Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік

Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік

Укрінформ
19 грудня 11:00 - Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік

Організатор: проект «Громадська синергія» (фінансується Європейським Союзом та реалізується Міжнародним фондом «Відродження») у партнерстві з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Учасники: Іванна Климпуш-Цинцадзе - віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (skype-зв’язок); Хюг Мінгареллі - голова Представництва Європейського Союзу в Україні; Ольга Стефанішина - генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції; Тарас Качка - радник зі стратегічних питань Міжнародного фонду «Відродження»; Олена Павленко - голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, президент DIXI Group; Вероніка Мовчан - академічний директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Ірина Сушко - виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів»; Дмитро Шульга - директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»; Сергій Лещенко - заступник керівника Головного департаменту – керівник департаменту європейської інтеграції Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України;  Дмитро Луценко - незалежний експерт; Сергій Бедаш - заступник директора Департаменту митної політики – начальник відділу політики митних формальностей; Юлія Зайченко - генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства юстиції; Зоряна Міщук - керівник команди/ключовий експерт проекту «Громадська синергія».

Мови заходу: англійська та українська (синхронний переклад).

Коротко. Учасники прес-конференції обговорять основні результати цьогорічної Ради асоціації (Брюссель, 17 грудня). Вони не тільки окреслять нинішню ситуацію з виконанням Угоди про асоціацію – основні здобутки і виклики, але й назвуть ключові завдання та можливості у пріоритетних сферах європейської інтеграції, в яких Україна може та має досягти прориву у наступному році.

Також громадські експерти представлять аналітичний документ щодо перспектив поглиблення європейської інтеграції та необхідні першочергові кроки у таких сферах, як торгівля, митне співробітництво, державні закупівлі, енергетика і юстиція, свобода і безпека тощо.

Довідково. «Громадська синергія» – проект, спрямований посилити участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні. Досягається цього через активізацію двох євроінтеграційних громадських об’єднань – Української сторони Платформи громадянського суспільства і платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Разом вони об’єднують понад 350 неурядових організацій з усіх регіонів України.

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) – національна частина Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує понад 250 організацій.

Підсумкові матеріали:

У січні в Україні очікують місію Єврокомісії для оцінки готовності до приєднання до цифрового ринку ЄС

У січні наступного року в Україну має приїхати офіційна місія Європейської комісії для оцінки правової, інституційної та технічної інфраструктури, необхідної для приєднання нашої країни до цифрового співтовариства ЄС.

Про це на прес-конференції в Укрінформі на тему "Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік" заявила генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

"У липні ми передали (Єврокомісії - ред.) дорожню карту інтеграції України в цифровий ринок Європейського союзу. ЇЇ передача була передбачена додатком XVII Угоди про асоціації з ЄС. Європейська комісія наразі в процесі оцінки цього документа, але вже в січні наступного року в Україну має приїхати офіційна місія Єврокомісії, яка буде оцінювати українську правову, інституційну, технічну інфраструктуру і це, фактично, буде початком переходу у цифровий безвіз", - сказала Стефанішина.

Вона додала, що за підсумками роботи цієї місії Україна очікує отримати конкретні рекомендації щодо поглиблення цього процесу.

"Для нас важливо вийти на спільне бачення і сформувати спільний план дій. Тобто фактично ми розраховуємо, що десь у першій половині 2019 року ми матимемо план цифрової лібералізації з ЄС", - зазначила Стефанішина.

Як повідомлялося, Дорожня карта інтеграції України до цифрового ринку ЄС містить зареєстровані у Верховній Раді законопроекти «Про електронні комунікації» та «Про радіочастотний ресурс України», а також закон «Про електронні довірчі послуги».

Цифрове співтовариство — це віртуальна ІТ-спільнота, яка об’єднує країни Європи та Східного партнерства. Спільнота призначена для створення спільного інформаційного (цифрового) поля з метою спрощення обміну інформацією між країнами — учасницями. Створення цифрового співтовариства з Україною включає реалізацію проектів з мережевої та інформаційної безпеки, кібербезпеки, електронної ідентифікації і довірчих послуг, цифрових навичок та просування інновацій, електронного урядування та відкритих даних.

Проект цифрової спільноти Україна - ЄС 27 липня 2016 року офіційно презентували у Києві Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман та Комісар ЄС з питань цифрової економіки та суспільства Гюнтер Еттінгер.

Україна досягла згоди з ЄС щодо оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію - Климпуш-Цинцадзе

Україна на п'ятому засіданні Ради асоціації з ЄС досягла згоди стосовно оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію у зв'язку із змінами європейського законодавства, що відбулися після її підписання.

Про це заявила віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе по Skype-зв’язку з Брюсселя під час прес-конференції в Укрінформі на тему "Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік".

"Нам вдалося отримати згоду і розуміння Європейського Союзу, що в деяких сферах нам потрібно переходити до оновлення додатків до Угоди (про асоціацію з ЄС - ред.) у зв'язку з тим, що і право Європейського Союзу розвивається, і Україна готова поглиблювати реалізацію цих зобов'язань, щоб максималаьно інтегруватися в окремі ринки ЄС", - сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона додала, що Україна і ЄС, зокрема, дійшли згоди щодо визначення механізму оновлення додатку ХXVII, який стосується енергетики.

"Це для нас є ключовим, принциповим питанням. Для нас важливо, що після проведення всіх реформ в Україні ми можемо розраховувати на ставлення до нас як до країни, яка є частиною внутрішнього Енергетичного ринку Європейського Союзу", - акцентувала віце-прем'єр.

Відповідаючи на запитання, у яких іще сферах, окрім енергетичної, потрібно оновити додатки до Угоди, вона заявила, що насамперед ідеться про сферу цифрового ринку.

"Ми говоримо про XVII додаток. Ми маємо конкретне бачення з боку України, як би ми пропонували його оновити", - сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що на момент закінчення перемовин з Євросоюзом щодо укладання Угоди про асоціацію ЄС мав дуже невелике регулювання у цій галузі, але за останні 10 років він суттєво просунувся.

"Ми вважаємо, що розвиваємося у такому напрямку, що можемо взяти на себе ці зобов’язання, і зацікавлені в тому, щоби наше законодавство і наші процедури були гармонізовані з Європейським Союзом", - резюмувала віце-прем'єр.

Як вона додала, Україна і ЄС вже оновлювали деякі додатки до Угоди, для кожного з них є певна процедура, деякі вимагатимуть ратифікації, і це потребуватиме відповідної роботи з країнами-членами ЄС.

Наступні переговори Росії, України та ЄС щодо транзиту російського газу можливі у середині січня - Мінгареллі

Віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович на п'ятому засіданні Ради асоціації Україна-ЄС запропонував провести тристоронні газові переговори щодо нового контракту на транспортування російського газу в середині січня 2019 року.

Про це заявив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х'юг Мінгареллі на прес-конференції в Укрінформі на тему "Підсумки Ради асоціації Україна-ЄС: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік".

"Віце-президент ЄС у справах енергетики поінформував, що є нова пропозиція - провести тристоронні переговори за участю України та Росії щодо нового контракту з транзиту російського газу в середині січня", - сказав Мінгареллі.

Він також поінформував, що Шефчович на засіданні Ради асоціації звернув увагу на необхідність продовження анбандлінгу "Нафтогазу" та компаній, які займаються розподілом електроенергії, а також забезпечення незалежності енергоргорегуляторів та прозорості у розподілі газу.

Як відомо, після 2019 року завершиться контракт на транзит російського газу територією України.

Європейський Союз та Україна провели п'яте засідання Ради асоціації 17 грудня у Брюсселі.

Єврокомісія за підсумками зустрічі віце-президента ЄК Мароша Шефчовича і глави МЗС України Павла Клімкіна 5 грудня повідомила, що наступні тристоронні переговори Росії, України та Євросоюзу з питань транзиту російського газу можуть відбутися на початку 2019 року.

Відео заходу:

Англійську версію дивитись тут

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-