Дезінформація. Наративи. Як кремль та російські медіа виправдовують воєнну агресію щодо України

Організатор: Інститут дослідження війни та миру (IWPR).

Учасники:  Марина Безкоровайна – керівниця програми протидії дезінформації та підтримки розвитку незалежних медіа, Посольство Великої Британії в Україні; Дмитро Золотухін - виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства; Гоар Ходжанян - програмна менеджерка по Україні та Молдові, International Media Support (IMS); Альона Романюк - головна редакторка «НотаЄнота», «По той бік путінської брехні»; Роман Кифлюк - національний радник по Україні, International Media Support (IMS); Юлія Каздобіна - голова Української фундації безпекових студій, колишня радниця  Міністра інформаційної політики України; Ольга Юркова - співзасновниця проєкту StopFake; Роман Осадчук - Atlantic Council,  DFRLab.

Модераторка: Ольга Гужва  - керівниця проєкту «Голоси України», Інститут дослідження війни та миру (IWPR).

Довідково. Перед російським повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року кремль і прокремлівські медіа використовували неправдиву інформацію та наративи для виправдання військових дій проти України. У сукупності ці наративи  служили casus belli для путіна в загарбницькій війні проти України.

Систематична маніпуляція інформацією та дезінформація були застосовані російським урядом як оперативний інструмент, частина стратегії нападу на Україну.

Агресивна війна росії проти України  – це гібридна війна. Повномасштабне вторгнення росії на територію України проілюструвало, як соціальні медіа змінюють спосіб фіксування, переживання та розуміння війни. Війна, яка триває в Україні прояснила масштаби загрози дезінформації. Попри те, що використання дезінформації як зброї завжди існувало, ландшафт соціальних медіа в рази збільшив її охоплення та потенційне проникнення, а ситуація України продемонструвала її глобальну небезпеку.

Питання до обговорення:

• Як росія поширює дезінформацію: чи змінилися формати та технології? 
• Яка роль дезінформації в загарбницькій війні росії проти України? 
• Які наративи поширює росія у зв’язку з війною: як їх класифікувати? 
• Чи готові ми системно протидіяти?  Які кроки та співпраця зі стейкхолдерами необхідні?

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

Фокусом роспропаганди наразі є західні аудиторії - експерти

Головним фокусом російської пропаганди наразі більше стала західна аудиторія, аніж українська.

Таку думку висловила керівниця програми протидії дезінформації та підтримки розвитку незалежних медіа Посольства Великої Британії в Україні Марина Безкоровайна під час круглого столу на тему: «Дезінформація. Наративи. Як кремль та російські медіа виправдовують воєнну агресію щодо України» в Укрінформі.

"Змінився головний фокус російської пропаганди. Якщо раніше центром зусиль була все-таки Україна, і задача була розхитати ситуацію, викликати недовіру до органів влади, зараз фокусом є більше західні аудиторії... Наративи за кордоном спрямовані на те, щоб розхитати консенсус щодо підтримки України, сформувати певний імідж українських біженців, українського уряду, України як держави. Більше фокус мені здається є там. Оскільки в більшості західних країн резистентності до цього немає, і часто розуміння такого немає, як на побутовому рівні відрізнити ці впливи. Там більше тонких місць", - сказала Безкоровайна.

У свою чергу національний радник по Україні International Media Support (IMS) Роман Кифлюк зазначив, що після року повномасштабної війни і після великої кількості санкцій щодо рф їхня пропагандистська машина залишається досить сильною. Тож дуже складно протидіяти і спростовувати усі ці фейки.

"Дивлячись на те, як в міжнародних інституціях голосують різні країни, можна зробити висновки, як в тих країнах працює російська пропаганда. І, схоже, методичка у них досить довга та широка... Та ж Russia Today, яка має більше ста офісів по світу рідними мовами країн, починає використовувати гібридний метод. Подаючи інформацію всередині тої країни досить якісно і на високому рівні, вона поряд подає зрозуміло яку інформацію про Україну. І глядачеві може здатися, що якщо вони про їхню країну говорять правду, то тоді і про Україну інформація правдива. І це дуже небезпечно", - сказав Кифлюк.

За словами головної редакторки проєктів «НотаЄнота», «По той бік путінської брехні» Альони Романюк, у багатьох європейців добре просувається наратив про “хороших русских”, про те, що росіяни теж страждають, і що вони не винні у цій війні. Вона зауважила, що такі наративи просуваються не тільки через медіа, а й через соціальні мережі.

"На превеликий жаль, є багато виставок, є багато культурних подій, які проплачує росія, або вони зроблені за російські гроші. І водночас там просуваються дуже різні наративи, і про хороших руських, і про те, що не все так однозначно, і про те, що українці не такі жертви, якими себе малюють", - додала Романюк.

Як повідомлялося, у МКІП запропонували нову форму для партнерства на світовій арені - «інформаційний Рамштайн», що має об'єднати Європу, США та Україну в протидії пропаганді рф.

Відео: