Медіамарафон: «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості». Панель 2: «Крим»
Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.
Учасники: Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи; Віталій Секретар - перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; Олексій Тільненко - голова правління КримSOS; Марія Суляліна - голова Центру громадянської просвіти «Альменда»; Микита Петровець - юрист Регіонального центру прав людини.
Модераторка: Валентина Самар - головна редакторка Центру журналістських розслідувань.
Теми для обговорення:
- Як Крим перетворювався на півострів страху?
- Які основні злочини і порушення прав людини за 10 років окупації Криму зафіксували правозахисники й державні органи?
- Якими способами окупаційна влада переслідувала українців і кримських татар на півострові?
- Як відбувалася індоктринація та мілітаризація дітей, підміна ідентичності через так зване патріотичне виховання?
- Скільки кримських злочинів були розслідувані та передані до суду?
- Скільки вироків маємо у кримських справах?
Чому це важливо?
Медіамарафон «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» – це чотири тематичні дискусійні панелі: «Майдан», «Крим», «Схід» та «Повномасштабне вторгнення» за участю представників влади, правозахисників та потерпілих. Обговорення охопить період останніх десяти років, коли Україна проходить через безпрецедентні випробування, включно з найтяжчими міжнародними злочинами, скоєними на її території.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram
Підсумкові матеріали:
Щонайменше 600 "суддів" беруть участь у політичних переслідуваннях у Криму — правозахисниця
Щонайменше 600 "суддів" беруть участь у переслідуваннях за політичними мотивами у тимчасово окупованому росіянами Криму.
Про це під час медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» в Укрінформі повідомила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
“Так звані судові процеси в Криму настільки масштабні, що лише ми змогли задокументувати 84 тисячі так званих “судових засідань". Це дійсно масштабна система, і важливо документувати не лише тих, хто постраждав, а і тих, хто до неї причетний. Щонайменше 600 "суддів" Криму та РФ беруть участь у цих політичних судових процесах. Вони це прекрасно усвідомлюють, ігнорують заяви про катування, усі фальсифікації доказів”, - сказала Скрипник.
Вона наголосила, що спротив у Криму був під час його окупації та триває й нині.
“У відповідь на цей спротив Росія розбудувала масштабну систему переслідувань, яка й досі працює. Це — страшна репресивна машина, що підтверджує: кримчани чинили спротив. І Росії не вдалося нав'язати міф, що цього нібито не було”, - додала Скрипник.
За її словами, за період з 2014-го року правозахисники задокументували, що як мінімум 1400 громадян стали жертвами репресивної машини в тимчасово окупованому Криму.
“Йдеться про політично- і релігійно мотивованих. У цілому цих жертв — набагато більше, бо ще є діти, люди, в яких забрали власність тощо. Значна частина із них - політвязні. Вони не отримують меддопомоги, стають жертвами тортур, після чого так само не отримують допомоги. Вони, скажемо відверто, поки що не мають реальних шансів вийти до того, як закінчиться їхній термін. Більше того, навіть коли термін закінчиться, вони не завжди повертаються. Зараз так відбувається з українським активістом Олегом Приходьком, який мав вийти з російської колонії, але знову був ув'язнений. Це — не перший такий випадок. Здебільшого, якщо наші громадяни і повертаються із полону РФ, то тільки тому, що їх незаконний термін закінчився. Обміни, які відбуваються з початку повномасштабної війни, не включають жодного цивільного з Криму”, - наголосила Скрипник.
Як повідомлялося, у тимчасово окупованому Криму окупанти відкрили 665 справ стосовно цивільних за проукраїнську позицію.
Кримська прокуратура зареєструвала понад 3200 кримінальних проваджень за роки агресії РФ
Кримська прокуратура зареєструвала понад 3200 кримінальних проваджень за роки агресії Російської Федерації проти України.
Про це під час медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» в Укрінформі повідомив перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталій Секретар.
“Загальна кількість зареєстрованих проваджень — більше 3200. Але треба усвідомлювати, що багато з них мають ознаки магістральних. Тобто могло розпочинатися одне провадження, приміром, за фактом привласнення і знищення майна, але це не означає, що воно стосується одного об’єкту. Адже досліджується весь масив проблем, які виникали з майном. Так само є кримінальне провадження стосовно депортації цивільного населення з Криму в інші регіони”, - сказав він.
Секретар додав, що прокуратура скерувала до суду понад 550 обвинувальних актів.
“Вироків у нас уп'ятеро менше - 107 станом на зараз. Кваліфікація - різна, починаючи від 146-ї загальнокримінальної статті, 162-ї - про незаконні обшуки. Також є держзради, посягання на територіальну цілісність, новий великий об'єм злочинів, що стосується колабораціонізму, пропагандистів, воєнні злочині, що також мають різний спектр. Тому цифри не завжди говорять про об'єктивність. Злочинів, безумовно, було набагато більше”, - наголосив заступник керівника прокуратури.
