Національне військове меморіальне кладовище: обговорення дизайну типового надгробка

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Державна установа “Національне військове меморіальне кладовище”.

Учасники: Юлія Лапутіна - міністр у справах ветеранів України; Тетяна Токарчук - заступниця міністра у справах ветеранів України; Денис Тацій - голова патронатної служби, Міністерство у справах ветеранів;  Володимир Тиліщак - заступник голови УІНП; Ярослав Пронюткін - директор ДУ “Національне військове меморіальне кладовище”; Ярослав Старущенко - заступник директора ДУ “НВМК”; Світлана Строкач - заступниця директора ДУ “НВМК”; Максим Зубов - начальник відділу меморіальної роботи ДУ “НВМК”; Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Наталя Войцещук - начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації МКІП; Анна Пуртова - народна депутатка ІХ скликання; Володимир В’ятрович - народний депутат ІХ скликання; Андрій Ковальов - військовослужбовець ЗСУ, історик; Віталій Гайдукевич - координатор волонтерської групи "Нове Військо"; Вахтанг Кіпіані - військовослужбовець ЗСУ, журналіст, історик; Тарас Іщик - військовослужбовець ЗСУ, дизайнер; Дарця Веретюк - дизайнерка, одна з авторів проєкту військового кладовища у Тернополі; Андрій Міщенко - офіцер відділу взаємодії з релігійними організаціями капітан капеланської служби; Ярослав Копаниця - військовослужбовець ЗСУ, дизайнер; Олег Слабоспицький - голова правління фонду “Героїка”; Віра Литвиненко - мати загиблого військовослужбовця Владислава Литвиненка, засновниця ГО “Серце Назовні”; Сергій Дербін - автор ескізного проєкту НВМК; Валентина Москаленко - радниця Прем'єр-міністра України.

Модераторка:  Аліна Карбан - ДУ “Національне військове меморіальне кладовище”.

Коротко. Під час круглого столу співробітники державної установи “НВМК” представлять напрацювання та заслухають думки присутніх. Підсумкові матеріали зустрічі будуть розміщені на офіційних ресурсах ДУ “Національне військове меморіальне кладовище””.

Мета заходу — затвердити дизайн типового надгробка на одному з найбільш суспільно важливих об’єктів пам’яті та шани подвигу військовослужбовців, які віддали своє життя за волю українського народу — Національному військовому меморіальному кладовищі.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Учасники можуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Акредитація представників ЗМІ за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

У Києві обговорили дизайн надгробків на Національному військовому меморіальному кладовищі

У Києві обговорили дизайн типових надгробків, що встановлюватимуться на могилах захисників і захисниць на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Про це на круглому столі в Укрінформі розповів начальник відділу меморіальної роботи ДУ “Національне військове меморіальне кладовище” Максим Зубов.

"Архітектором (головний архітектор ескізного проєкту НВМК Сергій Дербін - ред.) було представлено, що на кладовищі використовується дві форми намогильних споруд - це козацький хрест і невелика споруда у вигляді плити. Другий варіант - без фото, але суть форми лишається. Третій варіант - виключно хрест на території НВМК, і четвертий - ми використовуємо виключно плиту", - розповів Зубов.

За його словами, слід враховувати, що серед загиблих захисників України не всі є християнами, багато представників інших релігій, тому відповідне обговорення було зі спільнотою релігійних організацій.

Учасники круглого столу висловили думку, що необхідно залишити дві версії намогильних споруд, оскільки є релігійні традиції, в яких хрест не фігурує, також є люди, які не відносять себе до поширених релігій.

На користь двох варіантів намогильних споруд висловився і голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

"Первинно ми були за два варіанти, щоб це була і плита, і хрест. Є перелік цвинтарів і українських, і за кордоном, у Польщі, Чехії, де стоять козацькі хрести. В 17 столітті військова каста сама домовилася про це. Якщо ми говоримо про національне військове кладовище, яке задасть тренд, і знехтувати цим... Цій традиції мінімум 500 років (встановлювати козацькі хрести на похованнях воїнів - ред.)", - сказав Дробович.

На його думку, пропозиція двох форм намогильних споруд є компромісною.

На думку координатора волонтерської групи "Нове Військо" Віталія Гайдукевича, треба враховувати, що кладовище військове.

"Ми розуміємо, що на будь-який рівний надгробок, за бажанням родини, може бути нанесена конфесійна приналежність людини або ні. Тобто більш універсальним є плита рівна. Більш того, з точки зору збереження матеріалу рівна поверхня менше руйнується з часом. У ньому може бути менше історичної тяглості, але тут у нас державна структура, тут апріорі у всіх елементах українська територія", - сказав Гайдукевич.

На його думку, необхідно вирішити питання уніфікації поховань. Окрім цього, зазначив він, на надгробках можна розмістити QR-код, який веде на сторінку Національного військового меморіального кладовища, де можна побачити і фото загиблого захисника, і інформацію про нього.

З пропозицією уніфікації намогильних споруд погодився народний депутат Володимир Вʼятрович, який зазначив, що незалежно від того, яка форма буде обрана - дві чи одна - на військовому меморіальному кладовищі все ж принципово, щоб намогильні памʼятники були уніфіковані.

"Зрозуміло, що для кожного це є особиста втрата, але принцип уніфікації це те що має бути сприйнято всіма. Де можливо уніфікувати, треба уніфікувати. Хоча мені, як історику, важко відмовитися від ідеї козацького хреста", - зазначив Вʼятрович.

На думку засновниці ГО “Серце Назовні”, матері загиблого військовослужбовця Владислава Литвиненка Віри, на намогильних спорудах має бути зображення загиблого захисника України.

"Культуру вшанування треба ще виховувати в людях. Фото обовʼязково має бути, шеврон підрозділу має бути, не просто ЗСУ чи це Нацгвардія, а шеврон підрозділу", - переконана вона.

Як повідомлялося, 8 грудня 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону, необхідний для вирішення земельних питань щодо початку будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища.

Національне військове меморіальне кладовище – загальнонаціональне місце вшанування та увічнення пам’яті загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Ідея створення Національного військового меморіального кладовища націлена на створення цілісного та унікального меморіального комплексу, який реалізує фундаментальні засади державної політики у сфері вшанування та увічнення пам’яті померлих (загиблих) Захисників та Захисниць України.

Меморіальний комплекс передбачає не тільки наявність військового кладовища з усіма необхідними ритуальними спорудами для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Також тут буде музейний комплекс, який увічнить пам'ять померлих (загиблих) Захисників та Захисниць України та зафіксує для майбутніх поколінь їхній внесок у захист української державності.

 Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк