«Повернення Криму: бачення українців». Результати опитування
Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Учасники: Борис Бабін - постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим, професор, доктор юридичних наук; Рефат Чубаров - народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Еміне Джапарова - перший заступник міністра інформаційної політики України; Наталя Беліцер - експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика; Петро Бурковський - керівник Центру дослідження проблем Росії Національного інституту стратегічних досліджень, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА; Ігор Семиволос - виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень; Таміла Ташева - координатор громадської ініціативи «Крим.SOS»; Юлія Тищенко - керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД; Сергій Шаповалов - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Питання до обговорення:
Чи актуально зараз вимагати повернення Україні анексованого Криму?
Які ймовірні сценарії розвитку ситуації довкола окупованого Криму можна очікувати в майбутньому?
Що необхідно робити Україні та її міжнародним партнерам, аби якнайшвидше домогтися повернення території нині окупованого Криму?
Як громадяни України оцінюють майбутнє Криму та перспективи реінтеграції окупованого півострова до складу України?
Довідково. Під час «круглого столу» Ви отримаєте аналітичну записку та прес-реліз із результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 р.
Підсумкові матеріали:
Українці вважають, що Крим досі наш і не готові обмінювати його на Донбас - опитування
Переважна більшість (69%) учасників загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, вважає, що Крим має й надалі залишатися частиною України, і вони не готові обмінювати його на Донбас.
Про це аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов сказав, презентуючи на засіданні круглого столу в Укрінформі результати загальнонаціонального опитування населення України.
"Починаючи з 2016 році українці стабільно висловлюють думку про те, що Крим має залишатися у складі України і частка громадян, які так відповідають, становить 69% населення України. У Західному та Центральному регіонах переконання в належності Криму до України поділяють понад 80% опитаних, на Півдні - 56%, на Сході - 45%", - сказав він.
Водночас і на Півдні, і на Сході російську належність Криму теж підтримує абсолютна меншість - відповідно 3% і 10%. Натомість певна частина населення цих регіонів вважає, що Крим має бути незалежним (на Півдні - 24%, на Сході - 18%).
"Попри великий комплекс проблем, які Україна має сьогодні, більшість населення України (66%) вважають неприйнятним пропозицію "обміняти" Крим на Донбас, тобто, визнати анексований Крим російським "в обмін" на відхід Росії з окупованих територій Донбасу (підтримують такий "обмін" 16%)", - сказав Шаповалов
Найбільш категорично налаштовані проти подібного варіанту встановлення миру на Заході (81%) та у Центрі (77%). Проти такого варіанту переважно налаштовані й на Півдні (56%) та Сході (41%), проте у цих регіонах певна частина жителів згодні з тим, що "треба погоджуватися на будь-які пропозиції, які приведуть до миру, навіть за рахунок Криму" (23% на Півдні і 18% на Сході).
Оптимістичні оцінки перспектив повернення українського контролю над Кримом перевищують песимістичні оцінки: 48% громадян України вважають таке повернення реальним, а 36% - не вірять у таку можливість. Водночас лише 5% вважають, що таке повернення можливе у найближчій перспективі (у травні 2016 року таких оптимістів було 22%). Дещо зріс і рівень невизначеності думок щодо цього питання (з 8% до 17%).
Перевага оптимістичних очікувань щодо можливості повернення Криму формується головним чином жителями Заходу та Центру (серед яких відповідно 65% та 54% вважають повернення Криму реальним), тоді як серед населенняПівдня та Сходу, навпаки, переважають думки про малоймовірність чи й неможливість такого розвитку подій (в обох регіонах песимістичну думку висловили 51% опитаних).
Водночас лише меншість населення (34%) згодна підтримати відновлення фінансових дотацій для Криму з державного бюджету у разі його повернення до складу України, не згодних на дотації істотно більше - 49%. Навіть серед тих респондентів, які висловилися за відновлення належності Криму до України, рівень згоди з витратами на його утримання становить менше половини опитаних (43%), тоді як 41% респондентів не згодні з подібними витратами. Причому порівняно з травнем 2016 р. рівень згоди на дотаційну підтримку Криму знизився (на 7%), а рівень незгоди - трохи зріс (на 6%).
Особисту готовність фінансово підтримати ті чи інші програми, спрямовані на інтеграцію Криму до України, висловили 22% громадян, найбільше - у Західному регіоні (29%), найменше - на Півдні (10%).
Серед чинників, які сприятимуть поверненню українського контролю над Кримом, респонденти, які вважають повернення Криму реальним, найчастіше згадували зміну влади в Росії (39%), посилення санкційного тиску на Росію (32%) та зростання рівня життя в самій Україні (31%). Така трійка чинників залишилася незмінною порівняно з травнем 2016 р., лише дещо зросли сподівання на зміну влади в Росії та трохи зменшилися сподівання на вплив зростання добробуту в Україні. Силовий варіант повернення Криму підтримують лише 10% населення, причому ця частка трохи скоротилася (з 14%) порівняно з травнем 2016 року.
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Стратегія інформаційної реінтеграції Криму буде прийнята протягом місяця - Джапарова
Уряд схвалить Стратегію інформаційної реінтеграції Криму протягом місяця.
Про це перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова сказала на засіданні круглого столу в Укрінформі.
"Стратегія інформаційної реінтеграції Криму буде прийнята протягом місяця. Тому що вже було на позаминулому тижні рішення РНБО, яке примушує фактично Кабінет міністрів прийняти цей документ", - сказала Джапарова.
За її словами, у стратегії містяться чіткі відповіді щодо того, як краще діяти Україні та її міжнародним партнерам, аби якнайшвидше домогтися повернення території нині окупованого Російською Федерацією півострова.
"Стратегія інформаційної реінтеграції Криму частково дає відповідь на те, що має бути зроблено. Тому що ми розуміємо, що коли визначається рамка політико-дипломатичного повернення, є інформаційний сегмент з точки зору роботи не тільки за повернення території, а й за повернення людей, які проживають на території Криму”, - сказала вона.
Перший заступник міністра інформполітики нагадала про те, що МІП постійно проводить комунікаційні кампанії, метою яких є нагадати про те, що Крим - це Україна.
Водночас вона констатувала, що інформаційний простір здебільшого подає картинку про події на півострові, про те, що таке Крим, які там нині відбуваються репресії, є й аргументи стосовно того, чому саме ми маємо повернутися свою території. Але при цьому не пропонується жоден конкретний сценарій такого повернення.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк