Соціальні мережі під час війни: український досвід модерації контенту

Організатор: Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Учасники: Ігор Розкладай - головний медійний юрист, заступник директорки ЦЕДЕМ; Катерина Крук - керівниця регіональної політики Центральної та Східної Європи в Meta; Павло Бурдяк - аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ; Тетяна Авдєєва - старша юристка Лабораторії цифрової безпеки.

Модератор: Євгенія Стаднік - старша проєктна менеджерка ЦЕДЕМ.

Питання до обговорення:

• Тенденції та виклики модерації контенту про війну.
• Яким чином уникати проблем із соцмережами Meta: поради від Facebook.
• Як Facebook та Instagram реагують на оскарження блокувань?
• Наглядова Рада Меta: коли всі варіанти вичерпані.
• Поради та рекомендації стосовно модерації контенту, пов’язаного з війною.

Чому це важливо?

Соціальні мережі стали потужним інструментом інформаційної боротьби у час воєнних реалій. Проте, щоб мати змогу використовувати цю зброю дієво, необхідно уникати блокувань, банів та обмежень, які стають наслідком чутливості модерації соцмереж до контенту про війну.

У 2023 році команда ЦЕДЕМ провела дослідження, щоб з’ясувати особливості впливу модерації соціальних мереж на медіа. Під час досліджень експерти розглядали, як відбувається модерація контенту, яким чином це впливає на українських користувачів та український медіапростір та чи відбулися позитивні зміни за останній рік.

Щоб виокремити основні перешкоди модерації та знайти шляхи їх подолання, експерти ЦЕДЕМ, медійні експерти та представники соцмереж META у межах експертної дискусії об’єднають зусилля, поділяться своїми думками, порадами та рекомендаціями.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн - включення.

Учасники можуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація для участі до 18:00 24 січня за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Торік ЦЕДЕМ подав понад 800 апеляцій на видалення дописів у соцмережах - Розкладай

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) за останній рік подав понад 800 апеляцій на видалення дописів у соціальних мережах.

Про це сказав головний медійний юрист, заступник директорки ЦЕДЕМ Ігор Розкладай під час експертної дискусії “Соціальні мережі під час війни: український досвід контенту” в Укрінформі.

"За останній рік, напевно, ми подали рекордну кількість апеляцій. Я нарахував десь понад 800. Але тут їх треба розділити на кілька категорій. Є, напевно, найбільша категорія за минулий рік — це все ж таки було інформування соцмереж про зловмисну активність. І, на жаль і росіяни, і не тільки росіяни, але, чесно кажучи, і російський слід проглядаються багато де", - сказав Розкладай.

За його словами, "російські вуха" стирчать дуже сильно в "кількох площинах".

"Перше, звісно, дезінформація. Дезінформація за минулий рік, починаючи з березня, з кінця березня вона йшла хвилеподібно. Перші періоди вони були, знову ж таки, це власний досвід, не можу стверджувати на 100%, але те, що ми бачили, була дуже велика хвиля під 9 травня. Тому що для росіян це сакральна дата.... І тому всі прояви дезінформації дуже сильно наростали під цю дату. Потім була невеличка пауза, потім пішли вже наративи - контрнаступ, мобілізація. Залежно від подій, з’являлися ті чи інші прояви”, - повідомив Розкладай.

Він зауважив, що “по суті весь минулий рік росіяни прощупували ту тематику, яка найкраще заходить українцям”.

“Ну і тут немає чого приховувати, я про це вже неодноразово говорив. Перша тема — це корупція, корупція багатогранна. Тобто це може бути корупція як армійська, це може бути “Батальйон Монако", що якимось чином люди вискакують за кордон України і там собі живуть”, - сказав заступник директорки ЦЕДЕМ.

Друга тема, яку він виокремив, - мобілізація.

“І тут, на жаль, можу сказати, що ми самі даємо ґрунт для дезінформації, чи вже по класифікації Ради Європи її можна назвати правдиво-шкідливою інформацією, тобто коли беруться реальні кейси. Ми можемо назвати скандал в тій же Одесі. Беруться реальні ролики з Тік-Току, з різних соцмереж, і з певною підводкою вони поширюються масово через рекламу в Фейсбук”, - розповів Розкладай.

За його словами, паралельно з дезінформацією в соціальних мережах використовується фішинг.

“Фішингові прояви почалися десь влітку. Особливо дуже потужний був удар у другій половині жовтня. Тоді, на жаль, дуже багато і українських, і дуже багато користувачів у різних країнах на це попалися. І власне мета цієї діяльності багатогранна. Є фішинг заради фішингу — тобто зламується ваша сторінка для того, щоб вона вже стала фішинговою і продовжувала цю діяльність далі, є фішинг заради фінансового фішингу, тобто коли вашу сторінку зламують, і потім вона починає поширювати рекламу, наприклад, про виплати від ООН, це теж дуже сильний активний трек, він продовжується дуже активно, і я розумію, що його достатньо важко виловлювати. Це виплати ООН, НАТО, Червоного Хреста, Дії, Є-допомога. Тобто там цілий спектр цього шахрайства. І, власне часто його поширюють зламані профілі через те, що люди просто самі недостатньо уважні. Недостатньо володіють навичками медіаграмотності, і вони, на жаль, самі дають свої дані шахраям”, - розповів Розкладай.

Він відзначив, що “принаймні, за останні пів року швидкість і якість розгляду наших скарг достатньо серйозно покращилася, розгляд фішингових історій, я сказав би, напевно, номер один”. “Тут теж швидкість реакції навіть під час свят була досить високою. Але є певні кейси, які були дуже проблемними, дуже довго розглядалися і навіть зараз у мене є кілька кейсів ще з осені. Й чому вони не розглядаються, я не знаю. Але, очевидно, що навантаження на платформу досить велике. Мені невідома зараз загальна кількість скарг, це дуже велика цифра. І, очевидно, що і є певна пріоритизація кейсів”, - сказав Розкладай.

Водночас він підкреслив, що незважаючи на прогрес у швидкості розгляду апеляцій, “є кілька зон, над якими треба ще працювати: це і захист свободи медіа, слова і сатира”.

Як повідомляв Укрінформ, спецслужби Російської Федерації не менш як 60% розвідувальних даних отримують через соціальні мережі.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк