Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України. Досвід 2014‒2022 років

Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України. Досвід 2014‒2022 років

Укрінформ
18 березня, 13:00 - онлайн-пресконференція на тему: «Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014‒2022 років»

Організатор: Укрінформ.

Учасники: Олена Богдан - голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, модератор; Максим Васін - виконавчий директор Інституту релігійної свободи; Вячеслав Горшков - координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС; Ігор Козловський - старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків; Олександра Матвійчук - голова правління Центру громадянських свобод, співкоординаторка Круглого столу з релігійної свободи в Україні; Костянтин Сігов - директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», консультант з питань релігії та стратегічного планування ДЕСС; Людмила Филипович - віцепрезидент Української Асоціації Релігієзнавців (УАР).

Питання до обговорення:

- Реакція релігійних спільнот в Україні та за кордоном на агресію рф проти України

- Цинічні спроби російських пропагандистів прикривати імперські амбіції «захистом православ’я»

- Порушення права на свободу віросповідання на тимчасово окупованих територіях сходу України та Криму

- Наслідки вторгнення рф для релігійних спільнот

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM.

Мова заходу: українська - англійська

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Акредитація триватиме до 11:00 18 березня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання, після чого буде надано доступ до посилання на захід в ZOOM.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали: 

Загарбники від початку повномасштабного вторгнення зруйнували 44 культові споруди в Україні

Російські загарбники від початку нового етапу війни вже зруйнували 44 культові споруди, здебільшого православні церкви, в 7 областях України.

Про це під час онлайн-пресконференції в Укрінформі повідомила голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан.

«Пропагандисти Кремля цинічно прикривають власні імперські амбіції тезами про захист православ’я і водночас агресивна атака російських військ руйнує православні храми та інші святині релігійних спільнот України. На жаль, мусимо констатувати, що за оновленою інформацією, станом на сьогодні наша служба вже має дані про щонайменше 44 споруди духовного значення у щонайменше 7 областях України, де відбулися ті чи інші руйнування. У деяких випадках будівлі зруйновані повністю, і серед них історичні храми, деякі постраждали частково, коли, наприклад, уламок ракети влучив у певну частину будівлі», - сказала Богдан.

Вона уточнила, що постраждали споруди духовного значення в Київській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Харківській та Чернігівській областях.

«У переважній більшості цих випадків постраждали саме православні храми. Також постраждали 3 протестантські культові будівлі, 3 юдейські, 1 римо-католицька та 1 мечеть», - додала Богдан.

Як повідомляв Укрінформ, російське вторгнення несе руйнування церквам, мечетям, синагогам і релігійним освітнім закладам у різних регіонах України. У МКІП створили сайт фіксації злочинів росії проти культурної спадщини України: https://culturecrimes.mkip.gov.ua.

24 лютого президент росії путін оголосив про початок широкомасштабного вторгнення в Україну. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та селищ з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

В Україні запровадили воєнний стан та оголосили загальну мобілізацію.

Україна офіційно направила позов проти російської федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.

З початку окупації в Криму релігійних організацій стало вдвічі менше, а парафій ПЦУ вшестеро - ДЕСС

З моменту окупації Криму кількість релігійних організації тут зменшилася вдвічі, а парафій ПЦУ - більш ніж у 6 разів.

Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомила голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан.

«Згідно з офіційними даними, до окупації на Кримському півострові діяли щонайменше 2220 релігійних організацій, що представляли 43 деномінації. Станом на кінець 2020 року рф повідомляє вже про 907 релігійних організацій, які представляють близько 20 деномінацій. Тобто кількість релігійних організацій і деномінацій зменшилася більш ніж у два рази», - сказала Богдан.

Вона відзначила також надзвичайно складну ситуаціїю з Православною церквою України.

«За роки окупації діяльність цієї церкви стала близькою до неможливого. Станом на початок 2014 року Кримська єпархія ПЦУ налічувала у своєму складі 45 парафій, якими опікувалися 14 священнослужителів. Однак на початок 2022 року у складі єпархій вже налічується лише 7 парафій та 4 священнослужителі. Таким чином кількість парафій зменшилася у більш ніж 6 разів, а священнослужителів більш ніж утричі. В таких умовах ПЦУ перебуває на межі свого функціонування і може бути повністю витісненою з тимчасово окупованого Криму», - зауважила Богдан.

Водночас вона наголосила, що дії, спрямовані на захоплення та вилучення храмів, знищення церковної будівлі ПЦУ в Євпаторії, можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини з точки зору положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Богдан додала, що така організація, як Свідки Ієгови, опинилася під забороною. В 2017 році верховний суд рф визнав її екстремістською. На кінець січня 2022 року у Криму позбавили свободи 5 осіб цієї релігійної спільноти, ще 9 обмежені в переміщенні.

«Лейбл екстремістської діяльності ставлять також на Меджліс кримськотатарського народу, оскільки кримські татари – переважно мусульмани. Коли відбуваються арешти за звинуваченням у «незаконній місіонерській діяльності», то від неї страждають саме мусульмани і саме кримськотатарської етнічної ідентичності. Це пов’язано з тим, що кримськотатарська спільнота весь цей час займала активну позицію стосовно необхідності повернути Крим під контроль уряду України», - зазначила голова ДЕСС.

За її словами, на сьогодні під цю статтю потрапляли баптисти, іудеї, також ця стаття була застосована до священника ПЦУ.

«У рамках таких проваджень – за так звану незаконну місіонерську діяльність – у 2021 році вже було ухвалено низку постанов і стягнуто штрафів на суму щонайменше 370 тисяч рублів. Якщо ми подивимося на весь період окупації, то сума штрафів склала майже 2 мільйони рублів», - повідомила Богдан.

Вона нагадала, що одним з приводів переслідування людей є боротьба з Хізб ут-Тахрір, адже це зручний для пропагандистів спосіб ув’язнити людину, яка виявилася незручною.

Як повідомлялося, Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій закликала світових лідерів, країни-учасниці ОБСЄ, ЄС та НАТО вжити невідкладних заходів для запровадження безполітної зони над територією України або надати українській армії сучасні засоби протиповітряної оборони та літаки-винищувачі, які зможуть захистити мирних мешканців України від регулярних бомбардувань і ракетних ударів російських загарбників.

Відео:

Video:

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-