Насильство і тортури на окупованому Донбасі: покарання невідворотне
Організатор: Офіс Уповноваженого Президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції при залученні Програми “Радник з питань ВПО”.
Учасники: Ірина Лоюк - координатор проекту документування злочинів Програми “Радник з питань ВПО”; Олена Сек - військовий психолог; Ліана Мороз - МФ “Відродження”; Володимир Щербатенко - Східноукраїнський центр громадських ініціатив; Оксана Косенко - Проект ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”; Ольга Гвоздьова, Мельник Наталя - ГО “Донбас СОС”, Аліна Павлюк, Надія Волкова - Українська Гельсинська спілка з прав людини; Роман Побіван - Truth hounds; Наталя Шапошник - ГО "Блакитний птах"; Георгій Тука - заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; представники Міністерства оборони України, Служби безпеки України.
Модератор: Наталія Зарецька.
Коротко. У 2015 році Верховна Рада України визнала юрисдикцію Гаазького трибуналу (Міжнародного кримінального суду) щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які вчиняються вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР". Відтоді Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) приймає документи для аналізу ситуації в районах збройного конфлікту в Україні. За результатами свідчень щодо злочинів, скоєних проти українських громадян, прийматиметься рішення про порушення кримінальної справи в міжнародному суді відносно очільників терористичних угруповань Донбасу та Росії. Трибунал в Гаазі обере покарання військовим злочинцям.
Державні органи і неурядові організації збирають свідчення про злочини проти українських громадян, які мали особливо тяжкі наслідки, документують їх та передають до Гааги.
На засіданні «круглого столу» будуть представлені напрацювання представників неурядових організацій у сфері документування злочинів та співпраці з МКС; результати координації з органами державної влади. Налагодження співпраці між усіма залученими до документування особами значно посилить позиції України на міжнародній арені, зокрема в Міжнародному кримінальному суді.
Координатор заходу: Лоюк Ірина (095-538-87-22), iloiuk@radnyk.org
Підсумкові матеріали:
В Офісі уповноваженого Президента наголошують на необхідності єдиної бази злочинів, скоєних на окупованих територіях
В Україні необхідно створити єдину державну базу злочинів і правопорушень, скоєних на окупованих територіях.
Про це сказала керівник Офісу уповноваженого Президента з питань реабілітації ветеранів АТО Наталія Зарецька на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: "Насильство та тортури на окупованому Донбасі: покарання невідворотне".
"Питання об'єктивності розслідування вчинених злочинів, ким би вони не були вчинені - це тонкий момент, це питання неупередженості й оцінки дій кожного учасника. У цьому питанні не може бути індульгенції. Є права людини, які треба захищати. Треба створити єдину державну базу вчинених злочинів і правопорушень на цих територіях (окупованих. - ред)", -сказала Зарецька.
Вона зауважила, що йдеться не лише про Донбас, а й про окупований Крим. Зарецька зауважила, що Міжнародний кримінальний суд не зможе провести розслідування і дати оцінку всім злочинам, тому Україна сама має розслідувати ці злочини на національному рівні.
Гарним досвідом співпраці Зарецька вважає взаємодію між прокуратурою Криму та громадськими організаціями і МінТОТ. Зокрема, у її межах була створена спільна робоча група. "Це треба взяти на озброєння й іншим органам, зокрема військовій прокуратурі та ГПУ", - зазначила вона.
На думку керівника Офісу, важливим питанням є налагодження співпраці між громадськими організаціями і державними органами у питанні стандартизації документування скоєних злочинів. У цьому контексті необхідно забезпечити навчання представників прокуратури, Нацполіції, особливо східних регіонів. Не менш важливим аспектом є і надійність свідчень.
"Мають бути відпрацьовані уніфіковані критерії виявлення і встановлення злочинів, які мають місце на окупованій території", - наголосила Зарецька.
Громадські організації ідентифікували місце проживання більше 1,5 тисячі військовослужбовців РФ, які брали участь в анексії Криму - Тука
Неурядові організації зібрали 80 відсотків матеріалів про причетність російських військ до подій у Криму та на Донбасі, матеріали передані до різних міжнародних судових інстанцій.
Про це повідомив на засіданні круглого столу в Укрінформі заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.
"За моїми оцінками, серед матеріалів, які задокументовані і передані до різних судових інстанцій і не тільки до Міжнародного кримінального суду, відсотків 80 - це матеріали, які зібрані неурядовими організаціями", - сказав Тука.
Він зауважив, що після того, як Мін'юст і МЗС почали свою діяльність відносно позовів у міжнародні структури щодо дій російсько-окупаційних військ, було замало задокументованих свідчень. І тоді розпочалася співпраця з громадськими структурами. Тепер такі організації, як "Стоп-терор" та "Інформ-Напалм", як офіційна сторона обвинувачення з боку України, залучені до всіх судових процесів.
Неурядові організації лише по Криму ідентифікували місце проживання більше 1,5 тисячі кадрових російських військовослужбовців, які брали безпосередню участь в анексії Криму.
Стосовно подій на Донбасі, то вже встановлено кілька десятків тисяч конкретних осіб, які підозрюються у вчиненні незаконних дій на території України. Існують незаперечні докази присутності регулярної російської армії на Сході. Крім того, задокументована й велика кількість злочинів, скоєних відносно мирного населення з боку бойовиків та окупантів.
Водночас Тука висловив переконання, що треба судити людей, які вчинили злочини незалежно від його статусу. "Не може надавати індульгенцію, особливо щодо скоєння особливо тяжких злочинів, участь в АТО. Прикрі, але реальні випадки скоєння злочинів представниками ЗС чи добровольцями так само треба документувати", - сказав він.
За словами Туки, він розуміє, що вкотре лунатимуть звинувачення, що "влада саджає патріотів. Але я не можу назвати патріотом людину, яка вдень зі зброєю в руках захищає нас на Сході, а наступного дня грабує цивільних". Заступник міністра зауважив, що це поодинокі випадки, які не треба "віддзеркалювати на всю українську армію, але їх також треба розслідувати".
Він висловив переконання, що покарання винних необхідне. "Коли ми будемо відверто про це казати, тоді ми можемо розраховувати на стійкий мир на території Донбасу", - зазначив Тука.
МінТОТ досі не отримав списки звільнених з полону, тому не може розпочати виплати - Тука
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб досі не отримало списки визволених заручників, тому не може розпочати виплати грошової допомоги.
Про це сказав заступник міністра Георгій Тука на засіданні круглого стілу в Укрінформі на тему: "Насильство та тортури на окупованому Донбасі: покарання невідворотнє".
"Минулого понеділка Служба Безпеки публічно відзвітувала, що в наше міністерство передала перелік із 72 осіб. На підставі цього переліку громадян ми можемо почати робити виплати їм. Але, на вчорашній вечір, ще досі ми цього переліку не отримали", - зазначив Тука.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко направила в Кабмін два запити щодо невиконання урядом його рішення про надання грошової допомоги звільненим із полону заручникам.
Нагадаємо, 27 грудня відбувся один із наймасовіших обмінів утримуваними особами між Україною та самопроголошеними терористичними організаціями "ДНР" і "ЛНР".
31 січня 2018 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про соціальну підтримку осіб, звільнених з полону, якою передбачено надання їм грошової допомоги у розмірі 100 тис. грн кожному.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк