Виклики і загрози Чорноморського регіону. Чи можливі нові загострення?

Організатор: Центр глобалістики «Стратегія ХХІ».

Учасники: Михайло Гончар - президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Київ; Моніка Присакаріу - Чорноморський Трастовий Фонд, Бухарест; Віталій Мартинюк - виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Київ; Михайло Самусь - заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння,  модератор; Андрій Клименко - головний редактор BlackSeaNews, координатор Морської експертної платформи, Київ; Борис Бабін - головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, Київ; Юрій Федоров - російський військово-політичний експерт; Марія Томак - співкоординаторка Медійної ініціативи за права людини, Київ; Ігор Стукаленко - керівник енергетичних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Київ; Гела Васадзе - ведучий програми «Велика гра», Тбілісі; Георге Вісан - координатор безпекових й оборонних програм Румунського енергетичного центру, Бухарест; Богдан Устименко - юрист.

Коротко. Під час заходу представники Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» представлять підсумкову аналітичну записку щодо стану чорноморської безпеки, підготовлену за результатами річного моніторингу ситуації у Чорноморському регіоні в рамках проєкту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців», який реалізує Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду, проєкту Німецького фонду Маршалла США.

Як повідомляють організатори, Чорноморський регіон залишається у фокусі уваги міжнародної спільноти з огляду на існуючі, нові та потенційні загрози його безпеці. Військово-політична напруга в Азовському, Чорному та Середземному морях наростає. Генератором напруги виступає Росія, яка усе більш відверто демонструє своє військове домінування в Азово-Чорноморському басейні. Раптові приведення в бойову готовність та військові навчання російських військ, посилення системи ППО, візит В. Путіна в Крим, підготовка до стратегічних військових навчань «Кавказ 2020» і демонстрація агресивної риторики у зовнішній політиці Кремля вказують, що керівництво РФ не змінюватиме свого мілітаристського курсу.

Багатосторонні навчання «Сі бриз 2020», які з 20 по 26 липня йшли в акваторії Чорного моря, не залишились поза увагою Росії. Російська сторона, вже традиційно, вдалась до відвертих провокацій, зневажаючи не тільки країн-учасниць навчань, але й норми міжнародного права.

Питання до обговорення:

- Які реальні наміри Росії у військовому вимірі?

- Чи може демонстрація військової сили РФ перерости у відкриті військові дії проти України?

- До яких провокацій може вдатися російська сторона?

 - Які наслідки має російська агресія для захисту прав людини в окупованому Криму?

- Чи можна перемогти Росію у правовому вимірі?

- Як бачать ситуацію у Чорномор’ї з Кавказу і Балкан?

Питання до спікерів можна поставити на Facebook сторінці https://www.facebook.com/CGSS21/, або ж надіслати заздалегідь координатору заходу - Віталію Мартинюку: e-mail: info@geostrategy.org.ua, тел.: (095) 085-9241.

Для перегляду дискусії у форматі Zoom, де буде забезпечений синхронний переклад українська-англійська мови, до 12:00 30 липня 2020 року заповніть онлайн форму за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeqOldghbgwMqyzZ8dSHjL0y3NnOYcU37EpfrgYv5vPLvo_Hw/viewform

Круглий стіл відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених законодавством. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Більшість акваторії Чорного моря вже контролює Росія - експерт

По суті більшість акваторії Чорного моря вже контролюється Росією.

На цьому наголосив Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» під час онлайн-круглого столу в Укрінформі на тему: «Виклики і загрози Чорноморського регіону».

«По суті підводний і надводний простір Чорного моря де-факто перебуває під ретельним контролем російської сторони. Контроль підводного простору здійснюється за допомогою гідроакустичних систем. Завершення будівництва газогону «Турецький потік», який перетинає повністю Чорне море з північного сходу на південний захід, допоміг Росії встановити системи моніторингу підводного простору. Таким чином більшість акваторії Чорного моря вже контролюється Росією», - зазначив Гончар.

За його словами, нещодавні навчання «Сі Бриз 2020», коли корабель берегової охорони ФСБ Росії вдався до дій щодо іспанського фрегата під час слідування його до зони проведення навчань, показали, що Росія має намір діяти чимдалі брутальніше, нахабніше і цинічніше.

«Це спроба показати Альянсу – хто контролює Чорне море - навіть під час навчань НАТО. По суті російська сторона витискувала учасників навчань, як вони сказали – з виключної морської економічної зони РФ, що абсолютно не відповідає реальному стану речей, тому що це виключна морська економічна зона України, і зона навчань була заздалегідь закрита. Росія ж вдалася до перекриття цієї зони в останній момент. І ці дії не можна кваліфікувати інакше, як провокативні», - наголосив Гончар.

На його думку, те саме відбуватиметься і в Балтійському морі, якщо Росія добудує «Пвнічний потік-2». Вона створить переваги перед НАТО з точки зору контролю морського простору, і це ще один аргумент на користь позиції США щодо протидії цьому проєкту.

«Росія й далі йде шляхом ескалації, і нам треба спільними зусиллями з нашими партнерами в регіоні Чорного моря, з партнерами з Альянсу вибудувати механізми протидії такій поведінці, доки не пізно. Це фактично насмішка над Альянсом. І в майбутньому буде спроба перекрити всю зону проведення навчань», - застеріг експерт.

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», який очолює Гончар, представив підсумкову аналітичну записку щодо стану чорноморської безпеки, підготовлену за результатами річного моніторингу ситуації у Чорноморському регіоні в рамках проєкту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців», який реалізує Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду, проєкту Німецького фонду Маршалла США.

Ситуація в Чорному морі є катастрофічною через агресивні дії РФ - експерт

Ситуація в Чорному морі є вже не просто загрозливою, а катастрофічною через агресивні дії Росії.

Про це заявив Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння під час онлайн-круглого столу в Укрінформі на тему: «Виклики і загрози Чорноморського регіону».

«Ситуація є вже не те що загрозливою, а катастрофічною, а дії України, м'яко кажучи, недостатні», - наголосив Самусь.

За його словами, співвідношення сил між ЧФ РФ і ВМС України - 15-ть до 1-го; у Криму у росіян - близько 200 ракет в одному залпі, в України – 0; підводних човнів - у них 7, у нас – 0. І це, на його думку, показує катастрофічну ситуацію з військової точки зору.

«З військової точки зору Росія повністю контролює ситуацію, і я впевнений, буде нарощувати демонстративну діяльність домінування чимдалі нахабніше», - наголосив експерт.

Тим часом, НАТО, на його думку, не має чіткої стратегії щодо такої зухвалої поведінки Росії і явно програє їй у цьому протистоянні.

«НАТО абсолютно програє в Чорному морі, не має своєї стратегії з конкретними завданнями й планами – як реалізувати конкретні кроки, щоб не допустити ситуації, коли Росія просто не буде допускати, наприклад, в конкретні райони чи перекривати конкретні морські комунікації», - зазначив Самусь.

Він вважає, що Україна не зможе самотужки протистояти Росії на морі й не радить чекати найближчим часом на суттєві зміни у розбудові ВМС України.

«Через один-два роки, на жаль, не відбудеться якихось радикальних змін у ВМС України. У нас є кілька напрямків розвитку, але це дуже нелегкий шлях, і ми вже втратили шість років», - наголосив Самусь.

Водночас у НАТО, на думку експерта, вже зараз є всі можливості, щоб стримати Росію в її захопленні Чорноморського регіону.

Висновки Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, який представляє Самусь, стали частиною підсумкової аналітичної записки щодо стану чорноморської безпеки, підготовленої за результатами річного моніторингу ситуації у Чорноморському регіоні в рамках проєкту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців», який реалізує Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду, проєкту Німецького фонду Маршалла США.

Вірогідність військових дій Росії в Чорноморському регіоні восени становить майже 70% - Клименко

Наприкінці вересня та у жовтні цього року вірогідність військових дій Російської Федерації в Чорному морі становить близько 70-80%.

Про це під час Міжнародного круглого столу онлайн на тему "Виклики і загрози Чорноморського регіону" , який транслював Укрінформ, заявив головний редактор "БлекСіНьюз" (BlackSeaNews), координатор Морської експертної платформи Андрій Клименко.

«Ми оцінюємо вірогідність війни в цьому році, за нашими відчуттями, на Чорному морі близько 70-80%, у всякому разі більше 50%. Терміни коли це буде: кінець вересня-жовтень, коли збігається цілий ряд факторів», - зазначив Клименко.

Зокрема, йдеться про активну фазу та концентрацію всіх військових сил РФ в Чорноморському регіоні під час навчань «Кавказ 2020» та місцеві вибори в України.

«Жовтень – це новий фактор ризику, це місцеві вибори. І ми побачимо, як на цих місцевих виборах проросійські сили в Україні, які все ще існують, будуть розхитувати ситуацію в окремих місцевих громадах, а ці місцеві громади у нас всі на узбережжі Азовського та Чорного морів, і звідти будуть кричати і вимагати допомоги від Путіна», - вважає Клименко.

Ситуацію в Чорноморському регіоні загострює і відкриття залізниці через Керченський міст, збудований окупантами, вважає експерт. Клименко відзначив, що скептично ставиться до заяв українського військового керівництва про те, що начебто склад військового угрупування Росії у Криму наразі недостатній для атаки на Україну.

«Після того, як з’явилось залізничне сполучення Керченським мостом, ця ситуація може змінитись протягом декількох днів шляхом перекидання (військ – ред.) залізницею на північ Криму до Джанкою, до Армянська, до Красноперекопська», - зазначив Клименко, додавши, що треба пам’ятати про докорінну зміну політичного режиму в Росії з «авторитарної демократії на персоналістську диктатуру».

На думку Клименка, Туреччина також не повинна послаблювати пильність, адже тяжіння Росії до заволодіння протоками Босфор і Дарданелли нікуди не поділось ще з часів Російської імперії.

Підсумовуючи виступ щодо ситуації в Чорноморському регіоні, Клименко наголосив, що попри заклики не нагнітати ситуацію, журналісти та експертне середовище повинні постійно говорити про цю проблему. Він зазначив, що завдяки створенню Морської експертної платформи вдалося вивести проблему Чорноморського регіону в центр міжнародного дискурсу. «Сьогодні про небезпечну ситуацію в Чорному морі кажуть в Європарламенті, в Єврокомісії, в Європейській службі зовнішніх дій… і ми бачили, що про загрозу, якщо вірно розповісти, то вона сприймається», - запевнив Клименко.

Водночас він зазначив, що стратегія України повинна полягати в тому, аби звернутись до США та НАТО з проханням «прикрити» Україну на кілька років в цьому регіоні допоки не будуть збудовані ВМС України, сили ППО та створено ракетний щит держави. Також терміново необхідно створювати Військово-морську місію для патрулювання в Чорному морі, вважає експерт.

«Треба створювати негайно Військово-морську місію або ЄС, або НАТО, або ЄС+НАТО+Україна+Грузія, і ця патрульна місія патрулювала б Чорне море по основних шляхах від Босфору до Одеси, від Босфору до Батумі. Присутність там натівського прапора стримуватиме подальшу російську агресію»», - зазначив експерт.

Клименко також вважає, що на часі активізувати в політичній площині й питання членства України та Грузії в НАТО.

Залежність країн Чорноморського регіону від імпорту газу і нафти залишається через монопольні поставки з РФ — експерт

Залежність країн регіону від імпорту газу і нафти залишається високою, у першу чергу, через монопольні поставки природного газу з Російської Федерації.

На цьому акцентував керівник енергетичних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Ігор Стукаленко під час онлайн-круглого столу на тему: "Виклики і загрози Чорноморського регіону", що транслював Укрінформ.

“Залежність країн регіону від імпорту газі і нафти залишається високою і наразі. В першу чергу, через монопольні поставки природного газу з Російської Федерації. Росія продовжує багаторічні намагання виключити Україну з ланцюга поставок газу в ЄС. В арсеналі — ті самі методи: будівництво геополітично вмотивованої газотранспортної інфраструктури, ігнорування європейського енергетичного законодавства, провокування газових криз з намаганням перекласти відповідальність”, - зазначив Стукаленко.

Експерт нагадав, що черговий російський обхідний проєкт - “Турецький потік” - запущено з 1 січня.

“Чи посилило це енергетичну безпеку країн регіону? Питання риторичне, адже Turkish Stream доставляє ті самі обсяги російського газу, але іншим маршрутом. Трансбалканський газопровід, який добре вирішував транпортні завдання щодо газу і мав вільні потужності, наразі простоює”, - сказав Стукаленко.

Він також додав, що залежність виключно від поставок газу по Турецького потоку, становить великі ризики для країн Південний Європи.

Говорячи про загрозу діяльності “Газпрому” та інших російських енергетичних компаній в регіоні, експерт нагадав, що в 2012 році Європейська комісія провела масштабне дослідження щодо дій російського монополіста в Європі.

“Газпром був звинувачений в домінуванні та недоброчесній поведінці на ринках постачання газу в центральній та східній Європі, зокрема, в порушенні статей договору про функціонування Європейського Союзу”, - пригадує Стукаленко.

За словами експерта, боротися з цим допоможе посилення сполученості газових мереж країн регіону та ліквідація ізольованих ринків. Це дії, які підвищують надійність поставок та в підсумку позитивно впливають на споживача. Ідеться про ринки, які не з’єднані з загальною мережею в Європі із наявністю зовнішнього постачальника, який постачає обсяги газу, що перевищують 75%.

Відео (трансляція українською мовою):

Відео (трансляція англійською мовою):