Аграрний сектор під час війни: чи можна мінімізувати втрати і рухатися вперед?
Організатори: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та сприяння Коаліції «Реанімаційний Пакет Реформ».
Учасники: Андрій Барбелюк - асоційований аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, один з авторів дослідження; Тарас Висоцький - перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України; Олександр Дмитрук - голова ФГ «Вітам», голова асоціації фермерів Черняхівського району, Житомирська область; Роман Михайлич - заступник голови правління ГО «Патріоти рідного краю Україна» (Черкащина), голова Президії «Асоціації виробників фітосировини України» (лікарських рослин); Роман Корінець – директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України; Марія Куцевол – координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні; представник Верховної Ради України.
Модератор: Юрій Горбань – комунікативний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Питання до обговорення:
Російське вторгнення та аграрний сектор: чи можна оцінити прямі та непрямі втрати?
Основні проблеми та виклики, з якими стикнулись українські аграрії від початку російського вторгнення.
Чи можна розблокувати експорт агропродукції: що вже зроблено і чи можна зробити ще щось?
Як держава та міжнародні партнери можуть підтримати аграрний сектор для зменшення втрат від російського вторгнення?
Довідково: Під час заходу будуть оприлюднені результати дослідження (на основі глибинних інтерв’ю та фокус-груп) стану аграрного сектору в Україні та перспектив вирішення нагальних проблем, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Текст дослідження розміщено на сайті Фонду «Демократичні ініціативи»: https://dif.org.ua
Додаткова інформація за тел.: +38 (050) 444-33-46;+38 (044) 331-67-61 або e-mail: dif@dif.org.ua;
A/c В-271, м. Київ 01001
м. Київ, вул. Олеся Гончара 33, 3 поверх.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScb9zNQJaowTYHMXN1APfwlTjUCytD4v8Fr8OfeyKRD5keMkw/viewform
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Найбільшими проблемами агросектору під час війни стали зміна логістики та ринків збуту — експерт
Українські аграрії під час війни зіткнулися з двома великими проблемами — зміною системи логістики і ринків збуту та низкою проблем меншого масштабу.
Про це в Укрінформі під час презентації дослідження “Вплив війни на аграрний сектор України» розповів аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Барбелюк.
«Військові дії в Україні призвели до зміни звичної логістики та ринків збуту, що стало для українських фермерів двома великими проблемами, за якими почалися проблеми меншого масштабу — зменшення обігових коштів, касові розриви, подорожчання пального», — розповів Барбелюк.
За його словами, дрібні фермери, на відміну від середніх агропідприємців, що займаються вирощуванням зернових культур і орієнтуються на експорт, зазвичай більш мобільні, краще переживають цей період і швидше пристосовуються до змін.
«Середні постраждали значно більше. До того ж проблеми із збутом у них не тільки були, а й залишаються донині. І якщо говорити про цей сезон, то він більш-менш пройшов нормально. А ось наступний залишається під великим питанням», — зазначив експерт.
Як свідчать дані дослідження, значна частина опитаних сільгоспвиробників вказують на те, що галузь загалом динамічно розвивалася. Фундаментальних та невирішуваних проблем не виникало, підприємства продовжували поповнювати технічні засоби, застосовувати нові технології ведення сільського господарства та намагались розвиватися у довготерміновій перспективі.
«Фермери попри все налаштовані позитивно. Ті з них, хто знаходиться в зоні бойових дій, розраховують повернутися до своєї діяльності. Ті, хто знаходиться на мирних територіях, шукають нові ринки збуту, нові ніші, змінюють напрямки свого господарства відповідно до попиту», — повідомив Барбелюк.
Для сприяння подальшого розвитку галузі в фонді «Демократичні ініціативи» розробили низку рекомендацій для суб'єктів держави та міжнародних донорів.
Експерти зауважили, що по-перше, варто змінити податкову систему, з тим щоб зменшити податкове навантаження на сільгоспвиробників.
«Цього року має запрацювати податкова новація — мінімальне податкове зобов'язання для фермерів, яке стане додатковим навантаженням. Тоді як треба навпаки це навантаження зменшувати», — зазначив Барбелюк.
По-друге, потрібно розробити спеціальні програми фінансової підтримки фермерів на відновлення знищеного або пошкодженого майна і техніки. Це можуть бути лізингові програми, грантові програми, програми доступного фінансування тощо.
«Питання доступу до пального — ще один центр уваги з боку уряду. Доволі часто фермери скаржатьсяь на те, що мають гроші, але не мають фізичної можливості купити пальне. Тому ми рекомендуємо уряду розробити якісь програми із забезпечення стабільного доступу агропідприємців до пального», — сказав експерт.
Щодо рекомендацій міжнародним донорам, то вони, як зазначають в фонді «Демократичні ініціативи», вже частково виконуються.
«Ведуться перемовини щодо розблокування портів, є допомога із збутом продукції як минулого урожаю, так і нового. Потрібно поширювати програми із максимального сприяння експорту до країн ЄС. Ще одна рекомендація — розробити грантові програми та пільгові кредитні програми для дрібних виробників. Оптимальний розмір гранту для малих фермерів на відновлення обігових коштів — від 20 до 50 тис. доларів. Це невеликі кошти. Для фермерів, які втратили техніку, ми рекомендуємо створити спеціальні програми з її відновлення шляхом створення кооперативів. Це було б і оперативно, і більш ефективно», — підкреслив Барбелюк.
Як повідомлялося, за даними Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute, непрямі втрати у сільському господарстві України через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у 23,3 млрд дол. США.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк