Запровадження класичного суду присяжних в Україні
Організатор: Міністерство юстиції України.
Учасники: Олександр Банчук - заступник міністра юстиції, співавтор законопроєкту; Андрій Костін - голова комітету ВРУ з питань правової політики; Олександра Матвійчук - голова правління ЦГС; Володимир Петраковський - експерт Центру політико-правових реформ; Михайло Савва - голова правління експертної групи "Сова", співавтор законопроєкту.
Коротко. Як повідомляють організатори, хоча в Конституції України і передбачене право на суд присяжних для всіх громадян, принцип її роботи зараз спирається на радянську практику. Її використання призвело до викривлення цієї ідеї як механізму, якому може довіряти населення, який важко підкупити та який дозволить звичайним громадянам контролювати прозорість та справедливість української судової системи.
На вирішення цих проблем експерти та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроєкти:
- проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних (реєстраційний № 2709);
- проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя (реєстраційний № 2710).
Підготовлені законопроєкти покликані вирішити ці проблеми та забезпечити незалежність присяжних від головуючого судді на законодавчому рівні. Під час пресконференції експерти та автори законопроєктів розкажуть, яким буде суд присяжних в Україні.
Додаткова інформація за тел.: 271-17-62, e-mail: press@minjust.gov.ua
Підсумкові матеріали:
Суд присяжних докорінно змінить судову систему і дозволить повернути довіру до неї - правозахисники
Активне впровадження в Україні суду присяжних змінить судову систему та дозволить повернути довіру населення до неї.
Про це сказала голова правління Центру громадянських свобод (ЦГС) Олександра Матвійчук на пресконференції в Укрінформі.
“Суд присяжних докорінно змінить судову систему зсередини. ...Коли зараз виступають адвокати і прокурори, то враження, що вони виступають не для публіки: говорять складними конструкціями собі під ніс, і складно зрозуміти структуру, логіку та публічність їхніх позицій. А тепер вони будуть поставлені перед умовою, коли вони мають переконати людей, звичайних представників народу, у правильності своєї позиції”, - зазначила Матвійчук.
За її словами, за таких обставин сторони будуть вимушені змінити підходи до підготовки та виголошення своєї позиції, а це, наголошує Матвійчук, “підвищить змагальність процесу, підвищить якість та ефективність роботи органів досудового розслідування і тим самим забезпечить більше гарантій, права на справедливий суд”.
“По-друге, суд присяжних - це те, що дозволить потроху повертати довіру до судової системи, яка так необхідна для того, щоб в Україні утверджувалося верховенство права. І дослідження показують, що в тих країнах, де існують суди присяжних, довіра населення до судів більше, тому що вони самі стають частиною судового процесу. Більше того, це має величезний вплив на підвищення їхньої особистої правової культури і правосвідомості”, - вважає правозахисниця.
Вона зауважила, що згідно з дослідженнями ЦГС, “в Україні склалася ситуація низької довіри до судової системи, що коли права людей порушуються, то люди, за їхнім власним свідченням, воліють звертатися до ЗМІ, до впливових знайомих, до рідних, і суд, як інструмент захисту прав людини, знаходиться далеко не на першому і навіть не на третьому місці”.
“Ми знаємо, що відповідно до статті 24 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через суд присяжних. І нібито у нас існує суд присяжних, принаймні так він називається у нашому законодавстві. Справа в тому, що ми всі ці роки живемо в ситуації імітації. Те, що ми називаємо судом присяжних, насправді судом присяжних не є. Це шефенський суд - суд народних засідателів, який дістався нам у спадок від радянської системи”, - зауважила Матвійчук.
Вона пояснила, що суд присяжних - “це суд факту, він відрізняється від суду права, який здійснюють професійні судді, і в шефенському суді судді мають вплив на представників народу, на народних засідателів, і можуть впливати і визначати тим самим їхнє рішення”.
Натомість, зауважила Матвійчук, у суді присяжних судді не мають жодного впливу на те рішення, яке визначають представники народу.
“В цьому докорінна різниця. Це дві різні моделі. Не можна сказати, що одна з них апріорі хороша, друга - апріорі погана. Просто в країнах з низькою правовою культурою із нерозвиненою судовою системою - такою, до якої тимчасово, як ми сподіваємося, належить Україна, шефенський суд - тобто суд народних засідателів, не працює так ефективно, як працює в країнах з розвиненою правовою культурою і незалежною судовою системою”, - пояснила Матвійчук.
Вона також висловила підтримку зареєстрованим у Верховній Раді законопроєктах щодо суду присяжних, внесених Кабінетом міністрів.
Як повідомлялося, у Верховній Раді України 2 січня 2020 року зареєстровані два законопроєкти щодо суду присяжних, внесені Кабміном, а саме: законопроєкт “Про внесення змін до Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” щодо удосконалення порядку формування списку присяжних (№ 2709) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя” (№ 2710).
Цими законопроєктами планується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого у кримінальних провадженнях, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Рішення у цих справах прийматимуться судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно з законопроєктами, список присяжних формується та затверджується територіальними управліннями Державної судової адміністрації України на підставі інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців, та в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
До списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та дали згоду бути присяжними.
Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності територіальними управліннями Державної судової адміністрації України.
У Мін’юсті готові до консультацій щодо законопроєктів про суд присяжних
Міністерство юстиції готове до проведення консультацій з приводу внесених Кабінетом міністрів законопроєктів про суд присяжних.
Про це сказав заступник міністра юстиції, співавтор законопроєкту Олександр Банчук на пресконференції в Укрфнформі.
“Ми очікуємо, що протягом року це питання повинно вирішитися у парламенті. У будь-якому випадку ми з боку виконавчої влади запропонували механізми і готові до будь-яких компромісів, консультацій і доповнень, виправлень відповідних законопроєктів. І зараз, можемо так сказати, м’яч на полі парламенту. І ми очікуємо, що нам вдасться реалізувати нарешті відповідні положення Конституції щодо суду присяжних”, - сказав Банчук.
Він повідомив, що у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, внесені Кабінетом міністрів, якими передбачаються зміни до закону “Про судоустрій та статус суддів” щодо формування списку присяжних, до Кримінального процесуального кодексу та закону “Про Державний реєстр виборців”.
“Основні речі — склад, питання, які вирішуються судом присяжних, порядок формування списку. Наразі законопроєкти передбачають, що це будуть здійснювати відповідні підрозділи Державної судової адміністрації на підставі Державного реєстру виборців і також питання підсудності суду присяжних”, - розповів Банчук.
Водночас голова комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін зауважив, що парламент повинен гарантувати українцям можливість брати участь у суді присяжних, як то передбачено Конституцією України.
“Якщо Конституція гарантує особі можливість участі в суді присяжних, можливість бути судимим судом присяжних, то наше завдання як парламенту гарантувати це право. А гарантувати це право можливо тільки через запровадження дійсно справжнього суду присяжних, у якому функції офіційного судді та функції представників народу є розділеними. І кожна з частин цього суду присяжних чітко виконує свою роль”, - зазначив Костін.
Він також звернув увагу на те, що державними будівельними нормами України, прийнятими у 2010 році, передбачено приміщення саме для класичного суду присяжних.
“Не для того суду, який ми маємо зараз, - імітації, а для класичного суду присяжних. Тобто навіть ті люди, які розробляли державні будівельні норми для приміщень судів спиралися на ідею, яка була закладена в Конституції і вони чекали, що, мабуть, одного дня в Україні запрацює справжній суд присяжних”, - розповів депутат.
Як відомо, у Верховній Раді України 2 січня 2020 року зареєстровані два законопроєкти щодо суду присяжних, внесені Кабінетом міністрів України, а саме: законопроєкт “Про внесення змін до Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” щодо удосконалення порядку формування списку присяжних” (реєстраційний № 2709) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя” (реєстраційний № 2710).
Цими законопроєктами планується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого у кримінальних провадженнях, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Рішення у цих справах прийматимуться судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно з законопроєктами, список присяжних формується та затверджується територіальними управліннями Державної судової адміністрації України на підставі інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців, та в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
До списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та дали згоду бути присяжними.
Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності територіальними управліннями Державної судової адміністрації України.
Відео з пресконференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
