Розбудова системи кризових комунікацій в Україні
Учасники: Валентин Петров - керівник Служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБО; Дмитро Дубов - завідувач відділу інформаційного суспільства та інформаційних стратегій НІСД; Аліна Фролова - радник Міністра інформаційної політики України; Олексій Тарабукін - керівник сектору стратегічних комунікацій Міністерства інформаційної політики України.
Коротко. Учасники заходу представлять результати аудиту кризових комунікацій, проведеного Національним інститутом стратегічних досліджень України, концепцію розвитку системи кризових комунікацій.
Довідково. Захід присвячений обговоренню з експертним середовищем розбудови системи кризових комунікацій в Україні, що реалізується в рамках Дорожньої карти Партнерства зі стратегічних комунікацій між РНБО та НАТО.
Підсумкові матеріали:
МІП у липні запропонує уряду проект розбудови системи кризових комунікацій
Міністерство інформаційної політики готує проект розбудови кризових комунікацій в органах державної влади, який найближчим часом буде внесено на розгляд Кабінету міністрів.
Про це повідомила радник міністра інформаційної політики України, директор Центру стратегічних комунікацій “СтратКом Україна” Аліна Фролова на засіданні круглого столу в Укрінформі.
“Плануємо, що у 3-4 кварталі цього року перейдемо до впровадження. Зараз винесли проект на обговорення з експертами, протягом місяця приймаємо пропозиції та зауваження, а наприкінці липня плануємо вносити все це на затвердження уряду, щоб отримати юридичне підгрунтя для впровадження системи. Ну і 2019-2020 роки - це масштабування системи, розтягнення пілоту на повне функціонування”, - сказала Фролова.
За її словами, перш ніж визначати кроки щодо розбудови кризових комунікацій в органах державної влади Національний інститут стратегічних досліджень України провів аудит кризових комунікацій.
“Респондентами дослідження стали центральні органи виконавчої влади (МІП, МЗС, МОУ, МВС, ДСНС, ДПС, Нацполіція) та інші суб'єкти кризових комунікацій (СБУ, Нацгвардія, Укроборонпром)", - сказав завідувач відділу інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Дубов.
За його словами, в рамках дослідження були проаналізовані блоки кризових ситуацій, які стосувалися нормативно-правового регулювання, наявності координаційних механізмів, моніторингового-аналітичних спроможностей, інструментарію, професійного розвитку та зовнішніх комунікацій. “Нас цікавило, чи готові органи державної влади реагувати в умовах кризи, бо усі ми розуміємо, що органи державної влади - це нормативно підпорядковані структури, і якщо там немає розпорядків та організаційних структур, то зазвичай їм дуже складно відреагувати. Вони не зовсім розуміють, у чому полягає проблемна ситуація”, - сказав Дубов.
Як пояснила Фролова, результати аудиту враховувалися під час напрацювання проекту системи кризових комунікацій, який складається з декількох блоків. “Перший блок - це правове регулювання, Міністерство інформаційної політики розробить концепцію осередку спроможності кризових комунікацій. Це буде основний документ, на який буде спиратися розвиток. Це легалізація усього того, що буде зроблено. Звичайно ж, буде план дій. Всі пропозиції того, як працювати із кризою, варто структурувати та запустити у систему”, - сказала вона.
Фролова зазначила, що буде також запропоновано чітку схему міжвідомчої координації. “Для ситуацій, коли існує криза верхнього рівня, ми пропонуємо ввести координатора з кризових комунікацій стратегічного рівня, тобто людину, яка зможе бути присутня на засіданнях РНБО, на засіданнях уряду, яка зможе таким чином представляти комунікаційну функцію під час прийняття рішень. Наразі, оскільки є обмеження до доступу для комінукаційників, це може бути людина лише рівня міністра чи заступника міністра”, - пояснила вона.
Крім того, Мінінформполітики пропонуватиме створити на базі саме цього відомства групу кризових комунікацій. “Звісно, ця група не має займатись усіма кризами, бо це неможливо. Вона має реагувати, слідкувати за тим, щоб система працювала, та в разі необхідності має включатися та допомагати тому чи іншому міністерству чи відомству. Якщо ж йдеться про кризу верхнього рівня - група братиме активну участь у її розв’язанні”, - сказала Фролова.
Усі медіа-моніторингові ситуаційні центри, які існують, МІП пропонуватиме об’єднати в єдине коло, та забезпечити обмін інформацією, знизити дублювання функцій.
Планується створення центру оцінки інформаційного середовища у Мінінфорполітики для того, щоб мати аналітичний осередок, що зможе робити продукт для кризових ситуацій та запобігати їх виникненню.
Міністерство також планує розробити шаблони інформаційних та прес-матеріалів для вирішення криз, шаблони комунікаційних стратегій та кризових ситуацій, а також мати перелік експертів та ЗМІ, які б могли швидко долучатися до роботи. Такі переліки мають постійно поповнюватися. Восени будуть проведені практичні міжвідомчі навчання спільно з офісом НАТО, урядом та усіма іншими структурами, поінформувала радник міністра інформаційної політики.
“Ми хочемо єдине вікно для зовнішніх комунікацій, тобто комунікацій з населенням та журналістами на базі Укрінформу. Має бути створена лед-платформа для внутрішніх комунікацій і також передбачені комунікаційні кампанії для населення після того, як ми визначмо найбільш типові”, - додала Фролова.
За її словами, є ще низка інших не менш важливих пропозицій, які дозволять побудувати ефективну систему кризових комунікацій в Україні.
Проект реалізується в рамках дорожньої карти Партнерства зі стратегічних комунікацій між РНБО та НАТО.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
