Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи

Організатори: Інститут економіки та прогнозування НАН України; Центр «Соціальний моніторинг».

Учасники: Ольга Балакірєва -  к.соц.н., завідувач відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ІЕП НАНУ; Олена Бородіна  - член-кореспондент НАНУ, завідувач відділом економіки і політики аграрних перетворень ІЕП НАНУ; Сергій Киризюк – к. екон. н., н.с. відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕП НАНУ; Любов Молдаван -  д-р екон. н., головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ІЕП НАНУ; Тамара Осташко - член-кореспондент НАНУ, завідувач відділом секторальних прогнозів та кон’юнктури  ринків ІЕП НАУ;  Ольга Попова - д-р екон. н., головний науковий співробітник відділом економіки і політики аграрних перетворень ІЕП НАНУ;  Ігор Прокопа - д-р екон. н., головний науковий співробітник відділом економіки і політики аграрних перетворень ІЕП НАНУ;  Дмитро Дмитрук – к.соц.н., директор Центру «Соціальний моніторинг»;  Володимир Грановский - голова Спостережної ради Агентства гуманітарних технологій;  Олег Корбан - представник політичної партії «Аграрна партія»; Денис Марчук -  заступник голови Всеукраїнської «Аграрної Ради»; Володимир Олефір - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків; Олена Шубравська - проф., д-р економічних наук, завідувач відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі.

Питання до обговорення:

Соціальна політика.

Людський та природно-ресурсний потенціал.

Аграрний бізнес та сектор економіки.

Сільський туризм: інновації та технології.

Якість життя селян: соціальна допомога.

Формування громад та  самоврядування.

Державна політика: підтримка села.

План дій на перспективу: стратегічні бачення.

Коротко. Учасники «круглого столу»  презентують результати  Інституту економіки та прогнозування НАН України  та соціологічного опитування Центру «Соціальний моніторинг».

Підсумкові матеріали:

Сільське населення України за 10 років скоротилося на 16% - експерт

Кількість сільського населення України з 2008 року скоротилася на 16%.

Про це в Укрінформі під час круглого столу на тему “Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи” повідомила завідувач відділом секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України Тамара Осташко.

“Загальна кількість населення - 42,1 млн постійних жителів. З них сільських жителів - 31,1%. Якщо взяти показники 2018 року, фактично за 10 років приблизно на 16% скоротилась чисельність сільського населення. Економічно активного сільського населення від 15 до 70 років зараз 5,6 млн осіб”, - сказала Осташко.

Вона зазначила, що рівень зайнятості сільського населення у першому кварталі 2019 року становив 62,2%, міського населення - 68,2%. За інформацією науковця, загальна кількість зайнятих у сільському господарстві - 2,9 млн осіб. Рівень безробіття серед сільського населення України становить 10,9%, серед міського населення - 9%.

“Наші колеги із відділу аграрних перетворень дали нам такі дані, що частка самозайнятих і безкоштовно працюючих серед зайнятих у сільському господарстві складає - 79,5%. Інша вражаюча цифра - це обсяги трудової міграції. Якщо за офіційними даними кількість трудових мігрантів становить близько 7% від соціально-активного населення, то за неофіційними оцінками, кількість трудових мігрантів із села складає 2 млн осіб. Якщо кількість активного сільського населення - 5,6 млн осіб, то 2 млн трудових мігрантів - це багато”, - зауважила Осташко.

Половина орних земель України відноситься до категорії деградованих - науковець

Половину орних земель України науковці відносять до категорії деградованих.

Про це в Укрінформі під час круглого столу на тему “Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи” повідомив науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України Сергій Киризюк.

“Високий рівень розораності дійсно дозволяє нам залишатися серед лідерів експорту сільськогосподарської продукції, але з іншого боку це загрожує виснаженням природно-ресурсного потенціалу України. Свідченням цього є те, що половина орних земель України відноситься науковцями до категорії деградованих. Ще близько 10 млн га земель — закислені. Також близько 2 млн ґрунтів засолені. Це є наслідком низької агрономічної культури і обмежує можливості використання всього природно-ресурсного потенціалу України”, - сказав Киризюк.

Він зазначив, що природно-ресурсний потенціал України переважно сконцентрований у сільському та лісовому господарствах.

“Двітретини всієї площі України складають саме земельні ресурси і 78% цих площ становлять орні землі. Близько 19% - пасовища та сінокоси і 2% - це багаторічні насадження. Рівень розораності в Україні складає 57%. Для прикладу, в розвинених країнах ЄС цей показник в середньому складає близько 30%”, - наголосив науковець.

За його словами, у більшості регіонів України рівень розораності земель суттєво перевищує науково обґрунтовані норми і перевищує 60%, а в окремих регіонах досягає 90%.

Також Киризюк відзначив, що обмеження використання природо-ресурсного потенціалу також пов’язано з низьким вологозабезпеченням України. Наразі лише Закарпатська область та Полісся вважаються повністю забезпеченими водою, а більшість областей України є такими, де існує нестача водних ресурсів. Разом з тим, лише 500 тис. га українських сільськогосподарських земель перебувають під зрошенням. Хоча до 2020 року цей показник має бути доведений до 2 млн га.

Тож, за словами науковця, найближчі роки в Україні потрібно зменшити розораність землі, вивести з обробітку 3,5 млн га земель, а також відновити частку лісів до 25% від загальної площі, зокрема звернути увагу на розширення полезахисних лісосмуг.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк