Україна - НАТО. Рік зближення та інтеграції
Організатори: Міністерство інформаційної політики України; Укрінформ.
До участі запрошено: Александера Віннікова - Голову представництва, Директора Офісу зв'язку НАТО в Україні; Олександра Литвиненка - заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Леоніда Кравчука - першого Президента України; Ірину Фріз - голову Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО; Дмитра Золотухіна - заступника міністра інформаційної політики України; Григорія Перепелицю - директора Інституту зовнішньополітичних досліджень, професора Київського національного університету ім. Т. Шевченка; Івана Зайця - першого заступника голови ГО "Рух за Україну в НАТО"; Руслана Кермача - політичного аналітика "Фонду "Демократичні ініціативи".
Модератор: Сергій Джердж - голова Громадської ліги "Україна - НАТО".
Коротко. Під час "круглого столу" його учасники поінформують про конкретні результати, яких досягла Україна на шляху інтеграції до НАТО як стратегічного чинника безпеки України. Зокрема, будуть порушені питання про те, як змінилися настрої і ставлення українських громадян до вступу України в НАТО у контексті нових загроз, в тому числі з боку Російської Федерації, і наскільки для країн - членів Альянсу важлива позиція громадян України. Фахівці та експерти обміняються думками щодо того, яким чином інтеграція до структур НАТО допоможе змінити Збройні сили України, щоб наша держава могла стати не лише надійним партнером в НАТО, а й сильним його союзником у майбутньому.
Під час заходу відбудеться презентація соціологічного опитування щодо ставлення українського суспільства до євроатлантичної інтеграції порівняно з іншими роками.
Підсумкові матеріали:
Співпраця з НАТО посилює Україну - Джердж
Співпраця з Північноатлантичним альянсом посилює Українську державу.
Про це заявив голова Громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж під час круглого столу «Україна - НАТО. Рік зближення та інтеграції. Плани, очікування та підсумки взаємодії» в Укрінформі.
«Власне, іноді ми чуємо в нашій країні закиди, що є цей діалог, є риторика, але членство в НАТО - це далеке майбутнє. У будь-якому випадку, власне, через такий діалог, через практичну співпрацю ми інтегруємося. І та співпраця, яка є на сьогодні, вона посилює національну безпеку України», - наголосив голова Громадської ліги «Україна-НАТО».
Як він зазначив, сьогодні РФ докладає всіх зусиль, щоб утруднити об'єднання України з партнерами з інших країн, тож завдання України - протидіяти цьому.
У 2018 році міністром оборони в Україні має стати цивільна особа - голова Представництва НАТО
Україна наступного року має призначити цивільного міністра оборони, ухвалити концепцію реформування Служби безпеки та закон про національну безпеку.
Про це заявив голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков під час круглого столу в Укрінформі.
Зокрема, говорячи про плани на наступний рік, він зазначив: "Подальша активна імплементація зобов’язань з оборонних реформ в Україні у рамках Стратегічного оборонного бюлетеня, у тому числі це - перехід до цивільного міністра оборони у 2018 році".
Крім того, зауважив Вінніков, у 2018 році потрібно ухвалити концепцію реформи СБУ та новий закон про національну безпеку, в якому буде чітко виписана роль і відповідальність у секторі безпеки та оборони.
Для наближення до НАТО реформи в Україні мають стати системними і незворотними - Вінніков
Перехід України на стандарти Північноатлантичного альянсу потребує не лише технічних змін у сфері безпеки й оборони, а й фундаментальних змін у роботі відповідних інституцій.
Про це заявив голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков під час круглого столу в Укрінформі.
“Для того щоб наблизитися до НАТО, Україна має зосередитися на системних змінах для того, щоб реформи стали сталими та незворотними. Важливо розуміти, що впровадження євроатлантичних норм і принципів означає фундаментальні зміни у менталітеті, у тому, як інституції працюють та співпрацюють. Без фундаментальних змін суто впровадження технічних стандартів не дадуть тих результатів, яких Україна прагне”, - зазначив він.
Водночас Вінніков підкреслив, що із початком російської агресії проти України співпраця між НАТО та Україною у політичному та практичному вимірах стала “безпрецедентною”.
Він відзначив, що нині Україна стикається зі значними зовнішніми та внутрішніми викликами, проте союзники НАТО прагнуть, аби держава стала справжньою історією успіху.
“Вони (союзники Альянсу — ред.) переконані, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка чітко прагне до демократії та правовладдя, є запорукою безпеки не тільки в Східній Європі, а в усьому Євроатлантичному регіоні”, - наголосив голова Представництва НАТО.
Вінніков відзначив, що Україна вже реформується, поставивши собі дуже “амбітну мету” імплементувати стандарти та принципи НАТО до 2020 року. Він також зауважив, що за допомогою міжнародної спільноти Україна дуже активно працює для посилення своїх оборонних спроможностей і провадження реформ.
НАТО ніколи не визнає анексію Криму - директор Офісу зв'язку НАТО в Україні
Прагнення НАТО щодо партнерства з Україною лишаються неухильними. Нелегальна анексія Криму ніколи не визнається НАТО.
Про це заявив голова представництва, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков під час круглого столу «Україна - НАТО. Рік зближення та інтеграції. Плани, очікування та підсумки взаємодії» в Укрінформі.
«Прагнення НАТО щодо партнерства з Україною лишаються неухильними щодо політичної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Це не обговорюється. Нелегальна анексія Криму не визнається і не визнається ніколи. І позиція НАТО щодо того, що відбувається на сході України, також лишається дуже чіткою», - наголосив Вінніков.
Він підкреслив, що наступний рік буде дуже насичений у плані співпраці України і НАТО.
«Дуже багато викликів стоятиме, але впевнений, що політичний діалог продовжуватиметься на вищому рівні також», - підкреслив директор Офісу зв'язку НАТО в Україні.
У РНБО сподіваються на ухвалення закону про основи нацбезпеки наступного року
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко сподівається, що законопроект про основи національної безпеки буде ухвалений наступного року.
Про це він заявив під час круглого столу «Україна - НАТО. Рік зближення та інтеграції. Плани, очікування та підсумки взаємодії» в Укрінформі.
«Фактично завершено розробку базового закону про основи національної безпеки, і я дуже сподіваюся, що наступного року він буде ухвалений парламентом», - заявив Литвиненко.
Він також зазначив, що ведеться активна робота над низкою дуже серйозних документів, пов'язаних із реформуванням системи секретності, захисту державної таємниці і з посиленням можливостей української розвідки.
Литвиненко зауважив, що нині здійснюється імплементація Стратегії національної безпеки, Концепції розвитку сектору безпеки оборони України, Стратегічного оборонного бюлетеня. Одним із найважливіших завдань він назвав досягнення взаємосумісності з НАТО, що є першою передумовою для просування України на цьому шляху.
У наступному році, наголосив Литвиненко, у РНБО очікують реалізацію сьогоднішніх досягнень.
«Ми отримали багато напрацювань. Тепер їх треба фіналізувати. Ми вже маємо документи, їх треба приймати. Це дуже складний етап, але його можна зробити, і я переконаний, він буде виконаний у наступному році», - наголосив заступник секретаря РНБО.
Фріз розповіла про борги Верховної Ради у реформуванні сектору оборони
Голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО народний депутат Ірина Фріз розповіла про невиконані зобов'язання України у реформунні сектору безпеки і оборони, зокрема необхідно ухвалити закон щодо гуманітарного розмінування.
Про це вона сказала під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Україна - НАТО. Рік зближення та інтеграції. Плани, очікування та підсумки взаємодії".
"Ми маємо вже певні борги. Якщо відкриємо Стратегічний оборонний бюлетень, який є дорожньою мапою реформування, то ми не виконали ухвалення відповідних законодавчих актів, які дали б нам можливість рухатися далі. Я маю на увазі і утворення ВСП, яке мало бути утворене ще у 2016 році, і безпосередній закон щодо гуманітарного розмінування", - сказала Фріз.
Вона також додала, що Верховна Рада ще має ухвалити закон про національну безпеку.
"Також є певний наш борг щодо концепції реформування Служби безпеки України... Загальна концепція була б позитивним сигналом для Української сторони щодо підтвердження реформування сектору безпеки і оборони", - сказала Фріз.
Вона також розповіла про позитивні рішення парламенту в реформуванні оборонної сфери.
"Підсумовуючи рік, що минув, на рівні парламентської співпраці можна говорити про певні позитивні зрушення. Крім закону про визначення зовнішнім пріоритетом нашої політики не просто досягнення критеріїв, а безпосереднє набуття членства в НАТО. Також отримали честь приймати у 2020 році Парламентську асамблею НАТО в Києві. Це великий кредит довіри до нашої держави і парламенту, який має брати активну участь у забезпеченні реформування, зокрема сектору безпеки і оборони", - зауважила Фріз.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
