«Криза мігрантів» - інструмент російської гібридної війни проти Заходу
Організатори: Міжнародний центр протидії російській пропаганді; Мережа захисту національних інтересів “АНТС”.
Учасники: Андрюс Кубілюс - депутат Європейського парламенту (Литва); Юрій Кочевенко - директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді; Ганна Гопко - голова правління ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах VIII скликання; Дмитро Громаков - керівник дослідних проєктів Центру соціального інжинірингу “РАНД”; Дмитро Золотухін - викладач Києво-Могилянської академії; Ігор Соловей - директор Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Marcin Wnuk - First Conseler, Head of Economic Section of the Embassy of Poland Republic in Kyiv; Андрєй Поротніков - керівник аналітичного центру Belarus Security Blog (Білорусь); Сніжана Полянська - фахівець із масових комунікацій, заступник директора Міжнародного центру протидії російській пропаганді; Віктор Ягун - генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ з березня 2014 по червень 2015 року, директор Агентства з реформування сектору безпеки, експерт з питань національної безпеки; Елліна Шнурко-Табакова - голова правління ГО «Рада інформбезпеки та кіберзахисту”; Костянтин Машовець - полковник у відставці, координатор групи Інформаційний спротив; Мирослав Гай - заступник голови Ради резервістів; Леонід Баран - директор Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Держприкордонслужби України; Марцін Вакар - другий секретар Посольства Республіки Польща у Києві; Соломія Бобровська - членкиня депутатської фракції політичної партії "ГОЛОС" у Верховній Раді України дев'ятого скликання; Юлія Вусенко - депутатка Волинської обласної ради.
Питання до обговорення:
Яких небезпек чекати Україні та Європі через скупчення мігрантів на білорусько-польському кордоні?
Чи можливі інші осередки напруги, адже до того з цією ж проблемою зіштовхнулася Литва?
Хто стоїть за організованим потоком людей з Азії та Африки?
Чи може ця ситуація стати casus belli?
Як повинен відреагувати Північноатлантичний Альянс?
Якою має бути позиція і дії України в цій ситуації?
Наскільки ймовірним є повномасштабне вторгнення РФ?
Контактна особа: Сніжана Полянська (099-256-29-59).
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.
Підсумкові матеріали:
Україна посилює охорону кордону з Білоруссю за допомогою тероборони та громадських формувань
Україна посилює охорону кордону з Білоруссю за допомогою тероборони та громадських формувань.
Про це сказав на засіданні круглого столу в Укрінформі на тему: “"Криза мігрантів" - інструмент російської гібридної війни проти Заходу” речник ДПСУ Андрій Демченко.
“Посилення кордону відбувається. Задіяно близько 8,5 тисяч осіб. Три тисячі — це прикордонники. Решта нацгвардійці та поліцейські. Наша задача на даний момент - збільшення прикордонних нарядів, щоб ми могли чітко відстежити ситуацію на кордоні. Задіяні також авіаційні підрозділи ДПСУ для відстеження можливого потоку мігрантів в бік України”, - сказав Демченко.
Він повідомив, що визначені місця, де можливі скупчення мігрантів. За його словами, на кордоні з Білоруссю місцевість болотиста, це завадить вільно пересуватися.
Демченко додав, що взаємодія з органами місцевої влади відбувається постійно. Це стосується співпраці з територіальною обороною, громадськими формуваннями, які можуть допомагати прикордонникам. Це резерви, які у разі необхідності будуть задіяні. “Вони максимально мобільні для того, щоб вийти на будь-яку ділянку кордону”, - сказав він.
У свою чергу, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун зауважив, що зараз “момент істини - чи втримається Польща, чи ні. Це розвідка боєм”.
На його думку, на накопичення мігрантів на кордонах країн ЄС з Білоруссю вчасно не було реакції міжнародної спільноти. “Всі розуміли, що це накопичення має десь колись прорвати. І якщо поляки дадуть слабину, це буде надзвичайна проблема”, - зауважив він, додавши, що “ніхто не зупиниться і далі давитимуть на ЄС та НАТО”.
За словами генерал-майора запасу, ситуація на кордоні з Білоруссю - це і відтягування значних українських сил на білоруський кордон. “Ми тепер змушені тримати значне угруповання на кордоні з Білоруссю, щоб витримати гіпотетичну навалу. Це один із маневрів, щоб відволікти увагу від східних кордонів України. І щоб увага ЄС та НАТО була зосереджена на кордонах ЄС”, - додав військовий.
На його думку, ситуація напружена і потребує реакції міжнародного співтовариства.
Як повідомлялося, мігранти з боку Білорусі 16 листопада почали штурмувати польський кордон у районі пункту пропуску “Брузги-Кузниця.
Нині безпосередньо на польсько-білоруському кордоні перебуває 3-4 тисячі мігрантів, загалом у Білорусі - до 20 тисяч.
Польський кордон захищають 20 тисяч військових, прикордонників та поліцейських.
Міграційна криза на кордоні Білорусі з Польщею, Литвою, Латвією триває із серпня. Країни звинувачують Білорусь у спеціально створеному міграційному тиску в рамках ворожих гібридних дій проти них як країн ЄС.
Для України важливе посилення військової присутності країн-членів НАТО у Чорному морі - експерт
Для України важливе посилення військової допомоги та військової присутності країн-членів НАТО в Чорному морі.
Таку думку висловила ексголова Комітету із закордонних справ ВР, голова правління ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко під час круглого столу в Укрінформі.
"Для України важливо збільшити військову присутність і допомогу. Зокрема, що стосується протикорабельних ракет, підтримки нашої протиповітряної оборони. Тому що всі наші вимоги, надайте нам ПДЧ, надайте нам членство в НАТО - це тривалий процес, і ми надалі цього прагнутимемо. Але станом на зараз, коли є загроза ескалації... дуже важливе посилення військової присутності країн-членів НАТО і в Чорному морі, і взагалі військової допомоги України", - сказала Гопко.
Вона зазначила, що Україні також дуже важливо зміцнити координацію національного рівня з рівнем місцевого самоврядування. "Україні дуже важливо посилити місцеве самоврядування, не тільки забезпечити військову спроможність, а й питання протидії п'ятій колоні", - додала Гопко.
Як відомо, після незаконної анексії Криму 2014 року, а також у зв’язку з агресивною поведінкою Росії в Чорному та Азовському морях НАТО послідовно посилює свою присутність у регіоні. Це проявляється у регулярних заходах кораблів НАТО у Чорне море, посиленні військових спроможностей прибережних членів та партнерів Альянсу, проведенні спільних навчань, повітряного патрулювання тощо.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