Як повідомлялося, прокуратура АР Крим та міста Севастополя повідомила про підозру двом гендиректорам російських авіакомпаній за незаконне перевезення людей з Росії в Крим.
Щонайменше 200 українців перебувають за гратами у сфабрикованих політичних справах у Криму – правозахисниця
Щонайменше 200 українських громадян перебувають за гратами у сфабрикованих політичних справах у Криму після окупації Росією півострова у 2014 році.
Про це повідомила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час дискусійної панелі «Крим» у Медіацентрі Україна - Укрінформ.
«Наразі щонайменше 200 громадян перебувають за гратами у сфабрикованих політичних справах. Ці люди не отримують медичної допомоги. Вони у більшості випадків стають жертвами тортур і майже не мають реальних шансів вийти до того, як закінчиться їх термін ув’язнення», - сказала вона.
Водночас Скрипник зауважила, що навіть закінчення терміну ув’язнення не гарантує звільнення, як це відбулося з українським активістом Олегом Приходьком.
За словами Скрипник, протягом десяти років окупації Росією півострова Кримська правозахисна група задокументувала, що від репресій постраждали 1400 громадян України.
«Мова йде про політично і релігійно вмотивовані переслідування. В цілому цих жертв набагато більше, бо є діти, люди, у яких забрали власність», - уточнила правозахисниця.
Як повідомляв Укрінформ, 9 жовтня 2019 року у тимчасово окупованому Криму російські силовики затримали Олега Приходька. Його заарештували і висунули обвинувачення у підготовці до теракту і незаконному виготовленні вибухових речовин. Згодом до цього додалися «незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухівки» і планування вибуху в будівлі генконсульства Росії у Львові.
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 3 березня 2021 року засудив Приходька до 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням першого року у в'язниці, а також до штрафу в розмірі 110 тис. рублів.
У листопаді 2023 року російський суд додав Приходьку ще 4,5 року ув'язнення за новими обвинуваченнями.
До Коордштабу слід включити представників ГО, які опікуватимуться цивільними полоненими - правозахисниця
До Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими слід включити представників громадських організацій, які опікуватимуться цивільними.
Таку думку висловила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» в Укрінформі.
“До Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими слід включити представників ГО, які опікуватимуться цивільними полоненими. Я розумію, що ми не можемо туди допустити всіх, бо це секретна інформація. Але якщо будуть представники, які мають експертизу, це дозволить тримати нормальну комунікацію з родичами”, - зауважила вона.
За словами правозахисниці, військовополонені зазвичай звільняються через Координаційний штаб, і з ними працюють, допомагають писати заяви.
“Більшість цивільних звільняються в різний спосіб. Інколи їх тримають у катівнях і потім просто викидають на вулицю. Щастя, коли дають шанс виїхати, або територія деокупована. І люди всюди бігають, щоб довести, що вони були в цих катівнях”, - додала вона.
Як повідомлялося, у полоні РФ перебувають 28 тисяч цивільних громадян України.
До прокуратури АРК надійшло 2100 звернень від мешканців Криму та ВПО
До прокуратури АРК надійшло 2100 звернень від громадян, які проживають у тимчасово окупованому Криму, та внутрішньо переміщених осіб.
Про це під час медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» в Укрінформі повідомив перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталій Секретар.
“Коли ми почали співпрацювати з партнерами з громадських організацій, вони почали передавати інформацію від громадян, які проживають у Криму. І зв'язок між прокуратурою і громадянським суспільством дав нам те, що 2100 звернень до нас надійшло від громадян, які проживають у Криму або переміщені сюди”, - сказав він.
Секретар зауважив, що після переміщення в 2014 році прокуратури АРК з Кримського півострова на материкову Україну відбувся набір нових працівників, тобто інституційна пам'ять правоохоронного органу не збереглася.
“Здійснювати розслідування було дуже складно. З 2014 року ні Україна, ні весь цивілізований світ не стикались із такою ситуацією і наші прокурори не були готові до розслідування воєнних злочинів. Не всіх наших юристів, а тим більше — прокурорів, слідчих і суддів навчали міжнародному гуманітарному праву. І, фактично, з 2016 року прокуратура звернулась по допомогу до посольств іноземних держав, до наших громадських організацій, щоб допомогли навчати нас міжнародному гуманітарному праву. Щоб злочинам у Криму давали не загальну кваліфікацію, а згідно з нормами міжнародного гуманітарного права. І саме з 2016-го року почалась активна робота”, - розповів Секретар.
Він додав, що було прийняте рішення документувати всі порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму.
“Бо ми розуміли, що надавати правову оцінку діям у Криму мають не тільки в Україні, а й на міжнародному рівні”, - зауважив перший заступник керівника прокуратури.
Як повідомляв Укрінфом, кримська прокуратура зареєструвала понад 3200 кримінальних проваджень за роки агресії Російської Федерації проти України.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
