Пояснити 30%: як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Олексій Гарань – науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА, доктор історичних наук, модератор; Любомира Мандзій – заступниця міністра освіти та науки України; Сергій Горбачов – освітній омбудсмен; Оксана Макаренко – співголова ГО «Смарт освіта»; Валерій Бойко – керівник Українського центру оцінювання якості освіти; Поліна Бондаренко – аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи».

Питання до обговорення:

З якими викликами зіштовхуються учасники освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах пандемії?

Офлайн vs онлайн навчання у школах: як перетворити недоліки у переваги?

Створити безпечний простір: соціальна дистанція, засоби індивідуального захисту та вакцинація vs громадського опору та браку ресурсів.

Зовнішнє незалежне оцінювання: нові ризики в умовах епідемії COVID-19.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології з 1 по 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, які будуть розміщені на сайті Фонду «Демократичні ініціативи»: https://dif.org.ua

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfb0lYceXFa5hpizGJ3FMnHiuQzi3VGf_gyHhfC_0wCafmXyQ/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на  YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід у зал тільки у масках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали: 

МОН розраховує, що більшість освітян буде вакцинована до 1 вересня

Міністерство освіти та науки (МОН) розраховує, що до 1 вересня більшість педагогічних працівників будуть щеплені від COVID-19, щодо вакцинації дітей від 12 років, то рішення про це ухвалює Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

Як передає Укрінформ, про це на презентації результатів дослідження "Пояснити 30%: Як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії", проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, сказала заступник міністра освіти та науки Любомира Мандзій.

“Ми розраховуємо, що більшість педпрацівників будуть провакциновані до 1 вересня, це дозволить почати навчання у закладах освіти без дистанційних процесів. Але все це залежить від епідеміологічної ситуації”, - сказала Мандзій.

Стосовно вакцинації від COVID-19 дітей віком від 12 років, заступник міністра зауважила що рішення про залучення тих чи інших категорій громадян до кампанії вакцинації від COVID-19 залежить від МОЗ.

“Щодо можливості вакцинації (дітей — ред.), це повноваження виключно Міністерства охорони здоров’я. Поки що діти не підпадають під вакцинацію, будемо мати рекомендації Міністерства охорони здоров’я, тоді будемо вести бесіди з батьками щодо тих чи інших тенденцій”, - сказала Мандзій.

Заступник міністра додала, що елементи дистанційного навчання так чи інакше будуть використовуватися, МОН розширюватиме Всеукраїнську школу онлайн, більше використовуватиме змішаний формат навчання.

Як повідомляв Укрінформ, раніше керівник національної програми імунізації Центру громадського здоров’я Олександр Заїка повідомив, що під час п'ятого етапу вакцинації від COVID-19 може відбуватися вакцинація дітей віком від 12 років за рекомендаціями лікарів.

Станом на середину липня від COVID-19 вакциновано понад 550 тис. освітян. 

Вимога щодо шкільної форми є незаконною — освітній омбудсмен

Будь-яка вимога щодо обов’язкової шкільної форми є незаконною.

Про це на презентації результатів дослідження "Пояснити 30%: Як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії", проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, яке відбулося в Укрінформі, сказав освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

“За законом про освіту, про повну загальну середню освіту, будь-які рішення органів батьківського самоврядування не є обов’язковими, тобто батьки можуть їх виконувати, якщо вони з ними погоджуються. Будь-яка вимога щодо обов’язкової шкільної форми є незаконною. Я б просив керівників закладів освіти припинити самоуправство і вимагати від дітей одягати те, що їм не подобається. Це вимога абсолютно незаконна за визначенням. Звісно, шкільний одяг має бути зручним, по сезону, і відповідати можливостям родини. Виставляти будь-які вимоги є неправильним і незаконним”, - сказав Горбачов.

Як додала на прес-конференції заступниця міністра освіти та науки Любомира Мандзій, вимога шкільної форми може бути в окремому закладі освіти, і рішення про це приймається спільно з батьками.

“Вимоги МОН про те, що всі діти мають ходити виключно в конкретній шкільній формі, конкретного виробника, немає точно. Батьки також є учасниками освітнього процесу. Так чи інакше, це має бути спільне рішення всіх учасників освітнього процесу закладів освіти. На рівні закладу освіти приймається рішення”, - сказала Мандзій.

Кількість учнів в окремих приватних дистанційних школах зросла усемеро - експерт

В Україні у деяких приватних дистанційних школах кількість учнів зросла в сім разів з початку пандемії.

Про це сказала співголова громадської організації «Смарт освіта» Оксана Макаренко під час пресконференції в Укрінформі на тему: “Пояснити 30%: як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії”.

"Частка тих, хто перейшов на дистанційне навчання, вона склала близько 8-9 відсотків, якщо до пандемії 2 відсотки дітей передавали дітей на дистанційну форму навчання, то зараз це велике зростання. Приміром, певні приватні дистанційні школи зросли в 7 разів. Тобто було 1000 учнів, а стало 7 500. І деякі діти змогли пройти два роки навчання за один рік. Тобто такий темп навчання їм був посильний", - зазначила Макаренко.

Водночас вона заявила, що на сьогодні дистанційна освіта дискредитована в Україні. Але, за її словами, світові експерти говорять про те, що протягом п'яти років буде спостерігатися перехід на дистанційні форми навчання, і багато країн в світі вже підготувалися до цього. Зокрема, Китай та Америка, які вкладають дуже багато грошей для того, щоб капіталізувати ці освітні платформи, створити цікаве розвиваюче освітнє середовище, зазначила експерт.

"Дистанційна форма навчання сама по собі не є злом. Вона в законі записана, як окрема форма навчання, і вона, по суті, є нашим майбутнім, її потрібно розвивати, але треба дуже чітко Україні підготуватися до того. Там є вікові особливості, меншим дітям то не підходить, а старшим дає більше можливостей для побудови індивідуальної траєкторії навчання. Там є потреба забезпечити не тільки технологіями, гаджети й інтернет дати, а саме методиками навчання вчителів. Треба розробити це нове навчальне середовище", - сказала Макаренко.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов зазначив, що під час дистанційного навчання дітей їхнім батькам довелося виконувати те, чого вони власне виконувати не зобов'язані і не вміють.

"Одним із наслідків пандемії є те, що багато батьків зрозуміли, що школа, то не камера схову для дитини. То місце, де навчають, а навчання це дуже професійна, дуже складна і дуже кваліфікована робота. Це треба розуміти, і от таке ставлення до дистанційної освіти пов'язане ще з цим", - сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що у зв’язку з дистанційним навчанням через епідемію коронавірусної хвороби у МОН оцінюють падіння якості освіти приблизно на 8%.

В Україні 20% абітурієнтів абсолютно не орієнтуються в історичній хронології - УЦОЯО

Майже 20% абітурієнтів не склали зовнішнє незалежне оцінювання з історії України.

Про це сказав керівник Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерій Бойко під час пресконференції в Укрінформі на тему: “Пояснити 30%: як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії”, організованій Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології.

"Майже 20% наших абітурієнтів не склали тест з історії України. Це діти, які абсолютно не володіють картографічними вміннями. І які абсолютно не орієнтуються в історичній хронології, не в тому понятті - що, де, коли і як відбувалося, а вони не здатні розташувати події, між якими відстань 10-20 років", - сказав Бойко.

Він зазначив, що ці діти не здатні аналізувати елементарну діаграму і співвідносити дату на ній з варіантом відповіді. За його словами, такі абітурієнти, здобувши повну загальну середню освіту в умовах незалежності, не спроможні пригадати або пам'ятати чотири канонічні події, які привели до незалежності України.

"З точки зору суспільствознавчого компоненту наші діти демонструють більш загрозливі і більш невтішні результати ніж ті, які демонструють з математики", - сказав Бойко.

Як повідомляв Укрінформ, цього року в Україні 550 учасників ЗНО набрали по 200 балів принаймні з одного предмету. Основна сесія зовнішнього незалежного тестування тривала з 21 травня по 15 червня. З 29 червня розпочалася додаткова сесія ЗНО.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк