Презентація пропозицій Експертної ради Мінреінтеграції щодо створення держсистеми документування порушень прав людини в ході збройної агресії РФ

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини; Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Учасники: Олександр Смирнов - очільник Національного центру розбудови миру Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України; Олексій Біда - керівник Центру документування ГС «Українська Гельсінська спілка з прав людини»; Олександр Сєдов - аналітик ГО «Кримська правозахисна група»; Наталія Каплун - дослідниця БО «Благодійний фонд «Восток-SOS»; Олена Семьоркіна - аналітик, спеціаліст з питань нормотворення УГСПЛ, модератор. 

Коротко. Важливість запровадження державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації для впровадження заходів перехідного правосуддя в Україні, планування та реалізації політики деокупації та реінтеграції. 

Довідково. Експертна рада з напрацювання пропозицій щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії РФ, була створена Наказом Мінреінтеграції № 164 від 16.07.2021 “Про заходи щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації”.  Ініціаторами запровадження державної системи моніторингу і документування виступили УГСПЛ та інші вітчизняні правозахисні організації, які з 2014 року моніторять і документують перебіг збройної агресії Російської Федерації проти України.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com 

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

В Україні необхідно створити єдину базу даних про вчинені РФ порушення в Криму та ОРДЛО — аналітик

Зібрані матеріали про порушення Російською Федерацією прав людей на території тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму мають бути зібрані в спеціально створені базі даних.

Про це сказав аналітик ГО «Кримська правозахисна група» Олександр Сєдов в Укрінформі на презентація на тему “Презентація діяльності Експертної ради Мінреінтеграції з напрацювання пропозицій щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації”.

“Особливість роботи в Криму - це знайти документи, які підтверджують будь-яке порушення прав людини, будь-який воєнний злочин. Частина з них - у відкритому доступі, частина — у закритому доступі. Це опитування свідків, постраждалих, це також аудіо-, відеофіксація порушень, які відбуваються на окупованій території. Але перш за все це величезна кількість документів — тисячі, десятки тисяч документів, які треба зберігати, які потім будуть доказом того, що Росія порушує як права людини, так і скоює воєнні злочини на окупованій території. Для того, щоб їх зберігати, треба мати базу даних”, - наголосив Сєдов.

Він зауважив, що база даних потрібна для того, щоб бачити загальну картину того, що відбувається.

“Наша організація збирає цю інформацію з 2014 року. Це дуже багато інформації. Але ми не єдині й дуже багато інших організацій, які збирають інформацію по Криму та Донбасу щодо збройного конфлікту Росії з Україною”, - розповів аналітик.

Він наголосив, що створення єдиної бази, яку наповнюватимуть та використовуватимуть урядові та неурядові організації, “зменшить ресурси на збір інформації, зменшить кількість помилок під час обробки цієї інформації, а якщо інформація є повною, якщо вона є правдивою, це є підставою для вірних висновків, для повної доказової бази щодо порушень прав людини, щодо воєнних злочинів, які скоюються під час збройного конфлікту між Україною та Росією”.

“Тобто чим швидше ця база буде створена, тим швидше, я вважаю, ситуація прийде до відновлення миру на окупованих територіях і відновлення справедливості щодо тих, хто був жертвою цього військового конфлікту”, - зазначив Сєдов.

Аналітик, спеціаліст з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна зауважила, що зібрані громадськими організаціями матеріали про порушення на тимчасово окупованих територіях "уже використовуються правоохоронними органами України для внутрішніх кримінальних проваджень і для представлення позиції України в міжнародних юрисдикційних органах та доведення вини Російської федерації як держави агресора в тих злочинах, які вчиняються в Україні".

“База даних - це в першу чергу фіксація інформації. Це може бути неверифікована інформація, але вона в будь-якому разі має потрапити в цю базу даних. Можуть бути різні джерела, як повідомлення самої держави агресора, якісь нормативно-правові акти, які видаються, або рішення суду, повідомлення в соціальній мережі або на форумі, це можуть бути свідчення, які були зібрані під час поїздки безпосередньо на територію біля лінії розмежування. І збираючи цю інформацію, як пазл з невеличких окремих повідомлень, ми можемо намалювати картину, яка там відбувається і відбувалася та належним чином підготувати саме доказову базу для цих інцидентів”, - вважає керівник Центру документування ГС "Українська Гельсінська спілка з прав людини" Олексій Біда.

За його словами, оскільки ресурси в громадських організацій обмежені, то вони намагаються між собою розподіляти роботу щодо збору відповідної інформації.

“Така база даних, я маю надію, якраз буде акумулювати інформацію не лише від громадських організацій та між громадськими організаціями, а й, в першу чергу, між державними організаціями, які також є носіями доказової бази”, - додав Біда.

Він зауважив, що єдина база даних має бути централізованою системою обміну інформації між різними державними органами та неурядовими організаціями.

“Якщо до цього долучаться міжнародні організації, це буде лише плюсом, але ж маємо враховувати їх окремий мандат”, - додав аналітик.

Як відомо, Експертна рада з напрацювання пропозицій щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії РФ, була створена Наказом Мінреінтеграції № 164 від 16.07.2021 “Про заходи щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації”.

Ініціаторами запровадження державної системи моніторингу і документування виступили УГСПЛ та інші вітчизняні правозахисні організації, які з 2014 року моніторять і документують перебіг збройної агресії Російської Федерації проти України.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк