Що перешкоджає кримським школярам продовжити навчання в Україні?

Організатор: ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда».

Учасники: Валентина Потапова - голова ЦГП «Альменда»; Леонід Сітченко - юрист громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму; Ольга Куришко - заступник голови Правління КримSOS; Марія Суляліна - ЦГП «Альменда», модератор. 

Коротко. Майже 8 років триває окупація, внаслідок якої на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя опинилося близько 1 мільйона дітей, з яких понад 400 тисяч дітей шкільного віку.

Українська держава в цих умовах чимало робить для забезпечення конституційного права на освіту та рівних можливостей у доступі до вищої освіти.

Водночас державна політика в цьому питанні полягає більше в «реагуванні на ситуацію», ніж у формуванні стратегії «створення єдиного освітнього поля» з тимчасово окупованими територіями.

Наслідки політики «реагування на ситуацію» за відсутності державної стратегії забезпечення конституційного права на освіту для молоді на тимчасово окупованих територіях виявляються в тому, що лише близько 4% випускників обирає Україну для продовження навчання.

Більш того, з моменту окупації (2014 рік) виникає дедалі більше бар’єрів на шляху реалізації права на освіту:

- підготовка та вступ дітей на навчання в українські університети;

- атестація щодо результатів та термінів навчання в закладах вищої освіти півострова;

- виїзд з ТОТ/перетин КПВВ, особливо в умовах Covid-19;

- отримання паспорту та довідки ВПО тощо.

Які чинники впливають на те, що такий низький відсоток дітей з Криму продовжує навчання в Україні та з якими бар’єрами зустрічаються діти з окупованого Криму? Чи зробила всі необхідні кроки держава Україна для реалізації права на освіту для дітей з тимчасово окупованого Криму? Як можно покращити ситуацію з доступом до української освіти?

Відповіді на ці запитання нададуть представники громадських організацій під час пресконференції.

Також під час заходу буде презентовано результати аналітичного звіту “Оцінка імплементації державної політики з реалізації права на освіту для дітей з тимчасово окупованого Криму”, підготовленого ГО ЦГП «Альменда» та рекомендації з усунення бар'єрів в реалізації права на освіту мешканців тимчасово окупованих територій.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В окупованому Криму лише 25 репетиторів наважилися визнати, що викладають українську мову - експерт

Найбільш поширеним бар'єром для вступу абітурієнтів з окупованого Криму в українські заклади вищої освіти є відсутність у дітей доступу до вивчення української мови та історії України.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомила голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова, передає кореспондент агентства.

«Перші бар'єри - це ті, які пов'язані з підготовкою в Криму до вступу в українські заклади вищої освіти. Перш за все, це неможливість вивчення української мови. Ми знаємо, що менше однієї десятої відсотка учнів в Криму мають можливість вивчати українську мову», - зазначила Потапова.

За її словами, крім доступу до вивчення української мови в школах, кримчани не мають можливості вивчати мову за допомогою репетитора.

«Ми з'ясували, що у відкритих джерелах існує тільки 25 репетиторів української мови, які не бояться відкрито говорити про те, що вони надають таку послугу, яка, однак, включена в Криму в опцію «іноземна мова». Це, не дивлячись на те, що в Криму повинні розвиватися вільно три мови - українська, російська та кримськотатарська», - повідомила глава «Альменди».

Що стосується онлайн-курсів з вивчення української мови, повідомила вона, то більшість з них не мають ліцензії Міністерства освіти і науки України.

«Ми знайшли в Україні п'ять таких онлайн-курсів, які працюють безкоштовно, і з них тільки одні онлайн-курси мають ліцензію Міністерства освіти. Але чомусь на сайті Міністерства освіти саме на ці курси немає посилання, на жаль. Є посилання на курси, які не мають ліцензії і не відповідають вимогам підготовки до здачі ЗНО», - зазначила Потапова.

За її словами, доступ до якісного отримання знань української мови для кримчан дає тільки одна приватна школа, проте вартість навчання в ній досить висока - 30 тисяч гривень, що є «дуже великою сумою для людей, які живуть в Криму».

Немає можливості у випускників кримських шкіл вивчати і історію України, тоді як з цього предмету проводиться один зі вступних іспитів до закладів вищої освіти України. За словами Потапової, з цього предмету в відкритих джерелах в Криму знайшлося тільки чотири репетитори.

Серед бар'єрів, з якими кримчани стикаються на шляху до отримання освіти в українських вузах експерт назвала і необхідність дистанційного або екстернатного навчання в школах материковій Україні.

Як вважає експерт, навчатися в таких школах більшості кримських випускників не зовсім зручно, оскільки вони «не можуть відмовитися від навчання в кримській школі за російською програмою, де вони зайняті практично всю першу половину дня».

«Якщо підрахувати кількість часу, який може витратити учень 11 класу, навчаючись одночасно в кримській школі і дистанційної або екстернатній, виходить близько 90 годин на тиждень. Таке навантаження для них неприйнятно», - вважає Потапова.

За даними ЦРО «Альменда», на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м.Севастополя близько 1 мільйона дітей, з яких понад 400 тис - шкільного віку. З них тільки близько 4% випускників вибирають ВНЗ в Україні для продовження освіти.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк