні організації, ми розуміємо, що ціни на ліки мають бути суттєво меншими. Це створює передумови для закупівлі більшої кількості лікарських препаратів у тій частині, яка потрібна для лікування онкологічних пацієнтів», - наголосив Ілик.

Водночас, незважаючи на те, що урядовою постановою від 2014 року з метою заощадження бюджетних коштів призупиняється створення нових державних программ, а від листопада минулого року - і проектів, які потребують додаткового фінансування, робоча група МОЗ веде розробку Плану дій у сфері лікування онкозахворювань на 2017 - 2021 роки.

«Ми готуємо концептуальні документи та найближчим часом будемо виносити їх на розгляд нашої влади», - наголосив Ілик.

Як зазначила на прес-конференції директор Національного інстутут раку Олена Колесник, робота над концепцією боротьби з онкологічними захворюваннями розпочалася ще в травні минулого року, а її реалізація проходитиме  поетапно.  

«Ми запронували МОЗ цільову программу щодо раку молочної залози. Вона передбачена для лікування жінок с особливо складною патологією, на неї виділено 10 млн грн», - сказала Колесник.

За її словами, цьогоріч фінансування саме на лікарські засоби для онкохворих для Національного інстутут раку зросло до 100 млн грн - проти 80 млн грн торік.

Крім того, Інститут раку пропонує свої розробки з лікування онкологічних захворювань, зокрема імунотерапії та вакцинотерапії, за які установа отримала державну премію.

Як відомо, в Україні, за даними МОЗ, з 42 млн населення понад 1 млн має онкологічні захворювання, зі 100 випадків смертності 15 припадає саме на онкологію. Ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п'ята жінка. Згідно зі статистикою ВООЗ, рівень виживання онкохворих в Україні становить 41,4%, тоді як в країнах ЄС цей показник 52%, в США - 64%.

Майже половину випадків захворюваності на рак можна попередити - Ілик

Половині випадків онкологічних захворювань можна запобігти, впроваджуючи профілактичні заходи в системі громадського здоров'я.

Про це на прес-конференції, що відбулася у вівторок в Укрінформі сказав заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Щонайменше 50% випадків захворюваності на рак можна запобігти, оскільки вони обумовлені способом життя. І не применшуючи важливості лікування онкологічних хворих, пріоритетом МОЗ в 2017 рокці стане профілактика. Питання профілактики, онконастороженості хворих та лікарів первинної ланки, лікування передракових станів - це одне із пріоритетних питань, яким повинно бути приділено значно більше уваги.  Провести профілактику є набагато простіше, економніше, ніж витрачати значні ресурси на лікування", - сказав Ілик.

Передусім, як наголосила директор Центру громадського здоров'я Наталія Нізова, раннє виявлення раку, через проведення скринінгових програм, вчасну дігностику можливе завдяки усвідомленому ставленню громадян до свого здоров'я.

"Звернення до лікаря кожні півроку має бути ознакою культурності людини і покликане чітко відчувати  свою відповідальність перед родиною, перед суспільством", - сказала Нізова.

За її словами, стосовно діагностики онкозахворювань, у тому числі на ранніх стадіях, повинен застосовуватися мультидисциплінарний підхід, який передбачає участь не тільки профільних спеціалістів, а й лікарів первинної ланки та фактично всіх спеціалістів, до яких звертаються пацієнти. 

Також, на державному рівні, зазначила Нізова, до профілактики захворювань необхідно запровадити міжвідомчий підхід, що передбачає  участь і економічного сектору, і установ соціальної та освітньої сфери. 

"Якщо ми говоримо про впровадження ефективної інформаційної роботи, нам потрібна  співпраця з Міністерством освіти та науки, Міністерством соціальної політики, з економічними інституціями, які мають чітко розуміти, чого вартуватиме для держави поширення стратегії ранньої діагностики, як, наприклад, щодо жіночих раків, порівняно з вартістю онкологічних операцій, які є дуже дороговартісними. Не за горами момент, коли у світі говоритимуть про виліковність раку, але набагато дешевше зробити більшість населення  свідомим щодо необхідності звертатися за профілактичними оглядами і своєчасно оцінювати індивідуальні ризики", - сказала Нізова.

У свою чергу профілактичні заходи та планування лікування з будь-яких захворювань можливі при наявності точної інформації щодо пацієнтів з кожного захворювання. За словами Нізової, зараз в Україні лише по двох захворюваннях існують повні реєстри пацієнтів - з туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Також в Україні діє канцер-реєстр. За іншими захворюваннями створення баз даних пацієнтів можливе із запровадженням електронної системи охорони здоров'я.

"Сьогодні ми говоримо про оціночні дані, про орієнтовні дані  щодо кількості пацієнтів, які можуть жити в Україні, наприклад, з онкологічною патологією. Ми впевнено говоримо тільки про ту кількість пацієнтів, які вже звернулися до лікаря, вже зареєстровані. Але ще не знаємо скільки їх є насправді, і скільки пацієнтів з ранніми стадіями потребує допомоги. Тому першочерговим завданням, якщо говорити по розбудову системи громадського здоров'я, є налагодження цивілізованої системи моніторингу та оцінки усіх захворювань", - наголосила  Нізова.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк