Співробітництво Україна-НАТО. Про що свідчить громадський моніторинг
Організатор: Інститут Євро-Атлантичного співробітництва.
Учасники: Олександр Сушко - науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва; Володимир Горбач - політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва; Ігор Козій - військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва; Роберт Хорольський - кандидат юридичних наук, експерт з питань європейської інтеграції; Леонід Поляков - перший заступник міністра оборони України (2005-2008 рр.); Володимир Огризко - міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.); Барбора Маронкова - директор Центру інформації та документації НАТО в Україні; Анна Коваленко - експерт Wilson center, громадський активіст.
Підсумкові матеріали:
Конфлікт з Росією збільшує підтримку інтеграції України до НАТО в країні і зменшує серед членів Альянсу - експерт
Військовий конфлікт з Росією сприяє суспільній легітимізації стратегічного курсу України на інтеграцію в НАТО, водночас заважає мобілізації підтримки країн-членів Альянсу щодо членства, без якої розмови про вступ мають суто теоретичний характер.
Про це заявив на презентації в Укрінформі результатів громадського моніторингу виконання річної Національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, повідомляє кореспондент агентства.
"Очевидно, що конфлікт з Росією хоча й сприяє певній консолідації і визначеності (щодо інтеграції України в НАТО - ред.) всередині країни, але він так само не сприяє визначеності міжнародній, тобто мобілізації тієї підтримки країн-членів НАТО щодо членства, без якої розмови про вступ мають суто теоретичний характер", - сказав Сушко.
Він нагадав, що в попередні роки, коли тільки розпочиналася робота з річними національними програмами, підтримка членства України в НАТО була на досить низькому рівні - лише 15-20-25 відсотків. А сьогодні ми можемо говорити, що інтеграція України в НАТО підтримується більшістю громадян, і це додає цьому курсу більшої суспільної легітимації, зазначив експерт.
Водночас він зауважив, що міжнародні обставини в цьому сенсі "далеко не стали легшими" , тож говорити про реальні часові горизонти можливого вступу України в НАТО сьогодні було б передчасно.
"Тим не менше ми виходимо з того, що навіть не маючи чітких часових горизонтів, Україна має всі підстави і навіть життєві інтереси, щоб максимально скористатися цим часом, аби наблизитися до стандартів НАТО, щоб у певний час, скажімо, принаймні на технічному рівні, бути максимально готовими до виконання обов'язків, які можуть випливати з членства в Альянсі", - підкреслив Сушко.
Включення до РНП-2017 курсу на набуття членства України в НАТО є великою перемогою - Огризко
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає великою перемогою те, що у нещодавно затвердженій Президентом Програмі співробітництва України з НАТО на 2017 рік як стратегічну мету записано курс на набуття членства в Альянсі.
Про це він заявив на презентації в Укрінформі результатів громадського моніторингу виконання Річної Національної програми (РНП) співробітництва Україна - НАТО на 2016 рік.
"У Річній Національній програмі 2017 року нарешті сформульовано речення, правда, воно заховане далеко між іншими, що стратегічною метою України є курс на набуття членства в НАТО. Це велика перемога, з якою я всіх щиро вітаю", - сказав Огризко.
Він нагадав, що брав участь у підготовці першої РНП у 2009 році і, за його словами, вже тоді документ йому не подобався, бо "фактично перетворювався на окрошку, коли туди складається все, що кому хочеться". За його словами, за час виконання Україною річних програм співпраці з НАТО з'явилося багато інших інструментів, які дозволяють виконувати "ті речі, які ми за системою окрошки намагаємося закласти в ці програми".
У цьому контексті Огризко звернув увагу на те, що ,коли порівняти структуру Угоди про асоціацію з ЄС зі структурою РНП, то там "дуже багато речей переписуються з одного документа в інший".
"Чи є в цьому резон? На мою думку, ні. На мою думку, цей документ і відносно 2016 року, і відносно 2017 року має відповідати на ключове питання - в який спосіб він допоможе країні наблизитися до стандартів НАТО з акцентом, оскільки йдеться про НАТО, не на реформу, наприклад, судової системи чи виборчого законодавства, а все-таки тієї частини, яка є ключовою для цієї структури", - підкреслив колишній міністр закордонних справ.
За його словами, дуже добре, що завдяки критиці громадського сектору в документі 2017 року вперше з'явилися додатки, в яких є те, що можна вважати "бодай якимось прообразом плану дій, хоча знову таки жодної конкретної дати виконання пунктів цього самого плану ми так само не знайдемо".
Огризко зауважив, що громадському сектору важко зрозуміти, що саме було зроблено міністерствами і відомствами на виконання річних національних програм, тому що невідомо, коли воно мало бути зроблено, а те, що отримується як зворотний зв'язок від відомств, є самозвітуванням, з якого так само важко зробити висновок про ефективність виконаної ними роботи.
"Отже, мені здається, що нам треба починати потроху переосмилювати те, що робиться, тому що так ми можемо ходити по колу ще років 15, може 10, але без особливого результату. ... Мені здається, цей документ буде ефективним тоді, коли це буде справді спільний продукт України і НАТО, коли відбудеться щеплення певних механізмів і внутрішньоукраїнських, і зовнішніх від НАТО. Тоді ми зможемо дуже швидко пройти той шлях, який ми собі визначили як набуття критеріїв. Інакше це будуть паралельні реальності, які не будуть чіпляти одна одну", - резюмував Огризко.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко 8 квітня підписав Указ “Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік”. Документ підготовлений відповідно до нового порядку розробки річних національних програм співробітництва України з НАТО (РНП) та оцінювання результатів їх виконання, який був затверджений Президентом України 7 грудня 2016 року.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
