Підсумки сесії ОБСЄ
Організатори: Медіа Центр Україна — Укрінформ.
Спікери: Євгенія Кравчук - заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, заступниця голови фракції Слуга народу членкиня української делегації в ПА ОБСЄ.
Актуальна тема:
Підсумки сесії ОБСЄ: бірмінгемська декларація, як вплинуть кадрові зміни в уряді Великої Британії на двосторонню співпрацю Україна-Британія.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Держава може виставити радіочастотний ресурс медіагрупи Ахметова на конкурс для інших приватних мовників - депутат (ексклюзив)
Радіочастотний ресурс, який належав медіахолдінгу "Медіа Група Україна", держава може виставити на конкурс. Це передбачено українським законодавством.
Про це в екслюзивному коментарі Укрінформу повідомила заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, заступниця голови фракції "Слуга народу", членкиня української парламентської делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук.
“Дуже багато хто подумав, що державі передають канали разом із будівлею, технікою і чотирма тисячами працівників. Насправді ні. В пресрелізі дуже чітко зазначено, що держава отримує назад тільки ліцензії. Фактично це радіочастостний ресурс, який держава розподіляє між приватними мовниками. Це за гроші відбувається, тобто держава ще й втратить, оскільки не отримуватиме гроші за цю ліцензію. Але що може зробити держава в особі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення? Єдине, що прописано в законі в таких випадках, це повторно виставити цей раідочастотний ресурс на конкурс для інших приватних мовників, які можуть ці частости зайняти і мовити на них. Тут питання в тому, що в воєнний час я не думаю, що буде велика черга з людей, які хочуть відкривати медійний бізнес в Україні. Очевидно, якийсь час ці частости просто будуть у володінні державою до того моменту, коли вони будуть затребувані”, - пояснила Кравчук.
Вона нагадала, що з опівночі всі канали групи МГУ припинили мовлення і зараз на їхніх частотах транслюється загальнонаціональний телемарафон. Як довго вони будуть частиною цього марафону, наразі невідомо.
Водночас заступниця голови комітету відзначила, що держава має знайти механізми підтримки медіа, а саме - виробництва контенту, адже рекламного ринку як такого наразі немає. Частково він існує в інтернеті, але телевізійного рекламного ринку в тому розумінні, яким він був до 24 лютого, немає, наголосила Кравчук.
За її словами, останні події стосовно рішення засновника і акціонера SCM Ріната Ахметова безперечно стали наслідком дії закону про олігархів.
“Чи є це наслідком вступу в силу закону про олігархів? Так, є. Бо наявність медіа - це є одна з ознак олігарха. І це цілком зрозуміло, тому що було зручно показувати умовно своїх політиків, які потім захищають цей бізнес. Це замкнуте коло, яке Президент і хотів розірвати, щоб бізнес був бізнесом, а політика окремо”, - наголосила Кравчук, додавши, що на медійний ринок останні події матимуть вплив, адже МГУ мала високі рейтинги в Україні.
Вона також відзначила, що рішення керівництва SCM для працівників телеканалів стало несподіванкою.
Як повідомляв Укрінформ, засновник і акціонер SCM Рінат Ахметов 11 липня оприлюднив заяву, в якій зазначив, що виводить інвесткомпанію SCM з медійного бізнесу. Найближчим часом "Медіа Група Україна" відмовиться на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій своїх каналів, ліцензій друкованих медіа в Україні, а також припинить діяльність онлайн-медіа. Медіахолдинг складається з 10 ефірних і супутникових телевізійних каналів, інтернет-ресурсів, друкованих ЗМІ.
Україна подала правки до регламенту ПА ОБСЄ, аби вигнати росію з цієї інституції - Євгенія Кравчук
Українська делегація подала правки до регламенту Парламентської асамблеї ОБСЄ, які у разі прийняття дозволять виключити російську федерацію з цієї організації.
Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ заявила заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, заступниця голови фракції "Слуга народу", членкиня української делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук.
“Нам вдалося зрушити цю справу з мертвої точки, бо насправді не існує механізму виключення ні країни з членства у цій організації, ні навіть парламентської делегації. Тут цей механізм треба написати. Ну, треба написати, значить ми напишемо. Відповідно ми подали правку, вона буде голосуватись восени в Болгарії, в жовтні. Це фактично зміни до регламенту ПА ОБСЄ. Вони дозволять проголосувати зміни, які дозволять - якщо країна чинить агресію проти іншої країни-члена ОБСЄ, то керівництво ПА ОБСЄ — бюро, може прийняти рішення про припинення повноважень такої делегації”, - пояснила Кравчук, додавши, що в жовтні точитимуться бої за зміни до регламенту.
Відповідаючи на питання, наскільки важко буде виключити росію з ПА ОБСЄ, адже рф може накласти вето, Кравчук зазначила: “Тут питання, чи допустять російську і білоруську делегації на засідання Асамблеї в Софії. Є інформація, що буде бойкот з боку різних делегацій, якщо росіян допустять. Я думаю, що будуть знайдені механізми все-таки проголосувати таке рішення”.
Кравчук не виключила, що росія може тиснути на своїх сателітів і близько п'яти делегацій можуть “отримувати смс” від російської сторони.
“Якщо Парламентська асамблея не зможе виключити росію зі складу, то насправді це буде погано для самої організації. Думаю, що буде бойкот з боку різних делегацій і, очевидно, що це поставить під сумнів дієздатність організації загалом”, - вважає Кравчук.
Вона нагадала, що наразі припинив роботу Координаційний офіс ОБСЄ через вето росії, а Моніторингова місія ОБСЄ припинила роботу ще в березні. Тобто, росія розвалює роботу цієї організації, відзначила Кравчук, додавши, що якщо не буде знайдений механізм, як цьому протистояти, то організація просто втратить сенс, а країни втратять цікавість до участі в структурі, яка нічого не може вирішувати.
Водночас під час зустріч з українською делегацією генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмид пообіцяла, що будуть знайдені інші джерела фінансування, які не може заблокувати росія, тож проєктний офіс ОБСЄ продовжить працювати в Україні. Водночас роботу Моніторингової місії ОБСЄ ніхто не зможе відновити, якщо право вето буде застосовано. Більше того, є побоювання, що росія просто через свою ницість в кінці року може заблокувати всі моніторингові місії в інших країнах, висловила побоювання Кравчук.
Вона відзначила, що наразі про проблему права вето однієї країни говорять на різних міжнародних майданчиках.
Як повідомляв Укрінформ, 4 липня під час щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у Бірмінгемі чинний голова ОБСЄ, очільник МЗС Польщі Збігнєв Рау заявив, що Україна як жертва агресії має сама вирішувати, коли і на яких умовах вести переговори з агресором.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
