Допомога постраждалим бібліотекарям та бібліотекам
Організатор: Благодійний фонд «Бібліотечна країна».
Учасники: Лариса Петасюк - заступник міністра культури та інформаційної політики України; Євгенія Кравчук - народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Ігор Степурін - голова БФ «Бібліотечна країна»; Оксана Бруй - президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація; Tomasz Gruszkowski - Biblioteka Narodowa, Польща; Олександра Коваль - директор Українського інституту книги; Євгенія Антонюк - керівниця відділу культури, національностей і релігій Ірпінської міської ради, директорка Міської публічної бібліотеки міста Ірпінь; Лариса Лугова - директор Львівської обласної бібліотеки для дітей; Тетяна Пилипець - директор Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука; Юлія Василенко - директор Донецької обласної бібліотеки для дітей; Олена Львович - директор Оболонської централізованої бібліотечної системи Києва; Люсьєна Шум - виконавча директорка БФ «Бібліотечна країна», модератор.
Довідково. 350 тис. грн. було перераховано 150 бібліотекарям, постраждалим внаслідок російського нападу. Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та ВГО «Українська бібліотечна асоціація» виступили з ініціативою зі створення Фонду допомоги постраждалим бібліотекарям, щоб сприяти вирішенню фінансово-гуманітарної кризи бібліотечної спільноти.
Контактна особа: Люсьєна Шум, тел.: 0675101182, www.livelibrary.com.ua
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за півгодини до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: pressroomu@gmail.com
Акредитація триватиме до 14:30 13 травня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Україні зруйновано чи пошкоджено щонайменше 27 бібліотек
Станом на сьогодні в Україні зруйновано чи пошкоджено 27 бібліотек, але це тільки те, що нам відомо.
Про це повідомила під час кругового столу в Укрінформі на тему: «Допомога постраждалим бібліотекарям та бібліотекам внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну» заступник міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.
«На сьогодні стосовно пошкоджень і руйнувань у нас зареєстровано 27 бібліотечних закладів. Ми впевнені, що це не вся інформація, яка є по Україні, і разом з Українським культурним фондом, Українським інститутом книги зараз працюємо безпосередньо з волонтерами, щоб зібрати відео- , фотодокументацію цих пошкоджень і взагалі виявити ті факти, які нам на сьогодні не відомі», - сказала Петасюк.
Вона зазначила, що Національна рада, створена Президентом України, сьогодні напрацьовує Національну програму відновлення України, що має включати відновлення бібліотек.
Крім того, є президентський проєкт, який передбачає централізований збір коштів для ЗСУ, відновлення інфраструктури, медичного забезпечення.
«Ми зараз працюємо, щоб підключитися до цієї ініціативи, щоб сфера культури, в тому числі бібліотечна сфера, підпадала під збір коштів на відновлення і плюс до того ми бачимо, що дуже багато коштів, які перераховуються донорами і волонтерами, спрямовуються на громадські ініціативи. І наша з вами задача – координувати ці дії, зрозуміти, кому допомога потрібна, і правильно її спрямувати», - звернулася заступник міністра до учасників круглого столу.
За її словами, першою задачею є відновити ті об’єкти, які зруйновані і пошкоджені, другою – на перспективу продумати, яким чином бібліотеки будуть працювати.
«Місія бібліотеки – це простір для знань. Відповідно, якщо ми будемо будувати нові бібліотеки, відновлювати ті, які є зараз, то повинні розуміти, що це має бути сучасний простір, сприйнятний зараз для суспільства. І відновлення будівлі – це перший етап, один з алгоритмів функціонування всієї бібліотечної сфери. І,звичайно, в цьому ракурсі ми розглядаємо соціальний захист працівників бібліотек», - зауважила заступник міністра.
Петасюк додала, що відповідно до опитування Українського інституту книги, в якому взяли участь 1680 бібліотек, було виявлено, що поповнення фондів сучасної українською літературою потребують 719 бібліотек, 248 бібліотек потребують дообладнання, зокрема підключення до інтернету, створення сучасної медіатеки, придбання комп’ютерної техніки; 83 бібліотеки - поточного капітального ремонту.
Міжнародні партнери можуть допомогти у відновленні українських бібліотек – Євгенія Кравчук
Міжнародні партнери можуть допомогти відновити українські бібліотеки в межах різних проєктів.
Таке переконання висловила під час кругового столу в Укрінформі на тему: «Допомога постраждалим бібліотекарям та бібліотекам внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну» заступник голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«Важливо сконцентруватися на двох напрямках – допомозі бібліотекам, в тому числі міжнародній, які працюють за заході та у центрі України, де їхні послуги дуже зараз затребувані. Другий напрямок – це відновлення будівель бібліотек. Зараз багато міжпарламентських зв’язків, спілкувань з посольствами, муніципалітетами. Є бажання окремих муніципалітетів або брати під опіку якісь конкретні об’єкти, або в рамках партнерських відносин робити це разом з конкретною громадою. Це можна як для областей, що в тилу, так і для тих, які донедавна були окуповані, а зараз потребують відновлення». – сказала Кравчук.
Принагідно вона зазначила, що мала розмову з представниками посольства Британії щодо бібліотеки в Чернігові, яка до того ж є пам’яткою архітектури. «І такі речі, сподіваюся, привернуть увагу до цієї проблеми. Є і фізичні особи, і фонди, які готові допомагати», - зауважила депутат.
Кравчук також додала, що іншим варіантом може бути співпраця в масштабах областей.
«Є заяви окремих країн, які готові брати під шефство відновлення конкретних областей. У випадку Великої Британії – це Київська область. І якщо є вже конкретний запит на відновлення бібліотек, які були обстріляні чи зруйновані, ми можемо уже це робити. Естонія вже заявила, що може працювати по відновленню Житомирської області. І так кожна область може мати країну-донора», - припустила вона.
Депутат акцентувала, що після надання допомоги і відновлення бібліотек в областях, які не були окуповані або були звільнені, настане третій етап.
«Ми будемо додавати ті бібліотеки, до яких ми зараз взагалі не маємо доступу. Це Донецька область, Луганська область, зараз Херсонська і частина Запорізької», - сказала Кравчук.
В Україні започаткували Фонд допомоги українським бібліотекарям
Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Українська бібліотечна асоціація започаткували Фонд допомоги українським бібліотекарям.
Про це виконавча директорка БФ «Бібліотечна країна», представниця Ірпінської міської центральної бібліотеки Люсьєна Шум повідомила під час круглого столу в Укрінформі «Допомога постраждалим бібліотекарям та бібліотекам внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
«В Україні зараз налічується близько 15 тисяч публічних бібліотек, і вже кілька десятків з них зазнали або повної руйнації, або серйозних пошкоджень внаслідок бойових дій і окупації деяких регіонів, де багато бібліотекарів опинилися на межі виживання. З іншого боку, бібліотеки переорієнтували свою роботу, створили гуманітарні, волонтерські центри на своїй базі для допомоги переміщеним українцям і ЗСУ. Наш фонд «Бібліотечна країна» спільно з Українською бібліотечною асоціацією саме тому започаткували Фонд допомоги українським бібліотекарям, які найбільше постраждали, змушені були евакуюватися», - сказала Шум.
За її словами, Фонд допомоги українським бібліотекарям станом на сьогодні вже зібрав і передав понад 350 тис. гривень для 150 українських бібліотекарів, а загалом отримав більше 300 заявок - зокрема, від фахівців з Маріуполя, Сум, Чернігова і Попасної.
Як повідомляв Укрінформ, на думку заступника голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, міжнародні партнери можуть допомогти відновити українські бібліотеки в межах різних проєктів.
Брак коштів та паперу – директор УІК розказала про проблеми
Український інститут книги (УІК) і видавнича галузь для успішної діяльності мають подолати, зокрема, дві проблеми, пов’язані із вторгненням росії в Україну.
На цьому акцентувала під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Допомога постраждалим бібліотекарям та бібліотекам внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну» директор Українського інституту книги Олександра Коваль.
«Через обмежене фінансування ми не мали можливості закуповувати книжки для поповнення фондів усіх бібліотек, а переважно це було від 600 до 1000 бібліотек в усіх регіонах України. Що стосується нинішнього періоду, то є дві проблеми, які не дають нам можливості працювати. Перша – це те, що в державному бюджеті відсутні кошти на поповнення фондів бібліотек. Ми віримо в те, що вони знайдуться, але розуміємо, що це точно не буде ближчим часом. Але є ще й інша проблема. Книжок на складах українських видавців надзвичайно мало, більша частина їх позбавлені можливості друкувати і видавати нові книжки», - сказала Коваль.
Вона уточнила, що на підготовку книжок у видавців немає коштів, а в Україні нема паперу, оскільки папір у світі дуже подорожчав і його ще з кінця минулого року виробляється набагато менше, ніж раніше.
«Євросоюз встановив квоти на розподіл паперу. Україна ще до війни отримала квоту, яка становила всього 25% від реальної потреби. Тому на державному рівні треба скерувати зусилля на те, щоб ця квота була збільшена. Або ж, як крайній захід, треба домовлятися про друк книжок за кордоном, що не є найкращим виходом, тому що потрібно думати і про свою поліграфічну сферу, яку теж треба підтримати. Хоча варто зауважити, що три найбільші друкарні знаходяться в Харкові і доступ до них зараз неможливий», – зазначила директор УІК.
Коваль додала, що самостійно вирішити ці проблеми інститут не зможе, потрібні скоординовані зусилля, зокрема й Міністерства економіки, для того, щоб вирішити питання паперу, друку та інші.
Водночас вона поінформувала, що після торішньої закупівлі книжок для поповнення фондів бібліотек в УІК зберігаються 2660 книжок, надіслані видавцями. Цю кількість книжок, за її словами, інститут пропонує передати прямо зараз за умови отримання дозволу від МКІП зі списком бібліотек.
Стосовно допомоги у відновленні роботи бібліотек Коваль зауважила, що вкрай важливо, аби вони одразу ж починали працювати як культурно-інформаційні хаби, а для цього у них мають бути автоматизовані бібліотечні інформаційні системи.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
