«Справа Шухевича». Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам’яті.

Учасники: Олеся Ісаюк - історикиня, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»; Володимир Тиліщак - історик, заступник голови Голови Українського інституту національної пам'яті; Олексій Гарань - професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва"; Володимир В’ятрович - історик, народний депутат України; Андрій Когут - історик, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України; Володимир Бірчак - історик, редактор «Історичної правди», керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху; Дарія Гірна - журналістка, авторка YouTube-каналу «Обличчя Незалежності»; Максим Майоров - співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Василь Павлов - керівник експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України; Ігор Кулик - директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті; Ярина Ясиневич - координатора програм Центру досліджень визвольного руху.

Чому це цікаво?

Центр досліджень визвольного руху спільно з Українським інститутом національної пам’яті проведуть круглий стіл, де обговорять соціологічне та наукове дослідження про знання та сприйняття діяльності Української повстанської армії та Романа Шухевича. Дослідження створені в рамках проєкту «Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація» за підтримки Українського культурного фонду.

Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року. Наскільки українці знають про УПА та Романа Шухевича? Чи все ще стійки совєтські міфи про українську боротьбу? Що думають про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Романа Шухевича сьогодні.

Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

Більшість українців позитивно ставляться до Романа Шухевича (опитування)

Більшість українців знають про командира Української повстанської армії Романа Шухевича і ставляться до нього позитивно.

Відповідні дані продемонструвало всеукраїнське соціологічне опитування, яке провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва і Київський міжнародний інститут соціології. Соцопитування презентував під час "круглого столу" в Укрінформі науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

За його словами, у ході телефонного опитування 1 тис. респондентів,

52% з них відповіли, що знають, хто такий Шухевич, 44% сказали, що їм це ім’я невідоме. З тих респондентів, які обізнані стосовно постаті Шухевича, 58% відповіли, що він був головним командиром УПА, 43% сказали, що Шухевич був “лідером українських націоналістів”, а 16% респондентів назвали його дисидентом.

У респондентів, які були обізнані стосовно Шухевича, запитали, як вони ставляться до можливого перейменування на його честь вулиць і площ у їх населеному пункті. 41% відповіли, що дуже добре, 29% - скоріше добре, 15% сказали, що їм байдуже, 3% респондентів відповіли, що скоріше погано, а 8% - дуже погано.

На запитання, чи знають респонденти про УПА, 72% відповіли ствердно, 23% сказали, що їм про організацію нічого не відомо, а 4% було важко відповісти.

Крім того, 58% опитаних, які обізнані стосовно УПА, відповіли, що схвалюють визнання воїнів УПА борцями за незалежність України, а 32% сказали, що ставляться до цього скоріше позитивно. Водночас негативну відповідь стосовно цього питання дали 3% опитаних.

На запитання, за що боролася УПА, 77% відповіли, що за незалежну України, 11% респондентів було важко відповісти на це запитання, а 7% сказали, що УПА боролася за Західну Україну.

Крім того, 70% респондентів вважають, що УПА не перемогла, але заклала традиції спротиву агресії, 16% відповіли, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною, 8% респондентів сказали, що боротьба зазнала поразки, а 3% відповіли, що спротив був даремним.

Також 77% опитаних вважають, що держава має докладати більше зусиль для популяризації УПА, 17 % вважають, що цього не потрібно робити, а 5% було важко відповісти на це запитання.

На думку ексочільника Інституту національної пам’яті, народного депутата Володимира В’ятровича, результати опитування свідчать, що зростає кількість людей, які знають про УПА і Шухевича, а також їхнє уявлення про це уже далеке від міфів і стереотипів, які формувалися радянською пропагандою.

“Ми маємо справу з тривалим процесом, який пройшов різні етапи. Першим етапом було те, що цією темою займалися виключно дослідники чи ветеранські організації, потім ця тема стала більш академічною, у цю проблематику включилися історики. Саме тоді ця тема була жорстко політизована. І врешті визначальним етапом в розумінні УПА стали події після Революції гідності у 2014 році”, - сказав В’ятрович.

Водночас заступник очільника Інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак вважає, що широкомасштабне російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року поклало край дискредитації минулого України.

Як розповів Гарань, опитування проводилося з 29 вересня по 9 жовтня поточного року на неокупованій частині України. Його метою було з’ясувати, наскільки українці обізнані про УПА та Романа Шухевича, чи стійкі радянські міфи про українську боротьбу, а також з’ясувати суспільну думку про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Шухевича сьогодні.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк