Реформа МСЕК чи потрібно чекати 5 років?

Організатор: Громадська спілка «Ліга Сильних».

Спікери: Дар’я Сидоренко - виконавча директорка громадської спілки «Ліга Сильних»; Масі Наєм - співзасновник громадської організації «Правозахисна платформа для військовослужбовців Принцип», військовий, адвокат; Дмитро Луфер - радник прем'єр-міністра, ексзаступник міністра охорони здоров'я; Маріанна Онуфрик - голова правління ГО «Родина для осіб з інвалідністю» (онлайн); Родіон Тристан - ветеран, юрист лінії підтримки Veteran Hub.

Модераторка: Ольга Гвоздік - адвокаційна менеджерка громадської спілки «Ліга Сильних».

Під час заходу буде представлений план реформи МСЕК, а саме зміни на рівні законодавства.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Акредитація триватиме до 17:00 21 грудня 2023 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Основною потребою у вирішенні проблеми МСЕК є наразі цифровізація - Масі Найєм

Основна потреба на сьогодні у вирішенні проблеми МСЕК - цифровізація.

Про це на пресконференції «Реформа МСЕК чи потрібно чекати 5 років?», яка відбулася в Укрінформі, сказав співзасновник громадської організації «Правозахисна платформа для військовослужбовців «Принцип», військовий, адвокат Масі Наєм.

"Основною потребою зараз є цифровізація всіх процесів, від запровадження електронної черги до запровадження (в МСЕК - ред.) ЕСОЗ та повноцінного електронного документообігу. Це потрібно, щоб військові не збирали ці документи, державні органи і власники цих документів могли обмінюватися цими документами. Додатково треба працювати над тим, щоб удосконалити взаємодію між різними установами, доступність до медичних документів і врахування стану пацієнта під час МСЕК", - сказав Найєм.

Також він зазначив, що МСЕКи не мають уніфікованого переліку документів, який повинна представити людина, що звертається до комісії. Навіть більше, такого переліку немає в друкованому вигляді, і з ним неможливо ознайомитися.

Він зауважив, що серед числених проблем, про які повідомляли військові, ветерани, що проходили чи намагалися пройти МСЕК, є ще одна - відсутність поваги, зневажливе ставлення до людей з інвалідністю і, зокрема, до військових. Приміщення МСЕК часто не мають звичайних умов - безперешкодного доступу до комісії, місць для сидіння, відсутній доступ до вбиральні, доступ до води.

"Вся система ТЦК, ВЛК, МСЕК побудована від зворотнього, щоб, не дай боже, дати можливість яким-небудь ухилянтам втекти. Тому, наприклад, люди з ампутаціями мають доводити, що у них немає руки чи ноги. І ставлення до них апріорі таке, що вони ненормальні і таке інше, принизливе ставлення з боку лікарів", - зауважив Найєм.

Тому, за його словами, є необхідність звернути увагу на професійну підготовку та етику лікарів, які працюють у МСЕК, проводити навчання, тренінги стосовно того, як спілкуватися з пораненими, ветеранами, людьми з інвалідністю.

Як пояснив на пресконференції радник премʼєр-міністра Дмитро Луфер, загалом реформа МСЕК передбачає низку змін у підходах, деякі з них мають запрацювати з 2025 року.

"Це стосується того, що люди, які в цей період будуть звертатися до МСЕК уперше, йтимуть уже за новою системою. Люди, які мають підтверджений статус особи з інвалідністю, п'ять років залишатимуться на тих умовах (у тому ж статусі - ред.), через п'ять років їм потрібно пройти переосвідчення вже у новій системі. Люди, яким потрібне планове підтвердження, яке необхідне для деяких категорій інвалідності, вже проходитимуть через нову систему. Вона має запрацювати у 2025 році", - пояснив радник.

Він додав, що держава має намір відійти від груп інвалідності як сформованих груп послуг.

"Не можна ділити всіх людей, які мають інвалідність, на три групи або на п'ять чи сім груп. У кожної людини залежно від її стану мають бути визначені її потреби, і держава має запропонувати ті послуги, які ці потреби закривають або компенсують", - пояснив Луфер.

Також, за його словами, має бути розділений соціальний та медичний компоненти: лікарі визначають причини зміни у здоровʼї, зміну стану здоровʼя, соціальна складова, що саме людині потрібно компенсувати. Загалом, як додав Луфер, необхідно внести зміни до 5 000 різних документів, як законів, так і підзаконних актів, які регулюють цю сферу.

Зі свого боку, як зазначила на пресконференції директор громадської спілки «Ліга Сильних» Дар’я Сидоренко, громадськість, активісти готові долучитися до процесів, щоб покращити роботу МСЕК уже тепер, оскільки кількість звернень як військових, так і цивільних громадян до комісій зростає.

Великою проблемою, за її словами, є те, що робота МСЕКів непрозора, люди стикаються часто з тим, що невідомий склад комісії, невідомі дати її проведення, часто склад комісії не відповідає чинному законодавству, бракує лікарів-експертів, фахівців, які спеціалізуються на реабілітації.

"За підтримки фонду "Відродження" ми почали проєкт реформи МСЕК. І метою його є покращення процедури отримання статусу інвалідності. Ця проблема вкрай важлива через те, що багато як військових, так і цивільних отримують поранення під час українсько-російської війни. Ми проаналізували законодавство і пропонуємо три зміни в частині законодавства. Перша стосується перетворення МСЕК на загальні комісії, і це дозволить збільшити їх кількість, що фізично наблизить такі комісії до тих людей, які потребуватимуть їх послуг. Друга проблема полягає у тому, що відсутня якісна програма реабілітації, в комісіях має бути обовʼязково експерт, який відповідає за реабілітаційну складову. Це впливає на те, що люди за неякісної реабілітації не отримують затребувані системні технології, не можуть повернутися до роботи, до активного життя, тому що не пройшли процес відновлення функціональності", - розповіла Сидоренко.

Третя зміна, яку, за її словами, пропонують активісти, полягає в тому, що оцінку втрати функціональності людиною мають визначати спеціалісти мультидисциплінарної команди за Міжнародною класифікацією функціональності.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоровʼя на виконання рішення РНБО провело перевірку роботи МСЕК.

Відео: 

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк