Навіщо потрібен Закон про адміністративну процедуру
Організатори: Центр політико-правових реформ; Міністерство юстиції України.
Учасники: Світлана Глущенко - заступник міністра юстиції України; Ігор Коліушко, Віктор Тимощук - експерти Центру політико-правових реформ, члени робочої групи при Мін'юсті з розробки законопроекту про адмінпроцедуру; Др. Грегор Вірант - ключовий експерт проекту «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR)».
Коротко. Під час заходу будуть презентовані перші результати доопрацювання законопроекту про адміністративну процедуру. Для цього в січні 2018 р. створено робочу групу при Міністерстві юстиції України.
Питання для обговорення:
Чого очікувати громадянам і бізнесу від ухвалення закону «Про адміністративну процедуру»?
Чому законопроект про адміністративну процедуру є одним із найочікуваніших від України з боку ЄС?
Чому законопроект, який розробляється майже 20 років, досі не ухвалений?
Як законопроект про адміністративну процедуру вплине на ситуацію зі скандальними забудовами та соціальними виплатами?
Довідково. Прес-конференцію організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.
Підсумкові матеріали:
Мін'юст розраховує на завершення розробки законопроекту про адмінпроцедури до жовтня
Міністерство юстиції сподівається на завершення підготовки робочою групою законопроекту про адміністративні процедури, що має кодифікувати всі законодавчі акти у цій сфері, у третьому кварталі цього року.
Про це на прес-конференції в Укрінформі «Навіщо потрібен закон про адміністративну процедуру» сказала голова робочої групи, заступник міністра юстиції Світлана Глущенко.
«На реалізацію стратегії реформування держуправління на 2016-2020 роки затверджено план дій, згідно з яким рекомендований термін подачі законопроекту - третій квартал цього року. Звичайно, треба сподіватись на найкращий розвиток цих подій. Ми принаймні в робочій групі робимо все, аби це прискорити. Будемо намагатися вкластися в ці строки», - наголосила вона.
За її словами, з часу створення оновленої робочої групи, з лютого відбулось 7 засідань групи, на яких «опрацювані ключові положення фундаментальних підрозділів документу». Вона додала, що метою розробки проекту закону є, в тому числі, гармонізація українського законодавства з законодавством Європейського Союзу.
Глущенко підкреслила, що основними новаціями законопроекту на цьому етапі його розробки є те, що ним передбачається безпосередня участь і право особи висловитися і бути почутим до прийняття відповідного адміністративного рішення. Запроваджується новий інститут зацікавлених осіб, що стосується людей, на чиї права, обов'язки та інтереси прямо чи опосередковано впливає адміністративний акт. Законопроектом також пропонується зобов'язати владні органи мотивувати свої адміністративні рішення і повною мірою роз'яснювати і інформувати людей про процедуру їх оскарження.
Крім цього, важлива новація стосується інституту мовчазної згоди, яка фактично означає, що якщо особа звернулася до органу з відповідним пакетом документів, її заява буде задоволеною, якщо орган державної влади в установлений законом строк не надав заперечення або не повідомив про продовження розгляду її заяви. «Це, безперечно, унеможливить корупційні прояви та пришвидшить адміністративне провадження в тій чи іншій справі», - підкреслила заступник міністра.
Проектом передбачається також врегулювати процедуру повідомлення особи про прийняття адміністративного акту відповідним органом, принцип «відкритого вікна», а також механізми, що мають на меті ліквідувати забюрократизованість адміністративного життя та розвантажити українські суди.
Екс-міністр державного управління Словенії та ключовий експерт проекту «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR)» Грегор Віланд наголосив, що сторони повинні мати право звернутися до вищої адміністративної інстанції та домагатися судової перевірки адміністративних дій, що стосуються, зокрема інспекційної перевірки, видачі будівельних дозволів тощо. «ЄС рішуче підтримує прийняття закону та включив його до індикаторів для бюджетної підтримки реформи держаного управління », - зазначив експерт.
Разом із цим він наголосив, що розгляд і прийняття відповідного закону буде наражатись на значний супротив через те, що він накладе значні обмеження на державну адміністрацію, включаючи найвищий рівень - уряд та міністерства.
Робота над проектом закону про адміністративні послуги розпочалась в Україні у 1998 році, у 1999 була створена перша робоча група з розробки законопроекту, кілька разів законопроекти розглядались в парламенті, але не були прийняті.
Відео з прес-конференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
