«Культурні практики населення України». Результати соціологічного дослідження

Організатор: ГО “Демократичні ініціативи молоді".

Учасники: Леонід Чупрій - доктор політичних наук, професор, голова громадської організації “Демократичні ініціативи молоді» («ДІМ»), модератор; Катерина Настояща - кандидатка соціологічних наук, аналітикиня, заступниця голови громадської організації “Демократичні ініціативи молоді»; Людмила Скокова - докторка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України; Тетяна Недашківська - менеджерка проєктів ГО «ДІМ».

До участі запрошені: Павло Гай-Нижник - доктор історичних наук, громадський діяч, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; Анатолій Ручка - доктор філософських наук, професор, старший науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України; Ольга Безрукова – докторка соціологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри галузевої соціології КНУ імені Шевченка; Ярослава Музиченко - експертка, етнологиня, журналістка.

Коротко. У ході дослідження було здійснено порівняльний аналіз культурних практик населення України, проаналізовані особливості культурних потреб різних соціальних груп, визначена залежність популярності різноманітних дозвіллєвих практик від віку, статі, типу поселення. Результатом дослідження стало визначення особливостей культурного дозвілля жителів регіонів України, характер їх дозвіллєвих звичок, особливості культурного життя різних регіонів України, визначено основні драйвери і бар’єри долучення до культурних практик.

Аналіз виявлених проблем дозволив сформувати пропозиції і рекомендації щодо поліпшення ситуації і активізації розвитку культурної сфери та діяльності вітчизняних культурних закладів.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Українці діляться за уподобаннями щодо проведення дозвілля на шість типажів - соціологи

Українці діляться на шість типажів за своїми уподобаннями щодо проведення дозвілля.

Про це в Укрінформі розповіли автори соціологічного дослідження «Культурні практики населення України» з ГО «Демократичні ініціативи молоді» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

За питаннями про кількість прочитаних книг, відвіданих концертів, подорожей, кінотеатрів, музеїв, масових заходів та театрів автори дослідження визначили 6 груп, отримавши наступні сегменти: читачі, тусовщики, неактивні, мандрівники Україною, мандрівники за кордон, традиціоналісти.

Як розповіла кандидатка соціологічних наук, аналітикиня, заступниця голови громадської організації “Демократичні ініціативи молоді" Катерина Настояща, мандрівники за кордон мешкають переважно у великих містах. Ця група утворюється здебільшого з людей 40-49 і 50-59 років. Серед них переважають керівники, підприємці і службовці. Рівень доходів у них вищий, ніж у інших груп. На своє дозвілля вони витрачають більше 5000 гривень на місяць.

“Вони люблять подорожувати за кордон, також віддають перевагу активному дозвіллю, читають книги і на відміну від інших груп досить часто ходять до театрів і відвідують концерти. Тому що вони можуть собі це дозволити, маючи відповідний фінансовий рівень”, - зазначила соціолог.

Мандрівники Україною мешкають переважно в містечках і СМТ. Ця група утворюється здебільшого з людей 40-49 і 50-59 років. Серед них найбільше службовців, найманих працівників, менше, але є також підприємці і пенсіонери. Вони мають середній рівень доходів, але він у них нижчий, ніж у мандрівників за кордон. На своє дозвілля вони витрачають більше 1000, але менше 5000 гривень на місяць.

“Мандрівники Україною схожі за своїми вподобаннями дозвіллєвих практик з мандрівниками за кордон, проте частіше за них відвідують кінотеатри, дивляться фільми вдома і захоплюються творчістю”, - зазначила Настояща.

Тусовщики переважно мешкають у великих і середніх містах і мають рівень доходів середній чи нижче середнього. Серед них багато молоді 18-29 і 30-39 років. Ця група переважно утворюється студентами, самозайнятими, найманими працівниками і домогосподарками.

“Тусовщики значно більше за мандрівників полюбляють зустрічі з друзями, відвідують кінотеатри і слухають музику. Найбільше ж їм до вподоби активне дозвілля. Полюбляють відвідувати зони відпочинку і атракціони, а також більше за інших грають в азартні ігри. А от читання книг, відвідування театрів, музеїв і екскурсії їх цікавлять значно менше. Також менше за інших вони займаються творчістю й мало цікавляться громадською роботою”, - прокоментувала аналітик.

За її словами, традиціоналісти мешкають в середніх та великих містах і мають рівень доходів трохи вищий ніж у тусовщиків, читачів і мандрівників Україною, проте менший ніж у мандрівників за кордон. Це переважно люди 30-39 і 40-49 років, менше серед них молоді і людей старше 60 років. Утворюється ця група переважно підприємцями, службовцями і менше самозайнятими, керівниками і пенсіонерами.

“Традиціоналісти значно більше порівняно з попередніми групами відвідують театри і читають книги. Також активно вони відвідують музеї, виставки і концерти. Трохи більше за інші групи вони займаються громадською роботою. А от луна-парки і азартні ігри їх мало цікавлять. Зменшений у них інтерес, порівняно з іншими групами, і до активного дозвілля та зустрічей з друзями”, - пояснила Настояща.

Читачі мешкають переважно в середніх та маленьких містах. У них мінімальні витрати на дозвілля - від 500 до 1000 гривен. Це переважно люди старшого віку, менше серед них молоді. Серед читачів багато службовців, пенсіонерів, а також найманих працівників і домогосподарок. Більшість має вищу освіту.

“Основна дозвіллєва практика читачів – це читання книг. А от активним дозвіллям і зустрічам з друзями вони приділяють ще менше часу порівняно з попередніми групами. Як і традиціоналісти, читачі трохи частіше ніж мандрівники і тусовщики відвідують театри. А от кінотеатри вони відвідують менше за попередні групи. Також вони частіше за інших займаються творчістю і розгадують кросворди”, - розповіла соціологиня.

Неактивні – це переважно люди старшого віку 50+, пенсіонери чи наймані працівники і самозайняті, які мешкають в селах і СМТ. Із видів дозвілля вони віддають перевагу перегляду фільмів вдома і менше читанню. Полюбляють вони відвідувати і місцеві концерти. Серед них найбільше людей з середньою освітою і низькими доходами. До форм культурного дозвілля залучені мало. Серед опитаних їх найбільше – майже чверть.

“Неактивні українці переважно проводять своє дозвілля перед ТВ, а також частіше за інших сидять в мережах. Мало, порівняно з іншими групами вони і читають, а також долучаються до активного дозвілля. Проте значно більше за інші групи люблять розгадувати кросворди і відвідують місцеві концерти”, - зазначила Настояща.

У ході дослідження було здійснено порівняльний аналіз культурних практик населення України, проаналізовані особливості культурних потреб різних соціальних груп, визначена залежність популярності різноманітних дозвіллєвих практик від віку, статі, типу поселення. Результатом дослідження стало визначення особливостей культурного дозвілля жителів регіонів України, характер їх дозвіллєвих звичок, особливості культурного життя різних регіонів України, визначено основні драйвери і бар’єри долучення до культурних практик.

Аналіз виявлених проблем дозволив сформувати пропозиції і рекомендації щодо поліпшення ситуації і активізації розвитку культурної сфери та діяльності вітчизняних культурних закладів.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк