Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі

Організатори: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою.

Учасники: Богдан Ажнюк - директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, директор Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України; Сергій Касянчук - директор Представництва Світового Конґресу Українців в Україні; Ірина Ключковська - директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Лада Рослицька - керівниця досліджень та адвокації Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони, засновниця та керуюча партнерка компанії Black Trident, LLC; Сергій Шаповалов - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Лада Рослицька – засновниця та керуюча партнерка компанії Black Trident Defense and Security Consulting Group.

Модератор: Олексій Гарань - професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Коротко. Захід присвячений другій річниці ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та складатиметься із двох частин. Перша – презентація результатів нового соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Друга – дискусія з відомими експертами.

Питання до обговорення:

- нова мовна політика України: історії успіху та невдач;

- державна мова як інструмент формування політичної нації;

- функціонування української мови у різних сферах суспільного життя;

- взаємодія «рідна мова – державна мова» в нових реаліях;

- мова як «м'яка сила» та засіб протидії російській пропаганді.

Довідково. Презентація-дискусія відбудеться в межах бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?».

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM

Поставити запитання та зареєструватися на захід можна за посиланням: https://forms.gle/BZDfsT1zymaiiVBm9

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Велика кількість порушень мовного закону стосується органів державної влади та освіти - Кремінь

Велика кількість порушень мовного законодавства стосується органів державної влади, місцевого самоврядування та освіти.

Про це сказав Уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь під час презентації-дискусії на тему: «Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі», повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Є порушення, і скажімо, станом на 16 квітня 2021 року, за три місяці, як запроваджено 30 статтю мовного закону, нами зафіксовано 1129 порушень. Якоюсь мірою в нас фігурує в першу чергу Київ і Київська область. А що стосується сфер, то це ті сфери, де цих порушень бути не може. Це органи державної влади і місцевого самоврядування та освіта", - сказав Кремінь.

Зокрема він зазначив, що схід України є значно українськомовнішим, аніж, наприклад, південь. За словами Уповноваженого, місцева влада на півдні досить повільно виконує мовний закон і не хоче, наприклад, переводити школи на українську мову навчання. Також це видно по недотриманню мовного законодавства в діяльності органів місцевого самоврядування, по фактичному ігноруванню застосування державної мови на телебаченні і радіо, а також в інтернет-виданнях та друкованих медіа.

" І коли ми говоримо про загрозу російської агресії, то я по півдню бачу, що російська агресія, і окремі концепти "русской весны" в частині гібридного запровадження захисту так званих російськомовних, почасти реалізовувались", - додав Кремінь.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується також надання освітніх, соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг, медичного обслуговування.

Більшість українців поділяють державну мовну політику - дослідження

Більшість громадян України в усіх регіонах поділяють фундаментальні засади державної мовної політики.

Про це свідчить презентоване в Укрінформі Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва соціологічне опитування, присвячене дворічній дії закону про мову.

Згідно з результатами дослідження, з тим, що всі громадяни України мають володіти державною мовою, цілком згодні 40% респондентів, скоріше згодні 39%. Водночас зовсім не погоджуються з цим 4% опитаних, скоріше не згодні 12%, ще 3% - важко сказати.

Водночас 51% респондентів цілком згодні з тим, що керівники держави і державні службовці зобов'язані у робочий час спілкуватися державною мовою, скоріше згодні 31%. ПОвну незгоду висловили 4% опританих, а скоріше не згодні 10%.

Те, що більшість предметів в усіх державних навчальних закладах має викладатися державною мовою, підтримують 45% респондентів, ще 32% скоріше згодні з цим, а 11% - скоріше не згодні. Зовсім із цим не погоджуються 6%.

Згідно з дослідженням, 5% громадян вважають питання використання різних мов в Україні однією з найгостріших проблем держави. Ще 28% вважають, що мовне питання досить серйозне, але є й актуальніші проблеми. 27% українців не вважають мовні питання гострими за окремими винятками, а для 32% ця проблема взагалі надумана.

Бизько 16% опитаних стверджують, що вони чи члени їхніх родин стикаються з негативним ставленням з боку інших людей через свою рідну мову. Серед тих, хто вважає рідною українську мову, про випадки негативного ставлення сказали 12%, а серед тих, кому рідною є російська, – 20%. Причому серед останніх більшість проживає у Південному та Східному регіонах. Це наштовхує на думку, що частина цих людей, імовірно, не стикалася з випадками негативного ставлення, однак є вразливими до месиджів російської пропаганди про нібито утиски російської мови в Україні, зазначають соціологи.

Дані дослідження засвідчують, що більшість громадян (54%) підтримує запровадження обов’язкового використання державної української мови у сфері обслуговування, але ситуації різниться у регіональному розрізі. Зокрема, у Південному та Східному регіонах більше тих, хто не підтримує цю ідею, водночас в обох регіонах третина громадян підтримує цю норму закону. В електоральному розрізі найбільше прихильників цього рішення серед виборців «Батьківщини» та «Європейської солідарності». Серед виборців «Слуги народу» 62% підтримують, 34% – ні. Серед прихильників «Опозиційної платформи – За життя» підтримують це рішення 22%, не підтримують – 73%.

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 16–27 лютого 2021 р. Загалом було опитано 2003 респонденти за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій). Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 25 квітня 2019 року.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 цього закону, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Формування політичної нації має відбуватися навколо українського етносу та його мови - експерт

Формування української політичної нації можливе лише навколо українського етнічного ядра та чітких мовних принципів.

Таку думку висловила директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська на презентації-дискусії в Укрінформі на тему: «Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі».

«Формування української політичної нації можливе лише навколо певного українського етнічного ядра та чітких мовних принципів. В Україні є титульний етнос – українці, це є константа, корінний і найчисельніший етнос, територія розселення якого визначила кордони нашої держави, і який дав їй назву. Українці переважають в усіх регіонах України, за винятком АРК. Тому культурно-мовний чинник є у цьому питанні домінантний», - вважає Ключковська.

При цьому закон про мову, на її думку, відіграє ключову роль у формуванні консенсусу в суспільстві щодо мовного питання.

«Не можна зводити питання мови до сфери законодавства, українська мова не може бути винятково мовою офіціозу і не повинна бути мовою примусу. Тим не менше, законодавча сфера є і залишається ключовим полем бою не лише з огляду на формування й дотримання норм, а насамперед з огляду на експресивну функцію. Бо закони не лише регулюють, але фіксують і виражають домінантну або консенсусну позицію суспільства. Закон про мову – це наш бастіон, які треба захищати з усіх сил для того, щоб не піддавати загрозі той сформований консенсус», - наголосила Ключковська.

Захід було присвячено другій річниці ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» й організовано Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою.

Термін «українська версія російської мови» не має наукового підґрунтя – мовознавець

Поняття українського варіанту російської мови не має серйозного наукового підґрунтя.

Про це заявив директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, директор Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України Богдан Ажнюк на презентації-дискусії в Укрінформі на тему: «Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі».

«Якщо ми говоримо про локальні особливості національної мови, яка обслуговує постімперський простір у рамках «русского мира», то тут особливості не більші, ніж у рамках самої національної мови. Лексичні особливості є дрібні. Я не бачу нічого ні доброго, ні поганого в тому, що хтось пропонує національний варіант російської мови. Але особливого наукового підґрунтя в цьому немає. І я не вбачаю в цьому якийсь варіант використання з пропагандистською метою чи в боротьбі за російську мову в Україні. Це, навпаки, розпорошує російський мовний загал і виокремлює його в Україні як якийсь мовний анклав, ніж об’єднує його з загальноросійським миром», - вважає Ажнюк.

Він навів приклад полінаціональних мов, як-от англійська, французька чи німецька, які мають окреслені державними кордонами межі свого функціонування поза країною походження.

«Наприклад, американський варіант англійської мови має такий кодифікатор відмінностей, як словник Вебстера, який за багатьма параметрами відрізняється від словника англійської мови, хоча в суті своїй – це та сама англійська мова, тільки з лексичними, орфографічними, значною мірою фонетичними відмінностями, стилістичними пріоритетами, ідіоматикою. І вони не настільки відмінні, щоб називати це окремою мовою, але усталені відмінності, які дають можливість називати це національним варіантом», - зазначив Ажнюк.

На його думку, російська мова в Україні таких відмінностей не має.

Захід було присвячено другій річниці ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» й організовано Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою.

ВІдео: